Шреттер Євген Федорович
| Шреттер Євген Федорович | |
|---|---|
| Шреттер Євген-Карл Федорович | |
 | |
| Народження | 4 листопада 1876 Кременчук, колишня Полтавська губернія |
| Смерть | 11 травня 1925 (48 років) |
| Країна |  Російська імперія |
| Навчання | училище при Імператорській Академії мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Катеринослав, Санкт-Петербург, П'ятигорськ, Єсентуки |
| Архітектурний стиль | академізм, класицизм кінця 19 ст. |
| Найважливіші споруди | Грязелікарня (Єсентуки), вілла Карстена (П'ятигорськ), низка пректів дач, грязелікарня у м. П'ятигорськ за не своїм проектом |
| Нереалізовані проєкти | Головна контора Александрівського заводу у м. Катеринослав (нині Дніпро) |
Шреттер Євген Федорович (4 листопада, 1876, Кременчук, колишня Полтавська губернія — 11 травня, 1925, Варшава) — російський і український архітектор зламу 19-20 ст., австрієць за походженням.
Походив з родини австрійців, що оселились в місті Кременчук, колишня Полтавська губернія. Батько був купцем 1-ї гільдії.
Закінчив Рівненське реальне училище 1897 року. Того ж року перебрався до Санкт-Петербургу, де влаштувався в училище при Імператорській Академії мистецтв. 1904 року здобув звання архітектора-художника.
Творчість розпочав ще до влаштування у художню школу в Петербурзі. Працював у містах Катеринослав, Ялта, Петербург. Брав участь як проєктант у декількох архітектурних конкурсах. 1911 року його проєкт грязелікарні для міста Єсентуки отримав другу премію, але саме цей проєкт отримав дозвіл на реалізацію.
У 1912–1913 рр. реалізував проєкт грязелікарні у місті П'ятигорськ, котрий створив архітектор Перетяткович М. М. Досвід реального будівництва переніс у місто Єсентуки, де встиг вибудувати нову грязелікарню поблизу озера. Лікарня виконана у історичних формах даньогрецької архітектури з домішками архітектури доби ампір. Використав місцевий камінь, котрим облицював фасади лікарні і внутрішнього дворика, цей же камінь використано для створення декоративних скульптур левів та давньогрецьких богів Асклепія та його доньки, богині чистоти Гігієї. В ефектній споруді грязелікарні знайшли свій відбиток найкращі риси ретроспективізму і академізму, в котрих так кохався архітектор Шреттер. Окрім грязелікарень створив низку проєктів дач в районі Кавказьких Мінеральних Вод. Серед них і дача для Карстена у місті П'ятигорськ. 1914 року повернувся до Петербургу, де працював до 1918 р.
Після більшовицького перевороту 1917 року перебрався в Одесу. Звідти вирушив в еміграцію і зупинився у Варшаві, де й помер у травні 1925 року.
