Церахто Дмитро Валерійович
| Дмитро Церахто Дмитро Валерійович Церахто | ||
|---|---|---|
 Молодший сержант | ||
 Дмитро Церахто | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 червня 1997 смт Сартана, Донецька область, Україна | |
| Смерть | 16 січня 2023 (25 років) біля м. Бахмут, Донецька область, Україна (поранення несумісне з життям) | |
| Поховання | Лісове кладовище, м. Київ | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Харківський національний університет будівництва й архітектури | |
| Псевдо | «Грек» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро Валерійович Церахто (1997—2023) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023, посмертно).
Народився 22 червня 1997 у смт Сартана Донецької області[1]. Мешкав у Харкові. Закінчив Харківський національний університет будівництва й архітектури. Працював у одній з будівельних фірм Харкова інженером-спеціалістом з металобетонних конструкцій. Захоплювався грою на гітарі, силовими видами спорту, цікавився історією.[2]
З початком російського вторгнення в Україну вступив до лав тероборони міста Києва, потім був переведений до ССО «Азов», яку згодом було переформатовано в 3-тю окрему штурмову бригаду. Брав участь у звільненні Ірпеня та Гостомеля; Херсонщини, згодом виконував бойові завдання на запорізькому напрямку, а з січня 2023 року був направлений до Бахмута. У 3-ій ОШБр був головним сержантом, заступником командира відділення 3-ї роти; до його обов'язків входила підготовка бійців.[3]
16 січня 2023 року виконував бойове завдання поблизу Бахмута. Під час ворожого штурму позицій сусіднього підрозділу Дмитро Церахто разом із двома побратимами рушили їм на допомогу. Дмитро з побратимами не лише втримали оборону, а й почали контратакувати ворога. У результаті було знищено щонайменше 13 противників. Під час стрілецького бою одна з куль завдала Дмитрові смертельного поранення в шию, ушкодивши артерію.[4]
Похований у Києві на Лісовому кладовищі.
Залишилися батьки, сестра[1].
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (5 грудня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5].
Церахто, Дмитро Валерійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церахто,_Дмитро_Валерійович
- ↑ а б Дмитро Церахто. Меморіал. Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Військовий з Донеччини Дмитро Церахто посмертно отримав звання Герой України. Суспільне. 6 грудня 2023. Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Хвилина мовчання: згадаймо, яким був захисник з Сартани Дмитро Церахто, який загинув під Бахмутом. Вільне радіо. 27 червня 2023. Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Під Бахмутом загинув 25-річний сержант Дмитро Церахто. “Мріяв звільнити рідний Маріуполь”. Експрес. 15 липня 2023. Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2023 року № 802/2023 «Про присвоєння Д.Церахту звання Герой України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші сержанти (Україна)
- Народились 22 червня
- Народились 1997
- Померли 16 січня
- Померли 2023
- Військовики 3-ї окремої штурмової бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Харківського національного університету будівництва й архітектури
- Померли в Донецькій області
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва
- Уродженці Сартани
- Учасники боїв за Бахмут
- Учасники боїв за Херсон