Щербина Олексій Романович

Щербина Олексій Романович
Щербина Олексій Романович
Народився	1898; Миколаївка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	5 лютого 1984; Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	колгоспник, державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди	; ;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щербина.

Олексій Романович Щербина (1898, село Миколаївка Катеринославської губернії, тепер Новомосковського району Дніпропетровської області — 5 лютого 1984, селище Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області) — український радянський діяч, голова колгоспу імені Чкалова Новомосковського району Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (4.03.1949). Депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1954—1960 р.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. З 1916 року працював робітником хлібопекарні в місті Катеринославі. Брав участь у партизанському русі, служив у Червоній армії під час громадянської війни 1918—1920 років.

З 1921 року працював у власному бідняцькому господарстві.

З 1927 року — голова комітету незаможних селян, з 1928 року — організатор і керівник першої в Новомосковському районі сільськогосподарської комуни «Дніпрельстан» села Миколаївки.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1933—1941 роках — секретар партійного комітету колгоспу; секретар Новомосковського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області; завідувач Новомосковського районного земельного відділу; директор міжрайонної бази.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації. У 1941—1942 роках — голова колгоспу в Ростовській області РРФСР. У 1942 році евакуював цей колгосп в Актюбінську область Казахської РСР, працював агротехніком і секретарем партійної організації колгоспу.

У 1944—1956 роках — голова колгоспу імені Чкалова села Миколаївки Новомосковського району Дніпропетровської області. Організатор спеціалізованих сільськогосподарських бригад за напрямками сільськогосподарського виробництва.

У 1956—1962 роках — голова колгоспів імені Котовського та «Червоний партизан» Новомосковського району, голова виконавчого комітету сільської рад села Губинихи Новомосковського району Дніпропетровської області.

З 1962 року — персональний пенсіонер союзного значення у селищі Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області.

Помер після важкої тривалої хвороби.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (4.03.1949)
орден Леніна (4.03.1949)
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
медалі
лауреат Сталінської премії III ст. (1951)

Посилання

[1]^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}