Чи ми ще зійдемося знову…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В казематі
Автограф Тараса Шевченка циклу «В казематі» 1847 року, куди потрапив вірш «Чи ми ще зійдемося знову…»
АвторТарас Шевченко
Моваукраїнська
Написано1847
Опубліковано1867
CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Чи ми ще зійдемося знову…» — вірш Тараса Шевченка 1847 року, який увійшов до поетичної збірки «В казематі». Вірш написаний поетом під час його перебування під арештом в казематі III відділу в С.-Петербурзі.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Вірш звернений до «соузників» Тараса Шевченка в казематах III відділу, колишніх членів Кирило-Мефодіївського братства. Поет закликає ув'язнених «змиритися», але не з самодержавством, а з долею політичних засланців, мужньо переносити тягар свого становища, бути до кінця відданими батьківщині і справі народного визволення[1].

Автограф

[ред. | ред. код]

Зберіглося три чистові автографи вірша, які зберігаються в Інституті літератури ім. Т. Шевченка: в окремому рукопису циклу «В казематі»[2], у «Малій книжці»[3], у «Більшій книжці»[4][5].

Написання та датування

[ред. | ред. код]

Автографи вірша не датовано. Твір датується за місцем автографа в окремому рукопису циклу «В казематі» та часом ув'язнення Шевченка в казематі III відділу під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства з 17 квітня по 30 травня 1847 року, орієнтовно: 19 — 30 травня 1847 рік, С.-Петербург[5].

Первісний автограф не відомий. До найранішого відомого рукопису циклу «В казематі» вірш переписано передостаннім, перед поезією «Понад полем іде…» («Косар»), після групи творів («Садок вишневий коло хати…», «Не спалося, а ніч, як море…», «Рано-вранці новобранці…», «В неволі тяжко, хоча й волі…»), написаних після поезії «Весеннє сонечко ховалось…» («Н. Костомарову»), яка в окремому автографі[6] має дату: «1847 мая 19». З цього рукопису Шевченко, повернувшись з Аральської описової експедиції до Оренбурга, наприкінці 1849-го (не раніше 1 листопада) або на початку 1850 року (не пізніше дня арешту поета 23 квітня), переписав твір у складі циклу «В казематі» (під № 12) з виправленнями в рядках 4 і 12 до «Малої книжки» (до четвертого зшитка за 1846—1847 роки). 18 березня 1858 року, перебуваючи в Москві, поет переписав вірш з виправленнями в першому і третьому рядках з «Малої книжки» до «Більшої книжки», помінявши його місцем у циклі «В казематі» з поезією «Понад полем іде…» («Косар»): передостаннім записано вірш «Понад полем іде…» («Косар»), останнім — «Чи ми ще зійдемося знову?..». Під текстом твору, внизу сторінки — дата: «Москва. 1858. Марта 18», яка стосується не безпосередньо поезії «Чи ми ще зійдемося знову?..», а всього циклу «В казематі», вказуючи на час його занесення до «Більшої книжки»[5].

Влітку 1856 року, не пізніше 15 серпня, список з чистового рукопису-автографа циклу «В казематі» (крім поезії «Не спалося, а ніч, як море…»), що належав тоді В. В. Тарновському-молодшому, зробив П. О. Куліш[7]. У списку П. О. Куліша переписано раніший варіант четвертого рядка: «В степи-вертепи рознесли», а виправлення Шевченка в цьому рядку не відтворено: «В степи-вертепи понесли»[5].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вірш вперше надруковано за списком П. О. Куліша в журналі «Основа» 1861 року (№ 10, стор. 2)[5].

Відомі списки у рукописних збірках «Кобзар» 1861 року, що належав І. П. Левченкові[8], «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[9], «Стихотворения Шевченка»[10], «Кобзар» 1865 року, переписаний Д. Демченком[11], «Кобзар» 1866 року[12], список невідомою рукою[13][5].

Вперше вірш введено до збірки творів у виданнях: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 399) і «Поезії Тараса Шевченка» 1867 року (Львів, том I, стор. 213) (в обох виданнях подано за першодруком, але у виданні Д. Ю. Кожанчикова рядок 1 подано за «Більшою книжкою»: «Чи ми ще зійдемося знову?..»)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Чи ми ще зійдемося знову…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 11-20; 549-570.] izbornyk.org.ua Процитовано 25 квітня 2023
  2. ↑ ІЛ, ф. 1, № 69, с. 4
  3. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 48
  4. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 81)
  5. ↑ а б в г д е ж «Чи ми ще зійдемося знову…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 11-20; 549-570.] litopys.org.ua Процитовано 25 квітня 2023
  6. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 2
  7. ↑ ІЛ, ф. 1, № 77, с. 19 — 20
  8. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 490
  9. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 323—324
  10. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 2, № 7, арк. 42
  11. ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, с. 94
  12. ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 7
  13. ↑ ІР НБУВ, I, 7450, арк. 18

Джерела

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чи_ми_ще_зійдемося_знову…&oldid=40646709