Слов'ятин
село Слов'ятин | |
---|---|
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Саранчуківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040410160036165 |
Облікова картка | Слов'ятин |
Основні дані | |
Засноване | 1441 |
Населення | ▼ 764 (2014) |
Територія | 0.383 км² |
Густота населення | 2271.54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47536 |
Телефонний код | +380 3548 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′32″ пн. ш. 24°52′9″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 24.86917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
374 м |
Водойми | Бибелька |
Відстань до районного центру |
26 км |
Найближча залізнична станція | Мечищів |
Відстань до залізничної станції |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18 |
Карта | |
Мапа | |
|
Слов'я́тин — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. До 2020 року - центр однойменної сільради, якій було підпорядковане село Діброва. До Слов'ятина приєднано хутір Паранчин Жолоб.
Населення — 846 осіб (2007). Дворів — 250[1].
Для села характерний помірно континентальний клімат. Слов'ятин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Слов'ятина | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −1,3 | 0,1 | 5,2 | 13,0 | 18,9 | 22,1 | 23,3 | 22,8 | 18,5 | 12,8 | 5,6 | 0,7 | 11 |
Середня температура, °C | −4,3 | −2,8 | 1,5 | 8,1 | 13,5 | 16,8 | 18,0 | 17,4 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
Середній мінімум, °C | −7,2 | −5,7 | −2,1 | 3,3 | 8,2 | 11,5 | 12,8 | 12,1 | 8,4 | 3,7 | −0,2 | −4,3 | 3 |
Норма опадів, мм | 33 | 32 | 34 | 51 | 80 | 94 | 98 | 73 | 56 | 39 | 38 | 41 | 669 |
Джерело: climate-data.org |
Перша писемна згадка — 1508 року. Згадується 22 червня 1439 року у протоколах галицького суду (Slawaczin)[2].
Працювали «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива.
У 1943-1944 роках у лісі біля села діяла Слов'ятинська підстаршинська школа УПА.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Саранчуківської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[4].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,66 | |
російська | 0,23 | |
білоруська | 0,11 |
-
Перенесення Мощей святого Миколая
-
Покрови Пресвятої Богородиці
Церкви:
- Перенесення Мощей святого Миколая (22 травня 1714, дерев'яна) УГКЦ
- Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня 1992, мурована) УПЦ КП
- капличка.
Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, на місці, де за легендою загинув юнак Хома (реставровано 1989), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення Тростянецький ботанічний заказник місцевого значення.
Працюють: Слов'ятинський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад», Народний Дім, бібліотека, амбулаторія лікаря сімейної медицини, музей ОУН-УПА (2000), відділення поштового зв'язку, цифрова АТС, торговельні заклади.
Музей розташований просто неба і займає площу близько 2 га. Серед експонатів музею є 3 облаштовані повстанські криївки, польова кухня, повстанська капличка, школа для новобранців, друкарня та інші цікаві експонати з історії ОУН-УПА. Музей розташований на захід від села у буково-грабовому лісі. Територія музею часто служить пластунам для проведення зимових таборів.
Перші відомості про існування школи в Слов'ятині — у книзі «Підгаєцька земля», де зазначено, що 1859 року «у Слов'ятині заходами та коштами громади була побудована однокласна школа». В ній щорічно навчалося близько 80 учнів.
- Євген Гуцало - правник, громадський діяч ,
- Григорій Легкий («Борис»), - український громадсько-політичний діяч, окружний провідник ОУН Коломийщини
- Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня».
-
Знак при в'їзді в село
-
Церква Перенесення Мощей Святого Миколая (УГКЦ)
-
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)
-
Капличка
-
Автобусна зупинка
-
Символічна могила Борцям за волю України
-
Стятуя Божої Матері на околиці села
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.68, № 657
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- Мельничук Б., Федечко М., Шар'як В. Слов'ятин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 437—439. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Коцій М., Мельничук Б. Слов'ятин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 294. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Sławentyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 774. (пол.)
- Дерев'яні храми України. Слов'ятин
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |