Янгол (Мікеланджело)

«Янгол із канделябром»
італ. Angelo reggicandelabro
Творець:	Мікеланджело Буонарроті
Час створення:	бл. 1494 —1495 рр.
Розміри:	51,5 см
Висота:	51,5 см
Матеріал:	мармур
Зберігається:	Болонья, Італія
Музей:	Базиліка ді Сан Доменіко
«Янгол із канделябром» у Вікісховищі

«Я́нгол із канделя́бром» (італ. Angelo reggicandelabro; також — «Я́нгол зі свічнико́м», «А́нгол зі світи́льником»^[1]) — невелика мармурова статуя, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті бл. 1494 —1495 рр., для гробниці Святого Домініка у Болоньї. «Янгол» — одна із трьох статуй^[а], які Мікеланджело зробив для гробниці. Як зазначає Віктор Лазарєв, у цих ранніх творах скульптора відчувається вплив робіт Якопо делла Кверча^[2].

Опис

Гробниця Святого Домініка залишалася недовершеною через смерть Ніколо дель Арка, скульптора, що розпочав її^[3]. Мікеланджело вирізьбив янгола із канделябром із правого боку — його янгол не такий жіночний та ніжний, як у Ніколо дель Арка, його фігура — більш міцна та чоловіча, незважаючи на невеликий розмір^[4]. У янгола коротке, кучеряве волосся. Він опустився на ліве коліно і притримує важкий свічник обома руками на правому. Мікеланджело вдалося досить успішно наслідувати манеру його попередника, проте вираз обличчя його янгола жвавіший.

Вільям Воллес пише, що це — «…наймиліша із усіх задуманих ним скульптур»^[4].

Образ у мистецтві

Ця скульптура згадується у біографічному романі Карела Шульца «Камінь і біль»:

(…) «Янгол» готовий першої-ліпшої хвилини підвестися і знову вирушити в бій (…) Лише крила тут ніжні, млосні, юні й по-жіночому м'які. Уперше й востаннє Мікеланджело різьбить крила^[5]

1967 року вийшла книга Е. Л. Коніґсбурґ «Із заплутаних справ пані Безіл Е. Френквайлер» (англ. From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), сюжет якої розвивається навколо таємниці статуї «Янгол», можливо створеної Мікеланджело. Книга отримала медаль Джона Ньюбері у 1968 році. У 1973 книгу було екранізовано Філдером Куком (пані Френквайлер зіграла Інгрід Бергман), а у 1995 — Маркусом Коулом (пані Френквайлер зіграла — Лорен Беколл).

Примітки

а. ^{^} Інші дві — «Святий Петроній» та «Святий Прокл Болонський». Ерік Шильяно пише, що усі три фігури роботи Мікеланджело вписуються у гробницю, але «…здається, що вони прагнуть вирватися на свободу»^[6].

Посилання

↑ Вазарі, 1970, с. 306.
↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 7.
↑ Tolnay, 1943, с. 20 —21.
↑ ^а ^б Wallace, 2010, с. 10.
↑ Шульц, 2006, с. 345.
↑ Scigliano, 2005, с. 52.

Джерела

Янгол (Мікеланджело) у сестринських Вікіпроєктах
	Янгол (Мікеланджело) у Вікісховищі^?

Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
Либман М. Я. Микеланджело Буонарроти. — М. : Советский художник, 1964. (рос.)
Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
Herbert von Einem; Ronald Taylor. Michelangelo = нім. Michelangelo (1959). — London : Methuen&Co Ltd, 1973. — 329 с. (англ.)
Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
Charles de Tolnay. The Youth of Michelangelo. — Princeton, NJ : Princeton University Press, 1943. (англ.)
William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)