Перейти до вмісту

Ромни

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ромни (значення).
Ромни
Герб Ромен Прапор Ромен
Верхній ряд: Вознесенська церква, Пам'ятник Тарасові Шевченку, Середній ряд: Центр міста, Нижній ряд: Пам'ятник свині, Альтанка, бульвар Шевченка
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район Роменський район
Тер. громада Роменська міська громада
Засноване
Перша згадка 1096 рік
Статус міста від 1781 року
Населення ▼ 32 582 (01.01.2023)[1]
 - повне ▼ 32 582 (01.01.2023)[1]
Площа 26,7 км²
Густота населення 1668 осіб/км²
Поштові індекси 42000—019
Телефонний код +380-5448
Координати 50°44′34″ пн. ш. 33°29′16″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 159 м
Водойма річки Сула і Ромен
Назва мешканців роме́нець, роме́нка, роме́нці
Номери автомобілів ВМ, НМ
Відстань
Найближча залізнична станція Ромни
До обл./респ. центру
 - автошляхами 103 км
До Києва
 - автошляхами 230 км
Міська влада
Адреса 42000, Сумська обл., м. Ромни, бульвар Шевченка, 2
Вебсторінка Офіційний сайт

CMNS: Ромни у Вікісховищі

Мапа
Ромни. Карта розташування: Україна
Ромни
Ромни
Ромни. Карта розташування: Сумська область
Ромни
Ромни
Мапа

Ромни́ (МФА: [roˈmn̪ɪ] ( прослухати)) — місто в Україні, центр Роменського району й Роменської міської громади в Сумській області. Лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула й Ромен. Лежить на історичному Посуллі. Первісна назва міста — Ромéн.

Є одним із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання (завод демонтовано), облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.

В околицях Ромен, на горі Золотусі, 1937 року вперше в УРСР видобули нафту.

У ході російського вторгнення на Сумщину місто було частково окуповане. Місто було повністю звільнено від російських загарбників 31 березня 2022 року.

Назва

[ред. | ред. код]

У багатьох історичних документах, зокрема в давньоруських і козацьких літописах, гетьманських універсалах і царських указах, місто згадується як Ромен. Ця давня назва походить від однойменної річки, що в цій місцині впадає в р. Сула. Народна легенда пов'язує походження назви з «ромен-цвітом» — польовою ромашкою, що влітку вкриває білим килимом околиці міста й навколишні луки[2]. Під літописним найменням місто фігурує й на багатьох українських, російських і західноєвропейських картах, у творах письменників (Тарас Шевченко, Іван Котляревський), працях відомих дослідників і краєзнавців (Олександр Потебня), усній народній творчості, місцевій пресі, офіційному і приватному листуванні[3].

У сучасному вигляді назва з'являється в російських документах починаючи з другої половини XIX століття. На думку доктора філологічних наук Тетяни Беценко, «... назва Ромни неправильна, витворення її як з погляду історичного, так і мовознавчого науково не виправдане». Втім, обидві форми назви вживалися паралельно до 40-х років XX століття[3].

Географія

[ред. | ред. код]

Місто Ромни розташоване на березі річки Сула в місці впадання в неї річки Ромен. До міста примикають села Герасимівка, Овлаші й селище Лучки.

Через місто проходять автомобільні дороги Н07, Т 1913, Р60 і залізниця (станція Ромни).

Археологія

[ред. | ред. код]

Здавна цю місцевість населяли люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста в яру Муховець відкрито палеолітичний осідок Муховець-I, вік якого може сягнути за 100 тис. років.

В VIII—X столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище», саме унаслідок експедиції цього району отримала свою назву роменська культура.

Історія

[ред. | ред. код]

У часи Київської Русі місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії, початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир Святославич. Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648—1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.

