Перейти до вмісту

Сьюзен Вуд (літературознавиця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сьюзен Вуд
Народилася22 серпня 1948(1948-08-22)[1][2][…]
Оттава, Канада[1]
Померла12 листопада 1980(1980-11-12)[1][2][…] (32 роки)
Країна Канада
Діяльністьнаукова працівниця, літературний критик
Alma materТоронтський університет і Карлтонський університет
ЗакладУніверситет Британської Колумбії
Нагороди

Сьюзен Джоан Вуд (22 серпня 1948[4] — 12 листопада 1980[5]) — канадійська літературна критикеса, професорка, письменниця та прихильниця наукової фантастики та редакторка. Вона народилася в Оттаві, Онтаріо.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вуд відкрила для себе фанатів наукової фантастики, коли навчалася в Карлтонському університеті в 1960-х роках. У 1969 році Вуд познайомився зі своїм фаном Майком Гліксоном із Торонто в Босконі VI. Вуд і Гліксон одружилися в 1970 році (вона згодом іноді публікувала як Сьюзен Вуд Гліксон), і вони разом видавали фанзин Energumen до 1973 року. Energumen отримав премію Г'юго 1973 року як найкращий фензин. Вуд і Гліксон були почесними гостями Всесвітньогоь науково-фантастичного конвенту 1975 року. Вуд опублікував багато гострої критики цієї сфери як у фанзинах, так і в більш офіційних місцях. Вона отримала три нагороди Г'юго як найкраща письменниця-фанатка: у 1974, 1977 та 1981 роках. У 1976 році вона відіграла важливу роль в організації першої феміністичної панелі на науково-фантастичній конвенції MidAmericon (того року WorldCon). Реакція на це допомогла привести до заснування A Women's APA[6] і ВісКон.[7]

Вуд отримала ступінь бакалавра (1969) і магістра (1970) в Карлтонському університеті та докторську ступінь (1975) в Університету Торонто. У 1975 році вона приєдналася до кафедри англійської мови в Університеті Британської Колумбії та викладала канадійську літературу, наукову фантастику та дитячу літературу. Вона була ванкуверською редакторкою Pacific Northwest Review of Books (січ. — жовтень 1978), а також редагував спеціальний номер наукової фантастики/фентезі Room of One's Own. Вона написала численні статті та огляди книг, які були опубліковані в книгах і наукових журналах, продовжуючи писати для фанзинів.

Викладаючи курси наукової фантастики в UBC, одним із її студентів був Вільям Ґібсон; його перше опубліковане оповідання «Фрагменти голограмної троянди» спочатку було написано як завдання в класі.[8]

Смерть і спадок

[ред. | ред. код]

Вуд померла 12 листопада 1980 року. Архіви деяких робіт Вуда доступні в бібліотеці Університету Британської Колумбії.[9] Після її смерті в Карлтонському університеті було засновано меморіальний стипендіальний фонд, який частково фінансувався за рахунок пожертвувань фанатів та фанаток наукової фантастики (і від продажу частин її колекції творів наукової фантастики).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Freebase Data DumpsGoogle.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. Silver, Steven H. August. Calendar Index. Процитовано 16 листопада 2007.
  5. Langford, Dave. «SUSAN WOOD, 1948—1980», Ansible 14, December 1980
  6. Quilter, Laura."A Brief History of Feminist SF/F and Women in SF/F [Архівовано 2018-10-04 у Wayback Machine.], "
  7. McClenahan, Catherine. "Wiscon, Then and Now, " Wiscon 20 Souvenir Book, Madison: SF3 (1996): pp. 46-48.
  8. Wallace-Wells, David. «The Art of Fiction No. 211», The Paris Review, Summer 2011
  9. Niamath, Cheryl, «University of British Columbia Archives: Inventories: Susan Wood fonds» Archived copy. Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 24 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-08-12 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]