Ян Хуей
Ян Хуей | |
---|---|
кит. 楊輝 | |
Ім'я при народженні | кит. 楊輝[1] |
Псевдо | Ян Цяньгуан (杨 谦 光) |
Народився | 1238 Ліньань повіту Цяньтан |
Помер | 1298 Китай[2] |
Підданство | династія Сун |
Національність | китаєць |
Діяльність | математик |
Галузь | математика |
Знання мов | мандаринська |
Magnum opus | Xiangjie jiuzhang suanfad і Yang Hui suanfad |
Ян Хуей (杨辉, 1238 —1298) — китайський математик з групи визначних сунських алгебраїстів XIII–XIV ст., педагог-методолог.
Народився у 1238 році у м. Ліньань повіту Цяньтан (сучасне м.Ханчжоу провінції Чжецзян). Навчався у Лю І, уродженця Чжуншань (провінція Гуандун). Про його життя мало відомостей. Займався десятковими дробами, магічними квадратами, рядами, арифметичній прогресії, системами рівнянь і «правилом сумішей».
Сформулював аналог доказу теореми Евкліда про паралелограми й уперше використав циклічні знаки (ганьчжі) як алгебраїчні позначення невідомих у лінійних системах. Критикував математиків, які «змінюють назви своїх методів від задачі до задачі».
У 1261 році написав «Сянцзе цзючжан суаньфа» («Докладне роз'яснення методів числення в дев'яти розділах“) у 12 цзянів з додатком „Цзючжан суань фацзуань лей“ („Методи числення в дев'яти розділах у послідовній класифікації»). Кожна задача розглянута в трьох аспектах: її логіки, числового розв'язку, застосування представленого методу розв'язку для інших подібних завдань.
У 1275 році написав трактат «Тяньму бі лей ченчу цзефа» («Ефективні методи множення і ділення при порівнянні та класифікації полів і оранки») 2 цзянів, присвячений ректангулюванню (фан тянь), добуванню квадратних коренів (кай фан) і матричним розв'язкам лінійних рівнянь (фан чен). Інша праця — «Сюйгу чжайци суаньфа» («Спадкова давня колекція рідкісних методів числення») — цінне зібрання незвичайних і забутих математичних текстів стародавніх учених, що містить, зокрема, 13 видів магічних квадратів від 3х3 до 10х10, вперше названих терміном цзунхенту («поздовжньо-поперечне зображення»). Цей унікальний в історії світової математики набір, крім відомого з давнини лошу, включає по два квадрати 4-8-го порядків і по одному 9-10-го. Три трактати 1274–1275 пізніше об'єдналися в «Ян Хуей суаньфа» («Методи числення Ян Хея»).
- Lam Lay Yong. A Critical Study of the Yang Hui Suan Fa, 13th Century Chinese Mathematish Treatise. Singapore, 1977.
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Архів історії математики Мактьютор — 1994.