Ювілейна монета присвячена 1100-річчю міста (аверс)
Ювілейна монета присвячена 1100-річчю міста (реверс)

Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України І. Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько-шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Але після перемоги цар Петро I наказав знищити місто й козаків у ньому. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська сотня і Міська ратуша ще з давніх часів мали печатку, на якій було зображено Голгофський хрест, зірку, півмісяць і літеру Р. За часів цариці Катерини II герб міста зазнав ревізії, і замість існуючого герба намалювали могилу з хрестом, що власне й уособлював древній Ромен після помсти Петра I. Але 27 серпня 2015 року, за ініціативи Роменського районового козацького товариства «Українське козацтво» рішенням сімдесят четвертої сесії Роменської міської ради VI скликання повернуто історичний герб та прапор міста.

Ромни були сотенним містом, з 1714 року місто входило до Лубенського, а якийсь час до Миргородського козацьких полків. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в XVIII—XIX століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.

За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].

До середини XIX сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч осіб, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням у Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.

До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. У Ромнах засновується один із перших в Україні механічний завод.

1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків населення міста[5].

Ромни як повітовий центр в різні роки підпорядковувався Чернігівському намісництву, Малоросійській, Полтавській губерніям. В 1923—1931 рр. Ромен — центр округи, згодом районний центр Чернігівської, а з 1939 року — новоутвореної Сумської області.

Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[6]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2274 жителі міста[7]. У листопаді 2008 року неподалік від місця масового поховання встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років.

На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[8]. Після дворічного панування німців, радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К. Гнідаш, командир полку Г. Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К. Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.

З 30 грудня 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування[9], до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Див. також: Бої за Ромни
Докладніше: Російська окупація Сумської області

Герб та прапор

[ред. | ред. код]
Докладніше: Герб Ромен
Докладніше: Прапор Ромен

Власники

[ред. | ред. код]

Районування, вулиці і площі

[ред. | ред. код]
Бул. Тараса Шевченка

Ромни поділяються на три великі історичні райони:

  • власне Ромни — центральна частина міста;
  • Засулля — колишнє село, розташоване за р. Сулою, головна вулиця — Полтавська, головна площа місцевості — Засульська.
  • Процівка — колишнє село, розташоване за р. Роменкою, головна вулиця — Конотопська.
Монументальний пам'ятник Шевченку в Ромнах — один із перших у світі (1918)

Крім цих районів, можна виділити такі історичні місцевості Ромен: Лозова, Новолозівка, Каховка, Гелерщина, Бедюхова Дача, Овлаші (названа на честь найближчого села Овлаші).

Найбільші і найважливіші вулиці Ромен: центральна вулиця Соборна (за СРСР — вулиця Леніна), бульвари Тараса Шевченка, Свободи (до 2008 року бульвар Жовтневої Революції), Московський, вулиці Горького, Коржівська (до 2008 року — вулиця Карла Маркса), Монастирська, Гетьмана Мазепи (до 2008 року — вулиця Урицького), Гостиннодвірська, Прокопенка, Терновецька, Полтавська, Київська, Калнишевського (до 2006 року — вулиця Луначарського), Пригородська, Сумська, Конотопська, Мельникова, Маяковського, Берегова.

У Ромнах відносно багато площ — у середмісті Центральна площа, біля Роменського ринку — Базарна площа, Танкова площа, у Засуллі — Засульська площа (колишня Леніна), Вокзальна площа з розташованими на ній залізничним і автовокзалом. Часто вживаються назви площ, яких офіційно немає — площа Богдана Хмельницького (біля пам'ятника Б. Хмельницькому), площа Ленінського Комсомолу (біля колишнього кінотеатру імені Ленінського Комсомолу), площа Шевченка (біля пам'ятника Т. Г. Шевченку).

Населення

[ред. | ред. код]

За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів — 41,4 тис. осіб (99,0 %), сільських — 0,4 тис. осіб (1,0 %).

Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на  590 осіб: за рахунок природного скорочення — на 366 осіб, за рахунок міграційного — на 224 особи.

У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р. — 402 дитини), померло — 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.

У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. — 356 осіб).

