Фрідріх Овербек

Фрідріх Овербек
Народився	3 липня 1789(1789-07-03)[…] Любек, Священна Римська імперія
Помер	12 листопада 1869(1869-11-12)[…] (80 років) Рим, Папська держава
Поховання	Сан Бернардо алле Терме
Країна	Любек
Діяльність	художник, ілюстратор, письменник, поет, рисувальник, митець
Alma mater	Віденська академія мистецтв і Катарінеум
Відомі учні	Карл фон Блаас
Знання мов	німецька і італійська
Членство	Американська академія мистецтв і наук і Академія красних мистецтв Франції
Напрямок	неокласицизм і Назарейці
Magnum opus	Italia and Germaniad і The Selling of Josephd
Батько	Christian Adolph Overbeckd
Родичі	Carl Hoffmannd і Agnes Elisabeth Overbeckd
Брати, сестри	Christian Gerhard Overbeckd
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук
Медіафайли у Вікісховищі

Йоганн Фрідріх Овербек (нім. Johann Friedrich Overbeck, 3 липня 1789, Любек — 12 листопада 1869, Рим) — німецький художник, графік та ілюстратор.

Біографія

Народився в родині спадкових любекських юристів.

З 1804 по 1806 рр. навчався малювання у Йозефа Ніколауса Перуа. У 1806—1810 рр. навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв. У 1810 році Овербек, незадоволений класицизмом академічного навчання, кинув навчання і разом з Францем Пфорром і Людвігом Фогелем вирушив до Риму.

Ще у Відні в 1809 році Овербек і його друзі створили за зразком середньовічної гільдії Св. Луки «Союз Луки» — творче об'єднання художників, які присвятили себе християнському оновленню мистецтва крізь призму нового прочитання старого італійського та німецького мистецтва. До союзу приєдналися Філіп Фейт і Петер фон Корнеліус. У квітні 1813 року Овербек перейшов у католицизм.

Спочатку художників називали «назарейцями» іронічно через їх зачіски, проте пізніше ця назва повсюдно утвердилася як напрямок мистецтва. Група отримала визнання в 1816–17 рр., виконавши розпис Будинку Бартольді, резиденції прусського посла Якоба Людвіга Саломона Бартольді. У роботі над фресками за мотивами легенди про Йосипа брали участь Овербек, Корнеліус, Фейт і Вільгельм фон Шадов (нині зберігаються в Старій національній галереї в Берліні). У 1817–18 рр. Овербек, Корнеліус, Фейт і Юліус Шнорр фон Карольсфельд брали участь в декоруванні Вілли Массімо. У 1826 Овербек відхилив пропозицію баварського короля Людвіга I очолити мюнхенську Академію мистецтв, як і аналогічну пропозицію, що прийшла з Дюссельдорфа. У 1829 Овербек відхилив пропозицію стати керівником Штедель у Франкфурті-на-Майні. Глибоко віруюча людина, сприймався друзями і численними учнями як патріарх, Овербек до кінця свого життя залишався вірним консервативним ідеалам своєї юності попри те, що релігійний живопис пізніх назарейців вже давно загубилася на тлі пізнього романтизму і реалізму. Про його значущості в церковних колах говорить особистий візит папи Пія IX в будинок Овербека в Римі. Зять Овербека, римський скульптор Карл Гоффман створив епітафію Овербеку в римській церкві Сан-Бернардо.

Фрески

• 
  Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі
• 
  Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі
• 
  Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі
• 
  Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі

Картини

• 
  Italia und Germania, 1811–1828. Нова пінакотека. Мюнхен
• 
  Портрет художника Франца Пфорра. Стара національна галерея (Берлін). Берлін
• 
  Марія і Єлизавета з Ісусом і Іоанном. 1825. Нова пінакотека. Мюнхен

Джерела

• Овербек, Фридрих-Иоанн [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• Овербек Йоганн-Фрідріх // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — 808 с.