Перейти до вмісту

Тіні (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тіні
рос. Тени
ЖанрДраматична сатира
РежисерМикола Акімов
Надія Кошеверова
СценаристЗа п'єсою
Салтикова-Щедріна
У головних
ролях
Валентин Лебідєв
Володимир Петров
Юрій Бубликов
Галина Короткевич
Віра Будрейко
Анатолій Абрамов
Олександр Гюльцен
Овсей Каган
Дмитро Бессонов
Євген Гвоздьов
ОператорМойсей Магід
КомпозиторДмитро Толстой
КінокомпаніяКіностудія «Ленфільм»
Тривалість111 хвилин
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1953
IMDbID 5847394

«Тіні» (рос. «Тени») — російський радянський повнометражний кольоровий художній фільм, поставлений на Кіностудії «Ленфільм» в 1953 році режисерами Миколою Акімовим та Надією Кошеверової за однойменною п'єсою Салтикова-Щедріна.

П'єса, написана Салитковим-Щедріним в 1865 році, була знайдена і вперше опублікована в 1914 році, тоді ж, у версії допущеної цензурою, єдиний раз поставлена. Справжній текст п'єси був опублікований тільки в 1935 році, і більше п'єса не публікувалася аж до 1954 року - до того моменту як в 1953 році «Тіні» були поставлені в Ленінграді Н.П.Акімовим, а потім з великим успіхом пройшовши в інших театрах, були екранізовані.

Зміст

[ред. | ред. код]

Фільм знятий за однойменною п'єсою М.Є. Салтикова-Щедріна. Дія розгортається в 60-ті роки 19 століття. Бобирєв приїжджає з провінції до столиці Російської імперії. Він сподівається, що йому допоможе влаштуватися тут давній приятель, який став впливовою людиною. Та у знайомого свої види на Бобирєва і його дружину, чарівну і красиву Софію.

Артисти ленінградського державного театру ім. Ленсовета

В епізодах

[ред. | ред. код]

Артисти театру

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Микола Акімов, як постановник вистави за яким знімався фільм, згадував:

Переклад театрального спектаклю на мову кіно вчиняється у різних випадках по-різному ... існує кілька течій. Особливо контрастні дві крайні точки зору: протокольне знято спектаклю, так, як він видно з середини залу для глядачів, і вільне створення фільму на матеріалі п'єси.

Ми переконані, що істина розташована посередині, що необхідно, зберігаючи загальний режисерський малюнок спектаклю, вільно переводити його на мову кінематографа і, ... виходити за межі театральної декорації. Досвід показав, що можливо і допустимо повна зміна мізансцени при точному збереженні внутрішнього рішення, психологічного малюнка сцени і окремих образів.

Цього, як нам здається, вдалося досягти. Незважаючи на величезну кількість змін - введення ряду пантомімних сцен, вихід на вулиці старого Петербурга, — збережені всі принципи режисерського рішення, розуміння, трактування п'єси і її образів, досягнуті в процесі театральної постановки.

Посилання

[ред. | ред. код]