У січні-лютому 2015 р.:

  • кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні-лютому 2014 р.);
  • кількість померлих — 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні-лютому 2014 р.);
  • число прибулих — 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
  • число вибулих — 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[10]:

Національність Відсоток
українці 93,68%
росіяни 5,42%
білоруси 0,31%
інші/не вказали 0,59%

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 46 462 93,95%
Російська 2 819 5,70%
Білоруська 40 0,08%
Вірменська 20 0,04%
Інші/Не вказали 113 0,23%
Разом 49 454 100%

Житловий фонд

[ред. | ред. код]
Будинок на вул. Коржівській

На 1 січня 2013 р. житловий фонд м. Ромни становив 1148,6 тис. м2 загальної площі. Житловий фонд міських поселень займав 99,2 % (1139,4 тис. м2) загальної площі.

В середньому на одного жителя міста приходилось 24,9 м2 загальної площі, у сільській місцевості, підпорядкованій міській раді цей показник склав 19,7 м2.

Частка приватного житлового фонду в загальному обсязі склала 96,1 %.

На кінець 2012 р. у місті нараховувалось 11097 житлових будинків та гуртожитків.

Житловий будинок на вул. Горького

У житлових будинках та у нежилих будівлях налічувалось 21618 квартир. Більшість з них двокімнатні (33,6 %), 30,7 % — трикімнатні, 27,1 % — однокімнатні, 8,6 % квартир мали чотири і більше кімнат.

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість і торгівля

[ред. | ред. код]

На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8 %, машинобудівельної галузі — 22,2 %, харчової промисловості — 16,4 %[12].

Роменські підприємства:

У вказаний період (2007) у місті працювало близько 200 малих приватних підприємств, причому понад третина з них у сфері торгівлі[12].

Роменський ринок

Взагалі Ромни відомі ще у XVIII—XIX століттях як «торгова столиця» України, адже тут вирував славетний Іллінський ярмарок, який у Російській імперії був одним із найбільших. На ньому, зокрема, бував і великий поет Тарас Шевченко.

І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[13].

У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.

За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:

  • 576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5 % до 2013 р.,
  • 164,0 т. картоплі — 101,0 % до 2013 р.,
  • 633,0 т. овочів — 100,7 % до 2013 р.,
  • 400,0 т. фруктів та ягід свіжих — 100,1 % до 2013 р.

Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн грн, що на 39,3 % менше, ніж за 2011 р.

У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари — 65,4 %. Питома вага продовольчих товарів — 34,6 %.   

В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0 %.   

Сфера послуг

[ред. | ред. код]

Мережа загальнодоступних закладів ресторанного господарства міста на початок 2015 року налічує 41 заклад на 1355 посадочних місць. Проти 1 січня 2014 року кількість закладів ресторанного господарства збільшилась на 1 одиницю, при цьому за рік в місті відкрито 4 нових заклади і закрилося 3 діючих.

Кількість посадочних місць в закладах за рік збільшилась на 57 одиниць.

Станом на 1 січня 2015 року забезпеченість населення міста посадочними місцями в загальнодоступних закладах ресторанного господарства з розрахунку на 1 тисячу жителів складає 30 місць, що становить 127,0 % від нормативу (норматив — 23 місця на 1 тис. жителів). Забезпеченість населення міста місцями в закладах ресторанного господарства досягла нормативу протягом 2010 року (станом на 01.01.2010 р. цей показник становив 96 %). За 2010—2013 рр. в місті відкрилось 15 закладів ресторанного господарства на 385 посадочне місце.

За формами власності 7 закладів на 270 п. м. належать юридичним особам, 34 на 1085 п.м. — фізичним особам — підприємцям.

Роздрібний товарообіг підприємств-юридичних осіб сфери ресторанного господарства м. Ромни за 9 місяців 2014 року склав 1224,4 тис. грн, що становить 92,1 % до аналогічного періоду 2013 року та 0,9 % загального обсягу товарообороту підприємств ресторанного господарства Сумської області.

На сьогодні в місті збережена мережа закритих закладів ресторанного господарства при навчальних закладах. В навчальних закладах міста (школи, ВПУ, коледжі) функціонує 11 їдалень та 3 буфети на 1487 посадочних місць. Із цих об'єктів 3 одиниці є власністю навчальних закладів, решту закладів обслуговують приватні підприємці.

