Copaifera langsdorffii
| Копайфера Лангсдорфа | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Copaifera langsdorffii Desf., 1821 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Copaifera langsdorffii (укр. Копайфера Лангсдорфа[1]; мовою місцевих жителів «копаіба») — вид рослин із родини бобових і підродини Detarioideae. Це потужне дерево висотою до 30 м, що росте в тропічних лісах Бразилії.
Встановлено, що столітнє дерево копайфери спроможне «видати» за 2 години з одного отвору у стовбурі до 20 л вуглеводнів сесквітерпенового ряду, а повторний надріз на дереві фонтанує через півроку.[2][3] Сік рослини близький до дизельного палива з нафти.[2]
Сік маслянистий, золотистого кольору. Місцеві жителі традиційно використовували для загоювання ран і переломів. Уряд Бразилії проводить науково-виробничий експеримент культивації таких «нафтових» дерев на плантаціях. Також сік цього дерева широко використовувався місцевими екстремістами під час демонстрацій як доступний матеріал для горючих сумішей.[4]
Деревина червоного кольору. Квіти білі з рожевими плямами. Плід стручок, який містить насіння.[5]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ а б Іващенко О. О., Іващенко О. О. Рослинництво — як основа виробництва біопалива[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Збірник наукових праць. 2011, Вип. 12[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ А. Ньюмен — Легкие нашей планеты — М: 1989, изд. «Мир» −333с
- ↑ FERREIRA, A. B. H. Novo Dicionário da Língua Portuguesa. Segunda edição. Rio de Janeiro: Nova Fronteira, 1986. p.473