Франсіско Пачеко
Франсіско Пачеко | ||||
---|---|---|---|---|
Francisco Pacheco | ||||
При народженні | Francisco Pacheco | |||
Народження | 1564[1] Санлукар-де-Баррамеда, Кадіс, Андалусія, Іспанія | |||
Смерть | 1644 | |||
Севілья, Кастильська Корона | ||||
Національність | іспанець | |||
Країна | Іспанія | |||
Жанр | Релігійний живопис, портрети | |||
Навчання | у Луїса Фернандеса | |||
Діяльність | художник, письменник, мистецтвознавець | |||
Напрямок | маньєризм, реалізм 17 століття | |||
Вплив | маньєризм | |||
Відомі учні | Дієго Веласкес і Leonardo Jaramillod | |||
Твори | релігійні образи́, портрети | |||
Діти | Хуана Пачекоd | |||
Роботи в колекції | Музей Прадо, Fundación Lázaro Galdianod, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Музей красних мистецтв, Fundación Rodríguez-Acostad, Goya Museumd, Національний музей мистецтва Каталонії, Національний музей образотворчого мистецтва, National Sculpture Museumd і Музей Боуз | |||
Автограф | ||||
| ||||
Франсіско Пачеко у Вікісховищі | ||||
Франсіско Пачеко (ісп. Francisco Pacheco; 3 листопада 1564, Санлукар-де-Баррамеда — 27 листопада 1644, Севілья) — іспанський художник, представник маньєризму в іспанському мистецтві XVI століття. Малював релігійні картини з ускладненою символікою та сухі, прозаїчні портрети.
Народився в містечку Санлукар де Баррамеда. Разом з батьками, Жуаном Пересом і Леонорою дел Ріо перебрався в місто Севілья. Художнє навчання отримав у Луїса Фернандеса. На художню манеру Франсіско Пачеко великий вплив мали твори другорядних майстрів-маньєристів Італії, які він вивчав і копіював.
В зрілі роки наважився відвідати нову столицю Мадрид (малий і хаотично забудований) і стару на той час столицю Іспанії Толедо у 1611 році. Зустрічався з похилого віку Ель Ґреко і малював його портрет. Жив і працював в Севільї, де відкрив художню школу. Завдяки навчанню в цій школі Дієго Веласкеса і Алонсо Кано, вважається їх вчителем. Хоча на творах талановитого Веласкеса художня манера Пачеко майже нічим не позначилась.
Важливою особливістю позахудожнього життя Пачеко була посада офіційного цензора Інквізиції міста Севілья.
Займався теорією мистецтв. У 1649 році посмертно була надрукована книга Франсіско Пачеко «Мистецтво живопису», де дав також опис своїх зустрічей з Ель Ґреко.
Був одружений і мав дочку Хуану Пачеко (1602—1660), з якою узяв шлюб Веласкес.
-
Портрет Беніто Монтано.
-
Мадонна з немовлям і Свята Інеса.Музей в Севільї.
-
Портрет невідомого сеньйора і дами.
-
Страшний Суд
- ↑ RKDartists
- Використані матеріали англійської вікіпедії.