 При промислових підприємствах функціонує лише їдальня на РКВТО «Талан».[14]. 

Готельне господарство Ромен включає 2 комплекси (обидва 2*) — «Оазис» і «Флоріана»[15].

У Ромнах станом на 2007 рік працювали 7 страхових компаній і 2 аудиторські фірми. Станом на квітень 2024 року в місті працює 11 відділень українських банків.[16]

Для задоволення потреб роменців у послугах зв'язку в місті діє розвинена мережа телефонного магістрального, дротового та мобільного зв'язку.

Підприємствами м. Ромни, для яких надання послуг є основним видом діяльності, за січень-вересень 2013 р. реалізовано послуг усім категоріям споживачів (підприємств та населенню) на суму 24113,3 тис. грн. Обсяг послуг, реалізованих населенню по м. Ромни складає 11117,5 тис. грн (46,1 % — до загального обсягу наданих послуг).

Зайнятість працівників на підприємствах

[ред. | ред. код]

Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, в установах та організаціях м. Ромни за 2012 р. становила 12261 особу.

Протягом цього періоду залишили свої робочі місця 2546 працівників, а прийнято — 2660 працівників.

Кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) становила 1149 осіб (9,4 % до середньооблікової кількості штатних працівників).

Станом на 1 жовтня 2013 р. сума невиплаченої заробітної плати по м. Ромни становила 332,9 тис. грн, що заборгували своїм працівникам підприємства-банкрути.

У структурі невиплаченої заробітної плати в цілому по області на м. Ромни припадає 0,6 %.

Будівництво

[ред. | ред. код]

За січень-вересень 2013 р. забудовниками міста введено в експлуатацію 22 житлові будівлі загальною площею 3156 м2. Порівняно з січнем-вереснем 2012 р. будівництво житла зменшилось на 22,1 %. Усе житло введено в експлуатацію у міській місцевості. Із загального обсягу житла, побудованого у місті, 92,7 % або 3156 м2 введено індивідуальними забудовниками.

Крім того, з початку року введено в експлуатацію будівлю лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів, магазини торговою площею 42,0 м2, місцеві водопровідні мережі протяжністю 0,6 км, споруду підприємств електро- та теплоенергетики потужністю 2,2 кВт.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Роменський автовокзал

Місто має розгалужену транспортно-комунікаційну систему. Відстань до облцентру міста Сум становить 103 км (автошлях Н07).

Залізниця зв'язує місто з Дніпром, Сімферополем, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, через Ромни пролягають автошляхи від Курська, Сум, до Полтави, Києва.

Об'єкти транспортної інфраструктури Ромен — залізничний вокзал і автовокзал.

У місті діють маршрутні автобуси і маршрутки, в тому числі приміські, декілька служб таксі. Загалом станом на 2007 рік пасажирські перевезення на 35 маршрутах загального користування здійснювали 18 суб'єктів підприємництва — приватних перевізників, диспетчерські послуги надавало комунальне підприємство «Ромнитранссервіс», уповноважене міською радою здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування й звітувати на щомісячній основі[12].

У 2014 р. пасажирським транспортом перевезено 3038,4 тис. пасажирів міста, що становить 102,8 % до 2013 р.

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]
Перша обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 1 (пам'ятка архітектури Богоугодний заклад)
Один з корпусів Роменської районної лікарі (пам'ятка архітектури Земська лікарня)

Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.

У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[12].

Також в Ромнах працює перша обласна психіатрична спеціалізована лікарня (800 ліжок).

ЗМІ

[ред. | ред. код]

На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».

Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[12].

Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим вебпорталом Ромен є romny.info[17].

Освіта

[ред. | ред. код]
Роменська ЗОШ № 6 і вечірня школа

Саме в Ромнах на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.

Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[12].

На кінець 2014 р. у м. Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3 %) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м. Ромни складає 1352 одиниць.  

У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.  

Школи міста:

  • Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 1 ім. П. І. Калнишевського;
  • Спеціалізована загальноосвітня школа I-III ступенів № 2 ім. А. Ф. Йоффе;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 3;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 4;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 5;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 6;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 7;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 8;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 9;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 10;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів № 11;
  • Роменська загальноосвітня школа I-III ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ім. О. А. Деревської;
  • Роменська загальноосвітня вечірня школа III ступеня.

