Очікує на перевірку

Щасливий рейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щасливий рейс
рос. Счастливый рейс
Жанрмузична комедія
РежисерВолодимир Немоляєв
СценаристВіктор Ардов
Володимир Немоляєв
У головних
ролях
Микола Крючков
Михайло Жаров
Віра Орлова
ОператорСамуїл Рубашкін
КомпозиторСигізмунд Кац
ХудожникВолодимир Єгоров
Кінокомпанія"Мосфільм"
Тривалість79 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1949
IMDbID 0382276

«Щасливий рейс» (рос. «Счастливый рейс») — радянський чорно-білий художній фільм, музична комедія, знята на кіностудії «Мосфільм». Створений у 1947 році як стереофільм під назвою «Машина 22-12» (роками демонструвався у київському "Стереокіно"(кінотеатр "Орбіта")) , а в 1949 році вийшов у широкий прокат в «пласкому» варіанті під назвою «Щасливий рейс».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Молодий шофер Синичкин отримує першу у своєму житті машину — пошарпану півторатонку ГАЗ-АА, з номером МВ 22-12, доведену до плачевного стану «шофером першого класу» Зачосовим — самовпевненим нехлюєм і зліснім порушником правил дорожнього руху.

Завдяки зусиллям Синичкина стара машина перетворюється на цілком справну та приносить своєму водієві не лише успіхи в праці, але й удачу в особистому житті — знайомство з заправницею Фенечкою, за увагу якої з ним змагається Зачосов, який пересів на шикарний легковий автомобіль (ЗІС-101).

Однак Фенечка віддає перевагу молодому шоферу, що любить свою справу, а не першокласному «ледарю», що довів до жалюгідного стану й нову машину. У фільму щасливий кінець: Синичкину довіряють новий «ЗІС», на якому він разом з дівчиною мчить просторами Москви, а Зачосов, що не виправдав довіру начальника, повертається для перевиховання на «машину 22-12».

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Щасливий рейс на сайті IMDb (англ.)