Юрі Улуотс
Юрі Улуотс ест. Jüri Uluots | |||
| |||
---|---|---|---|
12 жовтня 1939 — 21 червня 1940 року | |||
Попередник: | Каарел Еенпалу | ||
Наступник: | Йоганнес Барбарус | ||
Народження: |
13 січня 1890 Ляенемаа, Естонія | ||
Смерть: |
9 січня 1945 (54 роки) Стокгольм, Швеція[1] | ||
Причина смерті: | рак шлунка | ||
Поховання: | Естонія | ||
Країна: | Естонія | ||
Освіта: | юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і Санкт-Петербурзький державний університет | ||
Партія: | National Front for the Implementation of the Constitutiond | ||
Нагороди: | |||
Юрі Улуотс (ест. Jüri Uluots; *1 (13) січня 1890 — †9 січня 1945) — естонський політик, Президент Естонії (1940), глава естонської держави в екзилі. Адвокат і журналіст. Останній прем'єр-міністр незалежної Естонії перед першою окупацією СРСР (1938—1940).
Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1910—1918). Викладав римське та естонське право в Тартуському університеті до 1944 включно.
Був також редактором газет Kaja (1919—1920) та Postimees (1937—1938).
Депутат Рійгікогу 1920—1926 та 1929—1932 років. Посідав посаду прем'єр-міністра з 1938 по червень 1940 року. Після арешту більшовиками Президента Естонії Костянтина Пятса, став, відповідно до Конституції, новим Президентом. У цьому статусі Улуотса визнав світ — на противагу маріонетковому комуністичному уряду Естонії на чолі з Йоганнесом Варесом, який визнала нацистська Німеччина.
З встановленням німецької влади 1941 року, Улуотс відмовився очолити пронімецьку адміністрацію Естонії (її очолив Я. Мяе). Проте мав підкреслену довіру Берліна. На початку 1944 року таки закликав естонців взяти участь у боротьбі з більшовизмом у лавах Вермахту.
У вересні 1944 року, під час відступу Німецької армії, Улуотс сформував Уряд незалежної Естонії (на чолі з Отто Тіефом). Уряд працював за екстремальних умов, але зумів організувати радіозвернення англійською до вільного світу, випустити 2 номери «Державного вісника». Реальної влади не мав.
Разом із членами Уряду Отто Тіефа, Улуотс був евакуйований до Швеції.
Незабаром після прибуття до Стокгольму Улуотс раптово помер (1945). Повноваження глави Уряду в екзилі посів експрем'єр-міністр Аугуст Рей (член уряду Тіефа).
Уряд Естонії в екзилі діяв у Швеції до моменту передачі повноважень Президенту Естонії Леннарту Мері (1992).
Сучасна естонська влада заперечує колабораціонізм Улуотса з німецької владою. Фактично, формування уряду Тіефа Президентом Улуотсом — відчайдушна спроба відновлення незалежності Естонії після відступу німецьких військ і до вторгнення 1944 року сталінських військових формувань.
Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, прем'єр-міністр Андрус Ансип 2007 року взяли участь у святковій учті на честь президента Улуотса та уряду Отто Тіефа.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #101525923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- «Jüri Uluots ja õiguslik järjepidevus»[недоступне посилання з серпня 2019] газета Eesti Ekspress, 31 січня 2005 (ест.)
- Юрі Улуотс. Президент Естонії
- 63-тя річниця естонської УГВР
- Народились 13 січня
- Народились 1890
- Уродженці Ляенемаа
- Померли 9 січня
- Померли 1945
- Померли у Стокгольмі
- Поховані в Естонії
- Випускники юридичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету
- Випускники Санкт-Петербурзького університету
- Лицарі ордена Білої зірки 1 ступеня
- Прем'єр-міністри Естонії
- Естонські журналісти
- Естонські науковці
- Президенти Естонії
- Естонські правники
- Фахівці з римського права
- Померли від раку шлунка
- Естонські емігранти до Швеції