Трансгендерні люди у спорті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Участь трансгендерних та транссексуальних осіб у змагальних видах спорту є суперечливим питанням, особливо для тих спортсменів, які пройшли чоловіче статеве дозрівання, можуть мати значний успіх у жіночому спорті або можуть представляти підвищений ризик травмування для жінок-конкуренток.

Несприйняття транс-жінок, які змагаються у жіночому спорті, як правило, фокусується на фізіологічних атрибутах, таких як зріст і вага, або показниках ефективності, таких як швидкість і сила, — і чи може стійке придушення тестостерону зменшити будь-які природні переваги характеристик чоловічого організму в даному жіночому спорті. У деяких видах спорту чоловіки-підлітки часто можуть відповідати виступам найкращих жінок-професіоналів.

Правила вимагають, щоб транс-спортсмени змагалися проти спортсменів тієї самої статі при народженні та вимагають перевірки статі. Прихильники таких правил вважають їх необхідними для забезпечення добросовісної конкуренції, тоді як опоненти вважають їх дискримінаційними.

Історія трансгендерних спортсменів у змаганнях

[ред. | ред. код]

Історично спорт сприймався як чоловіча сфера.[1] Поступово в публічну сферу увійшов жіночий спорт, а в подальшому був кинутий виклик поступовому прийняттю гей-спортсменів. Третій відхід від традиції відбувся з появою транс-спортсменів, багато з яких оскаржують прийняті в культурі бінарні гендерні норми чоловічої та жіночої статі.

Рене Річардс

[ред. | ред. код]

Однією з перших відомих спортсменок-трансгендерок була тенісистка Рене Річардс. Вже багатообіцяючий тенісист Річардс пройшов процедуру зміни статі в 1975 році, а через рік почав грати в жіночих турнірах. Її персона, висвітлена у медіа, викликала протести.[2] Після того, як вона прийняла запрошення на розминочний турнір до Відкритого чемпіонату США, Жіноча тенісна асоціація (WTA) та Американська тенісна асоціація (USTA) відкликали свою підтримку, і 25 з 32 жінок вийшли.[3]

USTA та WTA представили тест тіла Барра, який визначає статеві хромосоми людини. Річардс відмовився проходити тест, тож, їй відмовили в участі у відкритому чемпіонаті США.[2] У 1977 році вона подала позов, стверджуючи, що її громадянські права були порушені. Верховний суд Нью-Йорка вирішив справу на її користь. Суддя погодився, що тест Барра, як єдиний визначальний фактор статі, був «вкрай несправедливим» і постановив, що Річардс законно є жінкою.[4] Вона брала участь у Відкритому чемпіонаті США 1977 року у віці 43 років, програла в першому турі та пішла на пенсію через чотири роки. Тоді рішення у справі Річардса не призвело до значних змін поза тенісом.

Олімпіада

[ред. | ред. код]

У 2003 році комітет, скликаний Медичною комісією Міжнародного олімпійського комітету (МОК), розробив нові настанови щодо участі спортсменів, які зазнали зміни статі. У звіті було зазначено три умови участі. По-перше, спортсмени повинні пройти операцію зі зміни статі. По-друге, спортсмени повинні юридично змінити свою стать. По-третє, спортсмени повинні пройти гормональну терапію, рекомендованим часом є два роки.[5]

Лише в 2004 році МОК дозволив трансгендерним спортсменам брати участь в Олімпійських іграх.[6]

У 2015 році МОК змінив керівні принципи, визнаючи, що юридичне визнання статі може бути важким у країнах, де зміна статі не є законною, і що необхідність хірургічного втручання у здорових людей «може бути несумісною з законодавством, що розробляється, і поняттями прав людини».[7][8] Нові настанови вимагають лише того, щоб спортсменки-транссексуали заявляли про свою стать і не змінювали це твердження протягом чотирьох років, а також демонстрували рівень тестостерону менше 10 наномолей на літр принаймні за один рік до змагань та протягом усього періоду участі. Спортсменам, які перейшли з жіночої статі на чоловічу, було дозволено змагатися без обмежень. Ці вказівки діяли для Олімпійських ігор 2016 року в Ріо, хоча жоден з відкритих трансгендерних спортсменів не змагався.[9]

У 2021 Лорел Габбард стала першою в історії Олімпійських ігор трансгендерною жінкою, яка брала участь у турнірі[10].