Заклади позашкільної освіти міста: дитяча музична школа, центр позашкільної роботи, декілька художніх та літературних студій.

Вищу освіту в Ромнах можна здобути у двох вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації[18]:

Культура

[ред. | ред. код]
Див. також: Пам'ятки Ромен
Біля Роменського краєзнавчого музею (вул. Миколаївська, 10)
Міський центр культури і дозвілля

Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку XX століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.

Заклади культури сучасних Ромен:

Кулінарія

[ред. | ред. код]
  • Роменський холодний борщ — місцева кулінарна «фішка». Його склад дуже простий: буряк, картопля, квасоля, сушені гриби, морква, цибуля, томатна паста та рослинна олія.

Природа

[ред. | ред. код]

На території міста розташовані три парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Огнівщина, Пивний ліс, Роменський парк. Див. також: 200-річні дуби, Роменський гай, Урочище Бедюхова Дача, Урочище Звездюкове.

Спорт

[ред. | ред. код]
Спорткомплекс ім. В. Окіпного

Пріоритетними видами спорту в Ромнах є футбол, легка атлетика, боротьба дзюдо[12].

У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.

В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[12].

Релігія

[ред. | ред. код]

У Ромнах діють численні релігійні громади, але першість традиційно мають православні[22]:

  • Християнські церкви та громади Ромен:
православні церкви УПЦ МП:
  1. Василівська церква (Базарна площа, 15);
  2. Вознесенська церква (вул. Соборна, 25);
  3. Троїцька церква (вул. Гоголя, 76);
  4. Святодухівська церква (Базарна площа, 15);
  5. Церква Олександра Невського (приміщення немає).
Православні церкви ПЦУ:
  1. Петропавлівська церква (вул. Петропавлівська, 14);
  2. Храм Різдва Пресвятої Богородиці (вул. Птіцина, 19);
  3. Свято-Володимирівська церква (вул. Леоніда Полтави, 12);
  4. Пантелеймонівська церква (вул.Київська)
  5. Покровська церква (Базарна площа, 23, кв.5);
  6. Всіхсвятська церква (вул. Дудіна, 4);
  7. Храм Марії-Магдалини (б-р Московський, 29);
Римсько-католицька громада:
  1. Релігійна громада Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії Римсько-католицького костьола (вул. Горького, 246);
  • Протестантські громади:
  1. ЄХБ (вул. Механізаторів, 42);
  2. Християнської Церкви «Повного Євангелія» «Сили Божої любові» (вул. Гагаріна, 10 / Щучки, 9);
  3. Адвентисти 7-го дня (вул. Берегова, 64а);
  4. Свідки Єгови (вул. Всіхсвятська, 3);
  5. Громада християн віри євангельської-п'ятидестників «Ковчег спасіння» (вул. Залізнична, 143/1 (будинок молитви));
  6. Релігійна громада євангельських християн церкви Повного Євангелія «Ковчег» (б-р Московський, 11);
  7. Громада християн віри євангельської п'ятидесятників (нереєстрована, вул. Горького, 138, кв.1-2);
  8. Релігійна громада християн церкви Повного Євангелія «Царство Боже» (вул. Сумська, 1, кв.112);
  9. ЄХБ. Церква «Благодать» (вул. Аптекарська, 19);
  • Інші громади:
  1. Роменська міська юдейська релігійна громада (1-й провул. вул. Коржівська, 28, кв. 1).

Архітектура

[ред. | ред. код]
Історична будівля в середмісті по вул. Свободи, 28

Від минулих віків збереглися визначні архітектурні ансамблі: Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального, міського та духовного училищ, жіночої гімназії, богоугодного закладу, повітового казначейства, поштово-телеграфної контори, міської думи, земської лікарні; на території міста і в його околицях є археологічні пам'ятки. Величезну спадщину залишив Ромнам пан Бедюх, який працюючи у місті нотаріусом обслуговував угоди «Ільїнського ярмарку» та цукрозаводчиків Терещенка і Харитоненка, — дотепер збереглися його будинки «контора» (адмінбудівля Роменської райспоживспілки та «бедюхова дача» — житловий будинок і літній дитячий табір.

