Спорт у Бутані
Національним видом спорту в Бутані є стрільба з лука[1]. У більшості сіл регулярно проводяться змагання з цього виду спорту. Він відрізняється від олімпійських стандартів розміщенням мішеней і умовами. Дві мішені розташовують на відстані понад 100 м одна від одної[1] і команди стріляють з одного кінця поля в інший. Кожен член команди за раунд робить два постріли. Традиційна стрільба з лука в Бутані є соціальним явищем і змагання проводяться між селами, містами і аматорськими командами. Під час змагань вживають різні страви та напої, вони також супроводжуються піснями і танцями[1].
У Бутані також популярна командна гра на відкритому повітрі кхуру (англ. Khuru), що нагадує дартс, в якій гравці кидають важкі дерев'яні дротики з 10-сантиметровими цвяхами в м'які мішені, розташовані на відстані 10-20 м.
Іншим традиційним видом спорту в Бутані є дегор, схожий на спортивне штовхання ядра і кидання підкови. У країні також набрав популярність крикет, особливо після початку трансляцій індійських телеканалів. Збірна Бутану з крикету є однією з найкращих в регіоні. У 2002 році збірна Бутану з футболу зіграла зі збірною Монтсеррату, про що був знятий документальний фільм «Інший фінал». Цей матч відбувся в той же день, що й гра між збірними Бразилії та Німеччини у фіналі чемпіонату світу, на той момент збірні Бутану і Монтсеррату займали два нижчих місця в рейтингу ФІФА. Матч відбувся в Тхімпху на стадіоні Чанглімітанг і закінчився перемогою збірної Бутану з рахунком 4:0[2].
Останнім часом в країні набирають популярність такі види спорту як баскетбол, волейбол, теніс і настільний теніс[3].
- ↑ а б в Стрельба из лука в Бутане (російською) . Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2011.
- ↑ The other final (англійською) . bootan.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 6 вересня 2011.
- ↑ BHUTAN INFORMATION:ABOUT BHUTAN (англійською) . Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 7 вересня 2011.
- Archery is the national sport of Bhutan (англ.) . Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 6 вересня 2011.