Урубко Денис Вікторович
| Урубко Денис Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 липня 1973 (51 рік) Невинномиськ, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Росія Республіка Польща Казахстан |
| Місце проживання | Нембро |
| Діяльність | альпініст, журналіст, спортсмен |
| Галузь | альпінізм |
| Знання мов | російська, польська, казахська і італійська |
| Нагороди |  |
| Сайт | urubko.blogspot.com |
Денис Вікторович Урубко (29 липня 1973 у місті Невинномиськ, Ставропольський край РСФСР) — видатний висотний альпініст, майстер спорту міжнародного класу, «Сніговий барс»[1] (за один сезон 1999), «Золотий льодоруб Азії»-2006[2] (за першопрохід на Манаслу), володар альпіністського Оскару — Eiger Award 2009, неодноразовий чемпіон СНД у висотному, технічному, висотно-технічному і зимовому класах. Перший альпініст СНД, що без застосування кисню підкорив головні вершини всіх 14 восьмитисячників планети (протягом 2000—2009 років) і його сходження були офіційно підтверджені[3][4].
Народився 29 липня 1973 у місті Невинномиськ (Ставропольський край РСФСР), лейтенант МО Республіки Казахстан (з 10 травня 2009 г.), ЦСКА, Алмати, Казахстан.
12 лютого 2015 року у Вроцлаві Денис Урубко за допомогою своїх польських друзів — альпіністів (депутат Європарламенту Януш Онишкевич, Кшиштоф Велицький, Богдан Янковський, Януш Маєр, Богуслав Магрело та ін.) отримав польське громадянство[5].
Денис був 15-м за ліком, хто одержав неофіційний титул альпінізму — «Корону Землі» за підкорення всіх 14-ти восьмитисячників планети, і 8-м — хто виконав ці сходження без застосування кисню[6][7].
- Разом з італійським альпіністом Сімоне Моро
- травень 2000 — Еверест (8848 м), класичний маршрут з Південного сідла.
- травень 2001 — Лхоцзе Головна (8516 м), класичний маршрут північно-західним схилом.
- У складі казахстанської експедиції
- серпень 2001 — Гашербрум I (8068 м), класичний маршрут через японський кулуар.
- серпень 2001 — Гашербрум II (8035 м), класичний маршрут з південного заходу, піднявся соло за 7 год. 30 хв. і побив рекорд Анатолія Букрєєва 1997 року.
- травень 2002 — Канченджанга Головна (8586 м), класика з південного заходу.
- жовтень 2002 — траверс Шиша Пангма Центральна (8008 м) — Шиша Пангма Головна (8027 м), класичний маршрут з півночі, з китайського боку.
- червень 2003 — Нанга Парбат (8125 м), за маршрутом Кінсхофера.
- липень 2003 — Броуд-пік (8047 м), класичний маршрут австрійським шляхом, соло.
- Разом із Сімоне Моро
- 30 травня 2004 — Аннапурна I (8091 м, нічне соло північним схилом за французьким маршрутом.
- У парі з Сергієм Самойловим
- липень 2005 — знову Броуд-пік (8047 м), першопроходження по південно-західній стіні в альпійському стилі, категорія 6Б (номінація «Золотий льодоруб» — 2005 року).
- 2006, двічі на Манаслу (8163 м), 24 квітня — класичний маршрут та 5 травня — першопроходження північно-східним схилом в альпійському стилі, категорія 6А (отримали «Золотий льодоруб Азії — 2006»).
- 2 травня 2007 — Дхаулагірі (8167 м), класичний маршрут, соло.
- 2 жовтня 2007 — Чогорі (K2) (8611 м), північна сторона, японський маршрут (номінація на «Золотий льодоруб Азії — 2007»).
- Разом із Сімоне Моро
- 9 лютого 2009 — Макалу (8481 м), перше зимове сходження (отримали альпіністський Оскар — престижну нагороду Eiger Award 2009).
- Разом із Борисом Дедешко
- 11 травня 2009 — Чо-Ойю (8201 м), першопроходження по південно-східній стіні) — останній з 14 восьмитисячників світу, підкорених Денисом Урубко (за цей новий маршрут пара отримала два призи: «Золотий льодоруб Азії-2009» і всесвітній Золотий льодоруб-2010.
- Денис Урубко в дитинстві мав алергічну астму (можливо, через наявність у невеликому Невинномиську двох великих хімічних підприємств), що стало причиною переїзду сім'ї на Далекий Схід, у Південно-Сахалінськ, до тайги та моря. Тим більш дивовижне сходження Урубко без використання кисню на всі гімалайські восьмитисячники. Для альпінізму Денис став тим же, ким Ленс Армстронг для велосипедного спорту.
- Напередодні сходження на Лхоцзе 2001 року Денис відгукнувся на прохання про допомогу та врятував життя польської альпіністки Анни Червінські[4].
- ↑ SNOW LEOPARDS (SNEZHNY BARS) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Вышло 5-е издание Казахстанской книги-рекордов [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Андрей АНФИНОГЕНТОВ. Повелитель больших гор. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 18 червня 2009.(рос.)
- ↑ а б Елена Лалетина. Денис Урубко: путь прямой, как струна. www.Russianclimb.com: Главные новости российского и зарубежного альпинизма. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 18 червня 2009. (рос.)
- ↑ Российский альпинист Денис Урубко получил польское гражданство. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 27 липня 2015.
- ↑ PlanetMountain.com. Denis Urubko, Cho Oyu and all 14 8000m peaks. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11-04-2012.
- ↑ Список альпіністів, які досягли вершини всіх 14 восьмитисячників. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 27 липня 2015.
- Знаменитості: Урубко Денис [Архівовано 27 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хронология восхождений казахстанцев на восьмитысячники мира [Архівовано 2 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Денис Урубко: путь прямой, как струна [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (березень 2011) |
|
|
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Народились 29 липня
- Народились 1973
- Уродженці Невинномиська
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Альпіністи СРСР
- Альпіністи Казахстану
- Альпіністи Польщі
- Майстри спорту Казахстану міжнародного класу
- Підкорили всі восьмитисячники Землі
- Підкорювачі Евересту
- Корона Гімалаїв і Каракоруму
- Сніжний барс (титул в альпінізмі)