Центральна вулиця Ромен — широка Соборна (за СРСР — Леніна), особливістю географії міста є його оригінальне розташування на пагорбах, вуличне планування — достатньо широкі бульвари, які сходяться на доволі великих площах. Ромни по праву пишаються великим центральним міським парком у самому середмісті — Центральний парк відпочинку імені Т. Г. Шевченка. На околицях міста розкинулись 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва — «Пивний ліс» і «Огнівщина».

Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам'ятники. Серед них: один із перших у світі монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором і кінорежисером Іваном Кавалерідзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщині, монумент Матері-героїні Олександрі Деревській, яка всиновила і виховала 48 дітей-сиріт різної національності; пам'ятники останньому кошовому Запорізької Січі Петру Калнишевському, більшовицькому командарму, учаснику нападів на регулярні війська УНР Івану Федьку, свині 2000 року.

У місті Ромни на обліку перебувають 25 пам'яток архітектури.

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]
№ Пам'ятка Датування Місцезнаходження
1 Банк XIX ст. вул. Соборна, 1.
2 Богоугодний заклад

Флігелі; Огорожа з кордегардіями.

1824—1826 (шпиталь) Московський б-р, 29.
3 Вознесенська церква з дзвіницею 1795—1895 вул. Соборна, 16.
4 Всіхсвятська церква 1866—1873 вул. Дудіна, 4
5 Дача Бедюха 1905 вул. Терновецька, 93.
6 Духовне училище 1885 вул. Монастирська, 8.
7 Житловий будинок 1926—1927 вул. Луначарського, 50.
8 Житловий будинок залізничників 1938 вул. Коржівська, 6.
9 Житловий будинок Паневіна XVIII—XIX ст. (архіт.). вул. Щербакова, 2.
10 Жіноча гімназія 1848 вул. Пушкіна, 15.
11 Земська лікарня 1905—1907 Московський б-р, 24.
12 Комплекс пам'яток: Місце проведення Іллінського ярмарку, торгові ряди Гостиннодвірського майдану XVII—XIX ст. (іст., архіт.). площа Базарна
13 Костел 1906 вул. Горького, 246
14 Купецький торговельний будинок 1910 б-р Свободи, 28.
15 Міське училище 1895 вул. Соборна, 43.
16 Народне училище 1805 вул. Соборна, 33.
17 Особняк XIX ст. вул. Аптекарська, 4.
18 Особняк Вахрамєєва 1910 (архіт.). вул. Аптекарська, 6.
19 Паровий млин Рубінчика 1905 (архіт., іст.). вул. Горького, 106.
20 Повітова скарбниця 1820 вул. Соборна, 45.
21 Поштова контора 1820 вул. Соборна, 35.
22 Роменське відділення Державного банку 1915 вул. Миколаївська, 19, 21.
23 Святодухівський собор з теплою церквою 1747—1867 пл. Базарна, 15
24 Торгові ряди 1864 вул. Гетьмана Мазепи
25 Школа № 3 1935 б-р Шевченка, 16.
Докладніше: Пам'ятники Ромен

Міжнародне співробітництво

[ред. | ред. код]

Ромни підтримують економічні і культурні зв'язки з містами за кордоном: Саскатуном (Канада), Бялою Слатиною (Болгарія), Лонгв'ю (Техас, США). У 1999 році Ромни стали партнером останнього у рамках Українсько-американської програми «Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування».

Протягом 2006 року створено: «Клініку, дружню до молоді», на базі якої діє телефон довіри (2-24-97) та Інформаційно-ресурсний центр, головною метою якого є підвищення спроможності недержавних громадських організацій надавати якісні соціальні послуги населенню. Спільно з ЮНІСЕФ у місті реалізується проєкт «Ромни — місто дружнє до дитини», в рамках якого створено та діє Дитяча дорадча рада.

