Arctotherium
| Arctotherium | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Arctotherium
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| †Arctotherium bonariense Gervais 1852 | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Arctotherium (від дав.-гр. ἄρκτος «ведмідь» та θηρίον «тварина») — вимерлий рід південноамериканських короткомордих ведмедів, що жили в плейстоцені.[1], біля 2 млн. — 10 тис років тому.
Пращури Arctotherium мігрували з Північної Америки до Південної під час великого Міжамериканського обміну, після утворення Панамського перешийка. Найближчі вимерлі родичі — північноамериканські короткоморді ведмеді Arctodus, з нині живих — очковий ведмідь [2].
Рід Arctotherium був описаний Г. Бурмейстер в 1879 році, а в 2008 був віднесений до підродини Tremarctinae, куди входять також Arctodus, очковий ведмідь і Plionarctos[2].
Дослідження плечової кістки A. angustidens з Буенос-Айресу дали оцінку ваги цього примірника 1588-1749 кг і довжини в повний зріст близько 3,4 м[3][4].
A. angustidens на 2011 рік є найбільшим відомим ведмежим і найбільшим відомим сухопутним хижим ссавцем.
На відміну від Arctodus, Arctotherium еволюціонували в бік зменшення розмірів і зниження спеціалізації на хижацтві. Це може пояснюватися конкуренцією з більш пізніми мігрантами, такими, як американські леви (Panthera leo atrox) і ягуари[3][4][5].
Всі перераховані великі хижаки, а також і шаблезубі кішки, зайняли спорожнілі на той час екологічні ніші сумчастих шаблезубих і деяких фороракосів.
Різні види сильно відрізнялися за розміром. З оціночною вагою від 1600 до 1750 кілограмів, A. angustidens був найбільшим відомим ведмедем. Пізніші види були значно меншими. A. tarijense досягла розміру сучасного білого ведмедя вагою від 200 до 400 кілограмів. A. wingei, вагою від 100 до 150 кілограмів, був розміром з очкового ведмедя.
Рід Arctotherium розрізняють п'ять видів:
- A. angustidens Gervais & Ameghino, 1880
- A. bonariense Gervais, 1852
- A. tarijense Ameghino, 1902
- A. vetustum Ameghino, 1885
- A. wingei Ameghino, 1902
- ↑ Soibelzon, L. H.; Tonni, E. P.; Bond, M. (October 2005). The fossil record of South American short-faced bears (Ursidae, Tremarctinae). Journal of South American Earth Sciences. 20 (1–2): 105—113. doi:10.1016/j.jsames.2005.07.005.
- ↑ а б Krause, J.; Unger, T.; Nocon, A.; Malaspinas, A.; Kolokotronis, S.; Stiller, M.; Soibelzon, L.; Spriggs, H.; Dear, P. H.; Briggs, A. W.; Bray, S. C. E.; O'Brien, S. J.; Rabeder, G.; Matheus, P.; Cooper, A.; Slatkin, M.; Paabo, S.; Hofreiter, M. (28 липня 2008). Mitochondrial genomes reveal an explosive radiation of extinct and extant bears near the Miocene-Pliocene boundary. BMC Evolutionary Biology. 8: 220. doi:10.1186/1471-2148-8-220. PMC 2518930. PMID 18662376.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Dell’Amore, C. (2011): Biggest Bear Ever Found [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.], National Geographic News, Published February 3, 2011
- ↑ а б Soibelzon, L. H.; Schubert, B. W. (2011-01). The Largest Known Bear, Arctotherium angustidens, from the Early Pleistocene Pampean Region of Argentina: With a Discussion of Size and Diet Trends in Bears. Journal of Paleontology. Paleontological Society. 85 (1): 69—75. doi:10.1666/10-037.1. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 1 червня 2011.
- ↑ Hodge, A.-M. (31 березня 2011). Updated Range of Immensity for Arctotherium: New Record for Largest Known Bear. nature.com blogs. Nature Publishing Group. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 1 червня 2011.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |