Су-33
| Су-33 | |
|---|---|
 | |
| Су-33 | |
| Призначення: | палубний винищувач |
| Перший політ: | 17 серпня 1987 |
| Прийнятий на озброєння: | 31 серпня 1998[1] |
| Період використання: | 1994 — донині |
| На озброєнні у: | Росія |
| Розробник: | Сухой (компанія) і Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна |
| Виробник: | ДКБ Сухого |
| Всього збудовано: | 26 |
| Модифікації: | Су-33УБ |
| Конструктор: | Симонов Михайло Петрович |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 2300 км/год |
| МШ біля землі: | 1300 км/год |
| МШ на висоті: | 2300 км/год |
| Дальність польоту: | 3000 км |
| Дальність польоту з ППБ: | (Підвісний паливний бак — ППБ) км |
| Практична стеля: | 17 000 м |
| Довжина: | 21,185 м |
| Висота: | 5,72 м |
| Розмах крила: | 14,7 м |
| Площа крила: | 67,84 м² |
| Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 42,5° |
| Споряджений: | 20 440 кг |
| Двигуни: | 2 х (АЛ-31Ф серії 3) |
| Тяга (потужність): | 2 x 7670 кгс |
| Тяга форсажна: | 2 x 12500 кгс |
| Гарматне озброєння: | 1×30 мм, ГШ-30-1 |
| Боєзапас: | 150 снарядів |
| Кількість точок підвіски: | 12 |
| Маса підвісних елементів: | 6500 кг |
| Підвісне озброєння: | (8 × Р-27Е або 6 × Р-73) |
Су-33 у Вікісховищі | |
Су-33 (Су-27К, Т-10К; за кодифікацією НАТО: Flanker-D) — радянський/російський палубний винищувач четвертого покоління.
Винищувач створений за нормальною аеродинамічною схемою з застосуванням переднього горизонтального оперення та має інтегральне компонування[2]. Трапецієподібне крило утворює єдиний тримальний корпус. Двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами знаходяться в рознесених одна відносно одній мотогондолах, що зменшує їх взаємний вплив. Повітрозабірники двигунів розміщені під центропланом. Переднє горизонтальне оперення встановлено в напливах крила і збільшує як маневрові характеристики літака, так і підйомну силу планера[2], що дуже важливо для палубного винищувача.
У трапецієподібного крила Су-33 кут стрілоподібності крила по передній крайці становить — 42,4°. Площа крила становить 67,84 м², розмах крила — 14,7 м (при підвісках ракет або обладнання на його краях — 14,948 м).
Механізація крила представлена флаперонами площею 2,4 м², які виконують функції закрилків та елеронів, двосекційними закрилками площею 6,6 м² і трьохсекційним поворотним носком площею 5,4 м².
Заднє горизонтальне оперення — дві суцільноповоротні консолі стабілізатора з диференційним відхиленням. Розмах заднього горизонтального оперення становить 9,9 м, площею — 12,3 м², профіль стабілізатора — С9С. Переднє горизонтальне оперення також виконано суцільноповоротним. Кут стрілоподібності ПГО становить 53,5°, розмах консолей — 6,43 м, площа оперення — 2,99 м². Вертикальне оперення літака являє собою два трапецієподібних кілі з кутом стрілоподібності по передній крайці 40° і площею 15,1 м²[2]. Кілі мають профіль У3 і встановлені без розвалу, кожен кіль оснащений рулем напрямку з площею 3,49 м².
Крило винищувача може складатися, що дозволяє розмістити більшу кількість літаків на палубі і в ангарах авіаносця. Заднє горизонтальне оперення спочатку було виконано нескладаним[3], ширина літака при цьому становила 9 м, що було на 1,2 м більше, ніж у конкурента, МіГ-29К. Із застосуванням складаного горизонтального оперення ширина літака зменшилася до 7,4 м, що навіть на 0,4 м менше, ніж у МіГ-29К.
Винищувач оснащений регульованими повітрозабірниками[2], що дозволяє йому розвивати швидкість, яка більше ніж в 2 рази перевищує швидкість звуку. Повітрозабірники розміщені під напливами крила і оснащені захисними ґратами, які запобігають потраплянню сторонніх предметів у двигун на зльото-посадках. Захисні пристрої являють собою перфоровані титанові панелі з великим числом отворів діаметром 2,5 мм. Вони працюють в автоматичному режимі — опускаються із прибиранням шасі і піднімаються з його випуском.
Су-33 оснащуються двома двоконтурними турбореактивними двигунами з форсажними камерами АЛ-31Ф серії 3 виробництва НВО «Сатурн». Від базового двигуна АЛ-31Ф їх відрізняє підвищена до 12800 кгс тяга. На офіційному сайті НВО «Сатурн» в розділі модернізованого двигуна АЛ-31Ф-М1 зображена фотографія хвостової частини Су-33[4], що може свідчити про застосування цих двигунів на даному винищувачі.
