Перейти до вмісту

Томас Кіббл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громадянство Велика Британія
Ім'я при народженні фр. Thomas Walter Bannerman Kibble
Дата народження 23 грудня 1932(1932-12-23)[1][2]
Місце народження Ченнай
Дата смерті 2 червня 2016(2016-06-02)[3][1] (83 роки)
Місце смерті Лондон
Рід діяльності фізик, викладач університету
Сфера роботи теоретична фізика
Працівник у Імперський коледж Лондона, Лейденський університет, Лейденський університет[2], Імперський коледж Лондона[4], Лейденський університет[5], Університет Тафтса[6], Університет Каліфорнії в Санта-Барбарі[7] і Рочестерський університет[8]
Заклад освіти Единбурзький університет і Stewart's Melville Colleged
Академічна дисертація Topics in quantum field theory : 1. Schwinger's action principle ; 2. Dispersion relations for inelastic scattering processesd[9]
Науковий керівник Джон Полкінгорнd
Аспіранти / докторанти Seifallah Randjbar-Daemid і Mark Hindmarshd[10]
Член у Лондонське королівське товариство і Європейська академія[11]
Отримані відзнаки
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
Офіційний сайт
CMNS: Томас Кіббл у Вікісховищі
Томас Кіббл, Джеральд Ґуральник, Карл Гаґен, Франсуа Англер і Роберт Браут на церемонії вручення премії Премії Сакураї у 2010 році

Сер Томас Волтер Баннерман Кіббл (/ˈkɪbəl/; 23 грудня 1932 — 2 червня 2016) — британський фізик-теоретик, старший науковий співробітник лабораторії Блекетта та почесний професор теоретичної фізики в Імперському коледжі Лондона. Його дослідницькі інтереси стосувалися квантової теорії поля, особливо взаємодії між фізикою частинок високих енергій і космологією. Він найбільш відомий як один із перших, хто описав механізм Хіггса, а також за дослідження топологічних дефектів. З 1950-х років він був стурбований гонкою ядерних озброєнь, а з 1970 року взяв на себе провідну роль у просуванні соціальної відповідальності вчених[12].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Кіббл народився 23 грудня 1932 року в Мадрасі. Він був сином статистика Уолтера Ф. Кіббла та онуком Вільяма Баннермана, офіцера Індійської медичної служби, та письменниці Хелен Баннерман. Його батько був професором математики в християнському коледжі Мадраса, і Кіббл виріс, граючи на території коледжу та розгадуючи математичні головоломки, які ставив йому батько. Він здобув освіту в школі Давтон Коррі в Мадрасі, а потім в Единбурзі, Шотландія, в коледжі Мелвілл і в Единбурзькому університеті[13]. Він закінчив Единбурзький університет зі ступенем бакалавра наук у 1955 році, магістра у 1956 році та доктора філософії у 1958 році.[14]

Робота

[ред. | ред. код]

З 1970 року він був професором і старшим науковим співробітником лабораторії Блекетта в Імперському коледжі Лондона, де він був головою фізичного факультету в 1980-х роках, а потім був почесним професором. Він став відомий завдяки своїй роботі з Карлом Р. Хагеном і Джеральдом Гуральником[15] над спонтанним порушенням симетрії як методом масового виробництва векторних бозонів у теоріях Янга-Мілса, важливої ​​основи Стандартної моделі. Пітер Хіггс[16][17], а також Франсуа Англер і Роберт Браут[18], відкрили механізм Хіггса, і також досягли цього незалежно. Він також працював над формуванням структури через топологічні дефекти в космології, такі як космічні струни. Механізм Кіббла-Зурека в космології та фізиці твердого тіла походить від нього та Войцеха Зурека.

У 1961 році разом з Деннісом Шіамою він розробив калібрувальну теорію гравітації з групою Пуанкаре як калібрувальною групою, яка включає теорію Ейнштейна-Картана.

Публікації

[ред. | ред. код]

У 1966 році Кіббл разом із Френком Х. Беркширом написав підручник «Класична механіка»[19], починаючи з третього видання, який станом на 2016 рік все ще друкується і зараз має 5-е видання.[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б Leidse Hoogleraren
  3. ↑ http://www.telegraph.co.uk/news/2016/06/02/tom-kibble-uk-physicist-who-worked-on-higgs-boson-dies-says-his/
  4. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  8. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  9. ↑ E-Theses Online Service
  10. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  11. ↑ www.ae-info.org
  12. ↑ Gauntlett, Jerome (2016). Thomas Kibble (1932–2016) Theoretical physicist and Higgs-boson pioneer. Nature. 534 (7609): 622. Bibcode:2016Natur.534..622G. doi:10.1038/534622a. PMID 27357788. S2CID 4401102.
  13. ↑ Science – It's not Fiction; Tom Kibble. FP News, The magazine and Annual Review of The Stewart's Melville FP Club. Daniel Stewart's and Melville College Former Pupils Club. December 2014. с. 13. Процитовано 28 липня 2015.
  14. ↑ Kibble, Tom (2011). Thomas Walter Bannerman (Tom) Kibble – Biography. Curriculum vitae. The Academy of Europe.
  15. ↑ G. S. Guralnik, C. R. Hagen, T. W. B. Kibble: Global Conservation Laws and Massless Particles. In: Physical Review Letters. 13, Nr. 20, S. 585–587 (DOI:10.1103/PhysRevLett.13.585) (https://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevLett.13.585).
  16. ↑ Peter W. Higgs: Broken Symmetries and the Masses of Gauge Bosons. In: Physical Review Letters. 13, Nr. 16, S. 508–509 (DOI:10.1103/PhysRevLett.13.508) (https://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevLett.13.508).
  17. ↑ P.W. Higgs: Broken symmetries, massless particles and gauge fields. In: Physics Letters. 12, Nr. 2, S. 132–133 (DOI:10.1016/0031-9163(64)91136-9) (https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/0031916364911369).
  18. ↑ F. Englert, R. Brout: Broken Symmetry and the Mass of Gauge Vector Mesons. In: Physical Review Letters. 13, Nr. 9, S. 321–323 (DOI:10.1103/PhysRevLett.13.321) (https://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevLett.13.321).
  19. ↑ Kibble T W B (1966) Classical Mechanics. McGraw-Hill, London.
  20. ↑ Kibble, T W B and Berkshire, F H (2004) Classical Mechanics. McGraw-Hill, London.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томас Кіббл
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томас_Кіббл&oldid=44114150