Чан'ань

Чан'ань
34°18′30″ пн. ш. 108°51′30″ сх. д.
Країна	Династія Хань, Династія Вей, Династія Цзінь, Династія Рання Чжао, Династія Пізня Чжао, Династія Рання Цінь, Western Yand, Династія Пізня Цінь, Династія Цзінь, Ся (держава), Династія Північна Вей, Ся (держава), Династія Північна Вей, Династія Західна Вей, Династія Північна Чжоу, Династія Суй, Династія Тан, Yand, Династія Тан, Qi (Huang Chao)d, Династія Тан, Пізня Лян, Династія Пізня Тан, Династія Пізня Цзінь, Династія Пізня Хань, Династія Пізня Чжоу, Династія Сун, Ці (1130—1137) і Династія Цзінь
Розташування	Сіань
Тип	населений пункт і археологічна пам'ятка
Чан'ань Чан'ань (Китайська Народна Республіка)
Медіафайли у Вікісховищі

Велика пагода диких гусей у Чан'ані

План міста

Чан'ань (кит. трад. 長安, спр. 长安, піньїнь Cháng'ān, «вічний спокій») — колишнє місто в Китаї, стародавня столиця декількох китайських держав. Розташоване на території провінції Шеньсі, в центрі КНР. Відоме також як Західна або Верхня столиця на противагу місту Лояну.

Історія

Територія Чан'аню заселена з неоліту. Околиці міста були одним з центрів археологічної культури Яншао. В часи існування династії Цінь у північних окресах Чан'аню було засновано столицю Сяньян, в якій знаходився імператорський двір правителя Цінь Ши Хуанді, а також підземний мавзолей з величезною теракотовою армією. Це міське поселення продовжувало існувати і в період існування династії Хань.

У добу династії Тан розрізнені містечка Чан'аню були об'єднані у єдине ціле місто. Воно отримало назву «Чан'ань» і стало столицею династії. Місто нагадувало по формі прямокутник, розбитий на рівновеликі квартали на зразок шахової дошки. Населення Чан'аню у середині 8 століття становило понад 1 мільйон осіб і було найбільшим урбанізованим центром тогочасного світу. Місто було укріплене високими і товстими цегляними стінами.

Планування Чан'аню справило великий вплив на будівництво столиць сусідніх держав — Нари та Кіото в Японії та Шанцзіня в Бохаї.

В часи існування династії Мін столиця була перенесена до Пекіна, а Чан'ань перейменовано у Сіань. Під цією назвою він залишається відомим по сьогодні на більшості карт світу.

Джерела

• Steinhardt, Nancy Shatzman (1999). Chinese Imperial City Planning. Honolulu: University of Hawaii Press.
• Xiong, Victor Cunrui (2000). Sui-Tang Chang'an: A Study in the Urban History of Medieval China. Ann Arbor: University of Michigan Center for Chinese Studies.