В порівнянні із базовим винищувачем Су-27, палубний винищувач Су-33 має ряд особливостей:
- Поліпшена тримкість крила на злітно-посадочних режимах за рахунок збільшення площі, застосування механізації і ПГО
- Посилені стійки шасі та встановлений посадковий гак для забезпечення посадки з великими перевантаженнями і вертикальними швидкостями
- Встановлена система дозаправки в повітрі для збільшення бойового радіусу і часу патрулювання
- Застосування пілотажно-навігаційного обладнання для заходу на посадку на палубу авіаносця, забезпечена взаємодія з корабельними радіоелектронними системами
- Збільшена кількість точок підвіски із 10 до 12
- Складання консолей крила і горизонтального оперення з метою знизити габарити літака
- Застосований захист від корозії конструкції і систем літака для забезпечення тривалого терміну експлуатації в умовах морського клімату
- Можливість ефективного обстрілу надводних цілей
Щонайменше восьмеро, обладнаних прицільними пристосуваннями СВП-24 «Гефест», винищувачів Су-33 входили до складу авіакрила авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» під час походу до берегів Сирії восени 2016 року[5][6].
Всього з моменту першого польоту Су-33 сталося 8 аварій, 5 з яких були викликані технічними несправностями літака.
- 28 вересня 1988 перший дослідний екземпляр Т10К-1 (б/н 37) під управлінням льотчика-випробувача Миколи Садовнікова на висоті 2000 м і швидкості 1270 км/год втратив керування внаслідок відмови гідросистем. Пілот катапультувався.
- 11 липня 1991 через відмову ЕДСУ втрачений один з літаків дослідної партії (Т10К-8). Пілот полковник Тимур Апакідзе катапультувався.
- 17 червня 1996 під час виконання тренувального польоту в складних метеоумовах зазнав катастрофи Су-33 (б/н 65). Пілот Віталій Кузьменко загинув.
- 11 травня 2000 при виконанні планових польотів 279-го окремого корабельного авіаційного полку Північного флоту зазнав аварії палубний винищувач Су-33 (б/н 71), який пілотував льотчик першого класу полковник Павло Кретов. Льотчикові вдалося катапультуватися з падаючої машини і приземлитися приблизно за 54 кілометрів від базового аеродрому Сєвєроморськ-3. На літаку сталася відмова бортової системи управління.
- 17 липня 2001 під час авіашоу, присвяченому дню морської авіації в гарнізоні «Острів» під Псковом, впав Су-33 (б/н 70), яким керував Тимур Апакідзе. Пілот загинув.[7]
- 5 вересня 2005 втрачений літак Су-33 (б/н 82) під управлінням підполковника Юрія Корнєєва. Пілот успішно катапультувався. Пригода сталася під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Через обрив троса аерофінішера (гальмівний пристрій) літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув.[8]
- 5 грудня 2016 втрачений літак Су-33 під час посадки на палубу АК «Адмірал Кузнєцов». Пілот успішно катапультувався. Через обрив троса літак продовжив рух по палубі, впав у море і затонув.[9]
- ↑ (рос.) Корабельний винищувач Су-33: 10 років на озброєнні в Росії
- ↑ а б в г Фомін А., 2003, стр. 190—204.
- ↑ Фомін А., 2003, стр. 73-74.
- ↑ АЛ-31Ф серії 42 (М1) [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на сайті ММПП «Салют»
- ↑ Louis Martin-Vézian (14 листопада 2016). Infographic: A long journey for the Kuznetsov – November 14 “Crash” Update. Offiziere.ch. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. [Архівовано 2016-11-19 у Wayback Machine.]
- ↑ ‘Sea Flankers’ prepare for Syria. Combat Aircraft. 30 September 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 16 листопада 2016. [Архівовано 2016-12-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Су-33 погубив свого «хрещеного батька»
- ↑ Винищувач Су-33 який впав в океан буде знищений глибоководними бомбами. Архів оригіналу за 8 січня 2006. Процитовано 26 березня 2011. [Архівовано 2006-01-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Российский авианосец «Адмирал Кузнецов» потерял второй за месяц истребитель, летчик катапультировался
- (рос.) Су-33 на офіційному сайті КБ Сухого
- (рос.) Відео на RuTube.ru: ВАТ «КНААПО» — Су-33.
- (рос.) Опис Су-33 на сайті Авиаційна Енциклопедія «Уголок неба»
- (рос.) Фото Су-33 на сайті ScaleModels.ru
- (рос.) Су-27К На суші та на морі
- (англ.) Sukhoi Su-33 page on milavia.net
- (англ.) Sukhoi Su-33 and Su-33UB Flanker D on ausairpower.net
- (англ.) Su-33 (Su-27K) page on globalsecurity.org
- (англ.) Sukhoi Su-33 page on Aerospaceweb.org
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)