Тищенко Микола Іванович

Микола Тищенко
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Іванович Тищенко (рос. Николай Иванович Тищенко)
Народження	10 грудня 1926(1926-12-10)
	Саловка, Воронезька губернія (нині у складі смт Ольховатка, Воронезька область)
Смерть	10 травня 1981(1981-05-10) (54 роки)
	Москва
Поховання	Lyublinskoe cemeteryd
Зріст	183 см
Вага	80 кг
Прізвисько	Хохол
Громадянство	СРСР
Позиція	правий захисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1951—1958	«Спартак» (Москва)	106 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1954—1956	СРСР	12 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Іванович Тищенко (рос. Николай Иванович Тищенко; 10 грудня 1926, Саловка, Воронезька губернія (нині у складі смт Ольховатка, Воронезька область) — 10 травня 1981, Москва) — радянський футболіст. Захисник, усю професіональну кар'єру провів у «Спартаку» (Москва). Триразовий чемпіон СРСР, олімпійський чемпіон 1956, заслужений майстер спорту СРСР (1957). Провів 12 ігор за збірну СРСР. Орден «Знак Пошани» (1957).

Життєпис

Почав грати 1942 року в Любліно в команді залізничного технікуму, згодом виступав за армійські колективи і «Локомотив» (Любліно).

З 1951 року — в московському «Спартаку». За 8 сезонів у складі клубу (1951—1958) тричі ставав чемпіоном країни, двічі — віце-чемпіоном і один раз здобував «бронзу». Також грав у чемпіонському для «Спартака» сезоні 1958, але медалі не отримав, оскільки провів менше, ніж 50 % поєдинків.

Невисокий і потужний гравець, відзначався швидкістю і хорошим ривком. Був відважним і вимогливим на полі, партнери виділяли його бійцівський характер.

Відомим став випадок у півфіналі Олімпіади-1956 під час гри СРСР—Болгарія — під кінець основного часу рахунок залишався 0:0, а в одному з епізодів Тищенко невдало впав і зламав ключицю. Оскільки заміни тоді були недозволені, футболіст вмовив лікаря накласти пов'язку і з важкою травмою провів увесь додатковий час, взявши участь в обидвох результативних комбінаціях своєї команди — 2:1.

Тренер СДЮШОР «Спартак» (Москва): 1960—1964, 1966—1981. Старший тренер «Спартака-клубна» у 1963—1964 роках. В сезоні 1965 був одним з тренерів головної команди «Спартака» (Москва).

Помер у Москві 10 травня 1981 року. Після смерті видатного футболіста було організовано традиційний дитячий турнір пам'яті Миколи Тищенка.

Титули та досягнення

• Чемпіон СРСР: 1952, 1953 і 1956
• чемпіон Спартакіади народів СРСР: 1956
• Олімпійський чемпіон: 1956
• у списку 33 найкращих: 1 раз (1956, під № 1)

Посилання

• Дані про гравця на сторінці збірної СРСР/Росії (рос.)
• Статистика на КЛІСФ (рос.)

Література

• Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 356
• Нисенбойм Э., Расинский В. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва, 2002. ISBN 5-902215-01-3