Шведська Померанія
| Svenska Pommern Schwedisch Pommern Шведська Померанія | |||||
| Шведський домініон, Держава у складі Священної Римської імперії | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Штеттін (1630-1720) Грайфсвальд (1720-1814) 54°05′ пн. ш. 13°23′ сх. д.H G O | ||||
| Мови | нижньонімецька/німецька, шведська | ||||
| Релігії | лютеранство | ||||
| Форма правління | Князівство | ||||
| князь | |||||
| - 1630-1632 | Густав II Адольф Ваза (перший) | ||||
| - 1809–1814 | Карл XIII (останній) | ||||
| Governor-General | |||||
| - 1633—1641 | Sten Svantesson Bielke[en](англ.) (перший) | ||||
| - 1800—1809 | Hans Henric von Essen (1755–1824)[en] (англ.)(останній) | ||||
| - 1809—1814 | Пряме правління | ||||
| Історія | |||||
| - Штеттінський договір | 10 липня 1630 | ||||
| - Вестфальський мир | 24 жовтня 1648 | ||||
| - Штеттінський договір | 4 травня 1653 | ||||
| - Стокгольмські договори | 21 січня 1720 | ||||
| - Кільські мирні договори - Віденський конгрес |
14 січня 1814 4/7 червня 1815 | ||||
| - Входження до складу Пруссії | 23 жовтня 1815 | ||||
| |||||
Шве́дська Помера́нія (швед. Svenska Pommern; нім. Schwedisch-Pommern) — шведський домініон у 1630—1815 роках, розташовувалось на сьогоденному Балтійському узбережжі Німеччини та Польщі. Після польської і тридцятирічної війн, Швеція розширила свої територіальні придбання на південному узбережжі Балтійського моря, включаючи Помор'я, частину Лівонії і Пруссії (dominium maris baltici).
Швеція розпочала експансію у Померанії, маючи гарнізон в Штральзунді з 1628, й отримала певний контроль над герцогством Померанія згідно з Штеттінським договором від 1630 року. Згідно з Вестфальським миром від 1648 і Штеттінським договором від 1653, Швеція отримала Західну Померанію, (Передня Померанія) з островами Рюген, Узедом і Волін, і смугу Східної Померанії. Мирні договори були укладені в той час як шведська королева Христина була неповнолітньою, і Шведська імперія управлялася членами вищої аристократії. Як наслідок, Померанія не була анексована Швецією, проте залишалася частиною Священної Римської імперії.
У 1679 році Швеція втратила велику частину своїх володінь у Померанії на схід від Одеру згідно з Сен-Жерменським миром, 1679, а у 1720 році Швеція втратила свої терени на південь від річок Пєєнє і на схід від Пєєнєштром згідно зі Стокгольмськими договорами. Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у Брандербурзьку Померанію. Проте у 1720 році, Швеція повернула собі частину своїх теренів згідно з Фредериксборзьким договором, що були у складі Данії з 1715 року. У 1814 році в результаті наполеонівських війн Шведська Померанія була передана в Данії в обмін на Норвегію згідно з Кільськими договорами, а у 1815 році, згідно з рішеннями Віденського конгресу, передано Пруссії.
- Dänholm Island, Swedish Pomerania August 1807 at NapoleonSeries.org
- Brune's 1807 Campaign in Swedish Pomerania [Архівовано 27 березня 2012 у Wayback Machine.] at NapoleonSeries.org
- Pomeraniæ Ducatus tabula. Map of the Duchy of Pomerania.[недоступне посилання з травня 2019] at library.ucla.edu
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |