Гісборн (регіон)
Гісборн | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Гісборн | ||||
Найбільше місто | Гісборн | ||||
Країна | Нова Зеландія | ||||
Острів | Північний | ||||
| |||||
Територіальні управління | однорівневий регіон | ||||
Офіційна мова | англійська маорі жести | ||||
Населення | |||||
- повне | 46 700 (оц.2013-07-01)[1] (14-е) | ||||
- густота | 5.59 особи/км² (12-е) | ||||
Етнікон | гісборнці | ||||
Площа | |||||
- повна | 8,351 [2] км² (12-е) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1752 м (гора Хікурангі[en]) | ||||
- мінімальна | 4 м | ||||
Часовий пояс | UTC+12 (NZST) Літній: UTC+13 (NZDT) | ||||
Окружна рада | Гісборна | ||||
Вебсайт | сайт ради | ||||
ISO 3166-2 | NZ-GIS | ||||
| |||||
Гісборн
| |||||
|
Гісборн (англ. Gisborne, маор. Te Tai Rāwhiti) — однорівневий регіон, один з шістнадцяти регіонів та одне з 67 територіальних управлінь Нової Зеландії, розташований у східній частині Північного острова. Населення 46 700 осіб, площа регіону — 8,351 км². Регіон має найменше населення, найменшу щільність на всьому острові і один з найменших у всій країні. Економіка найменша на острові, найбідніший регіон в усій країні.
Свою назву отримав за власним адміністративним центром — містечком Гісборн, в якому мешкає три чверті його населення (34 800 осіб), котре отримало назву на честь Вільяма Гісборна[en] — в різні роки колоніальний секретар, парламентар та міністр Нової Зеландії. Також часом Гісборн називається регіоном «Східне узбережжя» (англ. East Coast).
Регіон Гісборн знаходиться в східній частині Північного острова. Мис Східний є найсхіднішою точкою головних островів Нової Зеландії. Також до складу регіону входить низка безлюдних острівців.
Регіон витягнувся з півночі на південь вздовж східного узбережжя острова на 160 км. На сході омивається Тихим океаном. На північному заході суходолом межує з регіоном Бей оф Пленті, на заході та півдні — Хоукіс Бей.
Регіон гористий. В північній частині на 1 752 м (н.р.м.) здіймається гора Хікурангі[en], найвищий не вулканічний пік на усьому Північному острові (37°55′01″ пд. ш. 178°03′35″ сх. д. / 37.91694° пд. ш. 178.05972° сх. д.).
Регіон лежить на межі Індо-Австралійської та Тихоокеанської тектонічними плитами. В Гісборні відсутні діючі чи згаслі вулкани, але часті землетруси на суходолі силою до 6.1 балів (4 березня 1966), та до 7.5 балів в морі — за двадцять кілометрів від мису Східний (5 лютого 1995 37°45′32″ пд. ш. 178°42′59″ сх. д. / 37.75889° пд. ш. 178.71639° сх. д.).
Землетрус потужністю 6.7 балів, котрий стався в морі 20 грудня 2007 року за сорок кілометрів на південний-схід від міста Гісборн (39°00′40″ пд. ш. 178°17′28″ сх. д. / 39.01111° пд. ш. 178.29111° сх. д.) призвів до травмування одинадцятьох людей і завдав збитків на 16 мільйонів $.
Економіка нечисельного Гісборна найменша на Північному острові та друга з кінця у всій Новій Зеландії. Станом на березень 2013 року річний ВВП Гісборна становить 1.6 млрд $ (0.8% державного). ВВП на душу найменший в державі та становить 34 472 $ (~350 тис ₴/рік), це лише 72,5% від середнього показника по державі (47 532 $). [3]
З 2007 року ВВП зростав з наздоганяючим темпом, та зріс за шестиліття на 27,7%, в середньому по державі — 24,5%. [3]
Гісборн є одним з 5 однорівневих регіонів Нової Зеландії тобто обіймає також функції територіального управління (округу). До адміністративної реформи 1989 року складався з кількох округів.
Управління здійснюється головою (англ. mayor), 14 виборними радниками (англ. councillor). 4 очільників департаментів і близько 250 співробітників.
Станом на середину 2013 населення Гісборну становить 46 700 осіб. Найменше населення серед регіонів Північного острову (1.04% населення Нової Зеландії). Гісборн має найменшу щільність населення на острові лише 5.59 осіб/км², в середньому на острові — 29.55 осіб/км², по країні — 16.16 осіб/км². При цьому 74,5% населення регіону зконцетровані в його центрі — місті Гісборн. Всі інші поселення не мають навіть тисячі людей. [1]
Впродовж десятиліття регіон мав незначну позитивну динаміку приросту населення за рахунок природного приросту, середній приріст за останнє десятиліття (2006–2013) близько 100 осіб щороку, проте наявне постійне негативне міграційне сальдо, з Гісборну від'їждждає на 300–400 осіб більше аніж до нього. Останній рік відтік населення перевищив природний приріст. [1]
Середній вік гісборнців постійно зростає та становить 36.0 років (сер.2013), за сім років зріс з 34.6 років. Віковий розподіл: 0-14 років — 24,3%, 15-39 — 30,2%, 40-64 — 32,0% , 65+ — 13,5%. [1]
- ↑ а б в г Всенаціональна оцінка населення ((англ.)) . Статистика Нової Зеландії. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 13 липня 2014.
- ↑ а б Нова Зеландія ((англ.)) . Geohive.com. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 13 липня 2014.
- ↑ а б Інфографіка Ново Зеландської регіональної економіки. Статистика Нової Зеландії. 28 березня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
Територіальні управління Нової Зеландії
| |||
---|---|---|---|
Острови | Округи | Міста | |
Північний острів | Ваїкато • Вайпа • Вайроа • Вайтомо • Вакатане • Вангануї • Ванґареї • Гастінгс • Гауракі • Ґізборн* • Горовенуа • Західний Бей оф Пленті • Каверау • Кайпара • Капіті кост • Картертон • Манавату • Мастертон • Матамата-Піако • Нью-Плімут • Опотікі • Отороганга • Південна Вайрарапа • Південний Вайкато • Південний Таранакі • Рангітикеї • Роторуа • Руапеху • Стретфорд • Тараруа • Таупо • Темс-Коромандел • Фар Норт • Центральний Гокс-Бей | Бленім • Веллінгтон • Верхній Хатт • Гамільтон • Нейпір • Нижній Хатт • Окленд* • Палмерстон-Норт • Поріруа • Тауранга | |
Південний острів | Ашбертон • Баллер • Ваймакарірі • Ваймейт • Вайтакі • Вестленд • Ґор • Грей • Гурунуї • Кайкоура • Квінстаун-Лейкс • Клута • Маккензі • Марлборо* • Саутленд • Селуін • Тасман* • Тімару • Центральне Отаго | Данідін • Інверкарґілл • Крайстчерч • Нельсон* | |
Окремі території | Острови Чатем | ||
Примітки: | * — Територіальні управління які є одночасно регіонами. |