Європейський союз спільно з Держжитлокомунгоспом України розробив проєкт TACIS «Підтримка комунальних господарств в Україні», і місто Ромни ввійшло в десятку міст для яких, згідно з проєктом ТАСІС, був розроблений бізнес-план, який у подальшому буде використаний для отримання інвестицій, у тому числі для залучення грантів від Європейської Комісії, — заключну презентацію бізнес-плану було проведено 19 грудня 2006 року в Києві[23].

В рамках програми «Любуське воєводство — Сумська область, так далеко і близько» у листопаді 2008 року підписано лист про наміри на співпрацю з містом Жарами (Польща)[24].

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Див. також: Категорія:Персоналії:Ромни
Будинок у Ромнах, де жив І. П. Кавалерідзе

Роменщина — батьківщина визначних діячів — театрального мистецтва: Г. Затиркевич-Карпинської, Г. Шерей, В. Яременка, І. Воликівської, С. Шкурата; засновників Московського камерного та Роменського драматичного театрів О. Таїрова, І. Кавалерідзе, автора славетного «Запорізького маршу» Євгена Адамцевича; музичного мистецтва: І. Ганзбурга, І. Шварца

Слава роменських художників XVIII століття Г. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в XIX—XX століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.

Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків І. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка І. Скрипаля, філософа П. Редькіна.

Ромни — батьківщина Бориса Антоненка-Давидовича — українського письменника, воїна Армії УНР та Бальме Якова Васильовича — полковник Армії Української Народної Республіки.

В Роменській духовній школі протягом 1888—1898 навчався видатний український педагог Григорій Ващенко.

Тут народився Ромен Левко (1893—1981) — український поет. Псевдонім, справжнє прізвище Ковальський Степан.

Відомі особистості пов'язані з Ромнами

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]
  • Сергій Авраменко — Старшина, військовослужбовець 9-ї артилерійської батареї 27-го Сумського РеАП. Загинув у зоні АТО під час обстрілу.
  • Євген Адамцевич (1904—1972) — український кобзар, автор знаменитого «Запорізького маршу», досить тривалий час проживав у місті Ромни.
  • Бажанов Микола Данилович (1899—1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей «Танеєв», «Рахманінов», мешкав і похований у Ромнах.
  • Бугайко Тетяна Федорівна (1898—1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
  • Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
  • Вашкевич Григорій Станіславович (1837—1923) — український філолог, (навчався в роменській гімназії).
  • Воликівський Андрій Титович — український хормейстер.
  • Деревська Олександра Аврамівна (1902—1959) — мати-героїня, виховала 48 прийомних дітей.
  • Ольга Добромислова (нар. 1925) — фізіолог, доктор медичних наук, професор.
  • Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна (1855—1921) — актриса українського театру, працювала в Ромнах.
  • Кавалерідзе Іван Петрович (1887—1978) — скульптор, кінорежисер, працював у Ромнах (уродженець хутора Ладанський (Новопетрівка) Роменського району).
  • Ключина Павло Юхимович (1914—1972) — поет, байкар, краєзнавець, педагог.
  • Коршак Василь Володимирович (1908—1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни[25].
  • Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
  • Лисенко Федір Остапович (1887—1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
  • Литвиненко Володимир Миколайович (1930—2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
  • Надточій Дмитро (2000-*) громадський діяч, колишній футболіст ФК Градус, народний артист України
  • Отришко Ярема Олександрович (1840—1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
  • Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921—1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
  • Прокопенко Георгій Миколайович(1914—1944) — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу. Навчався у Ромнах (уродженець села Рожни). Похований на Площі Героїв.
  • Тимошенко Степан Прокопович (1878—1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
  • Уколова Вікторія Іванівна (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
  • Шкурат Степан Йосипович (1886—1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
  • Яременко Василь Сергійович (1895—1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.

