Старий Вишнівець
 | Ця стаття застаріла. (серпень 2017) |
| село Старий Вишнівець | |
|---|---|
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Вишнівецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020050250076503 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1395 |
| Населення | 1625 |
| Територія | 0.678 км² |
| Густота населення | 2396.76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47315 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′18″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O |
| Водойми | Горинь |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, 6 |
| Карта | |
  Старий Вишнівець | |
 Старий Вишнівець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Стари́й Ви́шнівець — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року — адміністративний центр однойменної сільської ради, якій було підпорядковано села Кинахівці, Мишківці, Поляни та Федьківці. До Старого Вишнівця приєднано хутори Кухаруки та Липник. У зв'язку з переселенням мешканців хутори Андрущуки, Масольщина та Ялинець виведені з облікових даних.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади. Розташоване на річці Горинь, на півдні району/
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади[1].
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки середнього та пізнього палеоліту, трипільської і черняхівської культур.
Перша писемна згадка — 1395 рік, коли було побудовано замок на території села Старий Вишнівець. Льохи та підземні ходи цього замку збереглись і донині.
Старий Вишнівець згадується в Акті від 9 липня 1463 року за яким брати князі Василь, Семен і Солтан «отчині і дідичі Збаразькі» поділили між собою князівське володіння. Зокрема, Солтану Несвіцькому надано два Бутини, Городок, Манів, Олексинець, два Вишнівці, села Караєвичі, Обарів і Тинне в Луцькому повіті та інші села переважно на Шумщині та Лановеччині в Крем'янецькому повіті.
Процитований документ зберігається в архіві князів Любартовичів Сангушків у Славуті (Archiwum książąt Lubartowiczow Sanguszkow w Sławucie. T.1 1366-1506. S.53).
У 1494 році, після нападу татар, фортеця зруйнована, а населення забрали в полон. Незабаром фортецю відбудовано.
У 1738 році князь Михайло Сервацій Вишневецький збудував у Старому Вишнівці, на правому боці Горині, ансамбль костьолу Святого Станіслава із дзвіницею. Побудований він у стилі раннього класицизму.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
Від 2022 року у приміщенні школи діє волонтерський центр[2][3].
Станом на 2007 рік населення села становило — 1538 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1562 | 96.12% |
| російська | 60 | 3.70% |
| білоруська | 2 | 0.12% |
| інші/не вказали | 1 | 0.06% |
| Усього | 1625 | 100% |
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1845, дерев'яна), капличка святого Юрія.
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Місце знахідок решток мамонта».
- Пам'ятник жертвам нацизму (1988).
Працюють ЗОШ I—III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення поштового зв'язку, торговельний заклад.
- Народилися
- Борис Дроботюк — український графік і живописець, член Національної спілки художників України, Заслужений художник України[5].
- Віталій Маслюк (1920—2005) — український науковець у галузі літературознавства, перекладач, професор, доктор філологічних наук.
-
Дорожній знак при в'зді в село -
Статуя Божої Матері -
Клуб -
Автобусна зупинка
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ "Гартовані" ч.12 Старовишнівецька школа (укр.), процитовано 7 липня 2022
- ↑ Гартовані ч. 33 Хліб та кіно у Старому Вишнівці (укр.), процитовано 7 липня 2022
- ↑ Я. Г. Гелетій. Дроботюк Борис Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Бігус М., Головатюк В. Старий Вишнівець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 332. — ISBN 978-966-528-279-2.
