Перейти до вмісту

Церква Святої Тройці (Білявинці)

Координати: 49°08′55″ пн. ш. 25°22′01″ сх. д. / 49.1485622° пн. ш. 25.3670734° сх. д. / 49.1485622; 25.3670734
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Церква Святої Тройці (Білявинці)

49°08′55″ пн. ш. 25°22′01″ сх. д. / 49.1485622° пн. ш. 25.3670734° сх. д. / 49.1485622; 25.3670734
Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняБілявинці
КонфесіяПЦУ
Будівництво1909
Церква Святої Тройці (Білявинці). Карта розташування: Україна
Церква Святої Тройці (Білявинці)
Церква Святої Тройці (Білявинці) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Святої Тройці у Вікісховищі

Церква Святої Тройці в Білявинцях — парафія і храм Бучацького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Білявинці Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2130)[1].

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Білявинці — село, в якому народилася Соломія Крушельницька, батько якої в той час тут був священником. Дерев'яний храм Святої Тройці збудовано в 1744 році. У кам'яному варіанті святиню відтворили в 1909 році.

Пам'яткою архітектури, зразком каркасного будівництва є дерев'яна дзвіниця XVIII століття. Споруда — типовий зразок народної архітектури Західного Поділля: в плані квадратна, триярусна, завершується конусним перекриттям, висотою близько 8 метрів. Каркас збудовано з дубових підвалин і стовпів, з'єднаних між собою врубками. У 1935 році дах перекрито цинковою бляхою.

Поруч з храмом Святої Тройці та дзвіницею знаходяться надмогильні пам'ятники і старе кладовище, які с мистецькими цінностями села. Нині їх значну частину пошкоджено. З тих, що збереглися, привертає увагу надгробок на могилі Констанції Бекерської, встановлений в 1808 році.

У 2009 році на 100-річчя храму священник Ярослав Ясній запросин єпископа Тернопільського і Бучацького Нестора з духовенством, який освятив дзвін, пожертвуваний парафіянами на пам'ять про столітній ювілей церкви.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Лазар Боднарук,
  • о. Іван Зафійовський (1886—1887),
  • о. Йосиф Чубатий (~1887-1897),
  • о. Михайло Баричко (1897—1901),
  • о. Лазар Боднарук (1901—1922),
  • о. Володимир Гук (1923—1928),
  • о. Володислав Гнатів (1928—1933),
  • о. Михайло Ганкевич (1935—1938),
  • о. Купінірчук (1989),
  • о. Ярослав Ясній (з 1989).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]