Визначні транс-спортсмени

[ред. | ред. код]

Трансчоловіки

[ред. | ред. код]

Трансжінки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Anderson, Eric; Travers, Ann (25 травня 2017). Introduction. Transgender Athletes in Competitive Sport (англ.). Routledge. ISBN 9781315304250.
  2. ↑ а б Pieper, Lindsay (25 травня 2017). Advantage Renee?. У Anderson, Eric (ред.). Transgender Athletes in Competitive Sport (англ.). Routledge. ISBN 9781315304250.
  3. ↑ Birrell, Susan; Cole, Cheryl L. (1990). Double Fault: Renee Richards and the Construction and Naturalization of Difference. Sociology of Sport Journal (англ.). 7 (1): 1—21. doi:10.1123/ssj.7.1.1.
  4. ↑ Pieper, Lindsay Parks (April 2012). Gender Regulation: Renée Richards Revisited. The International Journal of the History of Sport. 29 (5): 675—690. doi:10.1080/09523367.2012.675202.
  5. ↑ Statement of the Stockhold consensus on sex reassignment in sports (PDF). Pdga.com. 2003. Процитовано 25 серпня 2016.
  6. ↑ Sykes, Heather (April 2006). Transsexual and Transgender Policies in Sport. Women in Sport and Physical Activity Journal. 15 (1): 3—13. doi:10.1123/wspaj.15.1.3. ProQuest 230686774.
  7. ↑ IOC consensus meeting on sex reassignment and hyperandrogenism (PDF). stillmed.olympic.org. November 2014. Процитовано 24 серпня 2016.
  8. ↑ Cyd Zeigler (21 січня 2016). Exclusive: Read the Olympics' new transgender guidelines that will not mandate surgery. www.outsports.com. Процитовано 24 серпня 2016.
  9. ↑ Lauren Steele (2 серпня 2016). Chris Mosier First Trans Team USA Member - Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
  10. ↑ Weightlifter Laurel Hubbard will be first trans athlete to compete at Olympics | Tokyo Olympic Games 2020 | The Guardian. web.archive.org. 2 серпня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Transgender teen wins regional wrestling title despite attempt to ban him from competing - SportsDay. DallasNews.com. 18 лютого 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  12. ↑ Luke, Savannah (31 березня 2016). People Profile: Balian Buschbaum. TransgenderUniverse.com. Процитовано 18 квітня 2017.
  13. ↑ Stark-Mason, Rachel. A Time of Transition. NCAA. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  14. ↑ Zeigler, Cyd (29 січня 2013). Vancouver Canucks Welcome Transgender Goalie. Outsports.
  15. ↑ Eerste transgender ooit in internationale volleybal. MetroNieuws.nl. March 2016. Процитовано 18 квітня 2017.
  16. ↑ One on One with Transgender Powerlifter, JayCee Cooper. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 18 січня 2021.
  17. ↑ а б Stone, Ken (16 вересня 2018). Colombian W40 transgender hurdler claims bronze in 80H at Malaga worlds.
  18. ↑ {{Cite web|url=https://www.outsports.com/2017/5/31/15722952/transgender-ncaa-soccer-athena-del-rosario
  19. ↑ Ballinger, Alex (17 жовтня 2018). Rachel McKinnon becomes first transgender woman to win track world title. Cycling Weekly. Процитовано 24 листопада 2018.
  20. ↑ Dr Veronica Ivy – Academic, Athlete, Activist.
  21. ↑ NSW Womens team selected -. SportsTG. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 18 січня 2021.
  22. ↑ Tiernan, Eamonn (19 жовтня 2017). Transgender footballer Caroline Layt says LGBTI equality in sport hasn't progressed in a decade. The Sydney Morning Herald.
  23. ↑ LGBTQ+: How an inclusive team helped one transgender footballer rediscover her love for the game. BBC Sport. 14 листопада 2019.
  24. ↑ Warren Miller. Museum Riverina. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  25. ↑ http://www.washingtontimes.com, The Washington Times. Transgender sprinters finish 1st, 2nd at Connecticut girls indoor track championships. The Washington Times.
  26. ↑ World title announcement. Professional Disc Golf Association. 27 липня 2019.
  27. ↑ Transitioning in the Music Industry. SoundGirls.org. 15 серпня 2019.
  28. ↑ Zeigler, Cyd (13 грудня 2017). This trans athlete plays women's pro football, and for USA Baseball. Outsports.
  29. ↑ A Time of Transition. www.ncaa.org.

Законодавча база

[ред. | ред. код]

Законодавчі та нормативні документи політики щодо трансгендерних спортсменів у змаганнях:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Трансгендерні_люди_у_спорті