Щуко Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Олексійович Щуко
Народився5 (17) липня 1878 або 17 липня 1878(1878-07-17)[1][2][3]
Берлін, Німецький Райх[4][1][…]
Помер17 січня 1939(1939-01-17)[1] (60 років) або 18 січня 1939(1939-01-18)[2][3] (60 років)
Москва, СРСР[4][2][3]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національністьросіянин
Місце проживанняТамбов, Петербург, Ростов-на-Дону, Москва
Діяльністьархітектор, художник театра
Відомий завдякиархітектор і сценограф
Alma materВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1904)
Відомі учніМінкус Михайло Адольфович
ЗакладСанкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Напрямокнеокласицизм
Magnum opusРосійська державна бібліотека
ДітиЩуко Марина Володимирівна
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня

Володи́мир Олексі́йович Щуко́ (1878, Тамбов — 1939, Москва) — російський архітектор і театральний декоратор, академік (з 1911).

Звання архітектора отримав 1904 року за спільний з архітектором Андрієм Вайтенсом проєкт «Палац намісника його імператорської величності на Далекому Сході».

В Україні його твір — будинок колишньої Київської губернської земської управи (1913) у стилі української архітектури 18 ст. — згодом перероблений у формах класицизму; конкурсний проєкт вокзалу в Києві (1914) через воєнні події не реалізований.

Обрані твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]