Загиблі у російсько-українській війні

[ред. | ред. код]

2014

[ред. | ред. код]

2015

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]

2023

[ред. | ред. код]

2024

[ред. | ред. код]

Екологія

[ред. | ред. код]

За попередніми даними Головного управління статистики в Сумській області від стаціонарних джерел забруднення підприємств, організацій, установ м. Ромни у 2014 р. в атмосферу надійшло 163,0 т. шкідливих речовин. Крім цих речовин, у атмосферу стаціонарними джерелами було викинуто 24495,8 т. діоксиду вуглецю, що становить 91,1 % обсягу 2013 р. 

Ромни в художній літературі

[ред. | ред. код]
  • Ромни згадуються в поемі Т. Г. Шевченка «Княжна».

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Ще на початку XX століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[133].
  • На честь Ромен названо породу гусей — Роменська порода гусей.
  • Район міста Ромни у XVIII столітті був центром вирощування тютюну в Лівобережній Україні. А за часів гетьмана Розумовського у 1763 році створили Роменську тютюнову контору.[134]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

ІталіяІнверуно, Італія[135]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://onedrive.live.com/edit?id=4DA8C681638E7695!1327&resid=4DA8C681638E7695!1327&ithint=file%2cdocx&authkey=!AFKDfYnS1zTIO_8&wdo=2&cid=4da8c681638e7695
  2. ↑ Ромни — офіційний сайт міста :: Історія міста Ромни
  3. ↑ а б Місту РОМЕН бути!. Сумський історичний портал (укр.). Процитовано 17 листопада 2024.
  4. ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 5)
  5. ↑ статистичний довідник «Города России» (СПб. 1904).
  6. ↑ стор 123 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
  7. ↑ Ромни. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
  9. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про віднесення міст до категорії обласного підпорядкування»
  10. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. ↑ а б в г д е ж и Ромни. Профіль громади. Підготовлено Комітетом стратегічного планування. (жовтень 2007 року)[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ Торгівля на Офіційний сайт міста Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Заклади харчування (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Готелі (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Банки Ромен. ubanks.com.ua.
  17. ↑ Інформаційний довідковий портал міста Ромни. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 20 листопада 2007.
  18. ↑ Державні вищі навчальні заклади I—II рівнів акредитації // Сумська область на www.ednu.kiev.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2009. Процитовано 30 січня 2011.
  19. ↑ Роменський коледж на сайті КНЕУ
  20. ↑ Сайт коледжу
  21. ↑ Міська централізована бібліотечна система (Ромен) [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт міста Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Релігійні громади (Ромен) на Офіційний сайт м. Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Ромни на www.gorod.sumy.ua (портал міста Суми). Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 31 січня 2011.
  24. ↑ Міста-партнери (Ромен) на Офіційний сайт міста Ромни [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Чирва, В. Я. Коршак Василь Володимирович. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 20 липня 2024.
  26. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Вшановуємо полеглих захисників України у російсько-українській війні. Роменська міська рада. 8 травня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  27. ↑ Хроленко Євген Миколайович — Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 липня 2024.
  28. ↑ Члек, Крістіна (16 квітня 2022). Загинув військовий Юрій Андрусенко з Роменщини. Суспільне Суми.
  29. ↑ Роменщина попрощалася з сином-Героєм Юрієм Андрусенком. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  30. ↑ Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 262/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  31. ↑ Максим Білоконь зупинив атаку на Чернігів, підбивши ворожі танки. Главком. 10 серпня 2022. Процитовано 19 липня 2024.
  32. ↑ а б У Ромнах на Сумщині прощалися із захисниками Ігорем Векленком та Ігорем Гробовим. Суспільне Новини. 8 листопада 2022.
  33. ↑ Векленко Ігор Олександрович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 26 липня 2024.
  34. ↑ У Роменському районі поховають воїна Дмитра Волченка. debaty.sumy.ua. Процитовано 22 липня 2024.
  35. ↑ Ворошов Володимир Сергійович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 26 липня 2024.
  36. ↑ Вчора Роменщина провела в останню путь Героя російсько-української війни Гераська Антона Юрійовича. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  37. ↑ На Роменщину «знову прилетів» чорний птах війни — загинув наш земляк Богдан Герасько. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  38. ↑ У Ромнах попрощалися з Євгеном Гладуном, який загинув на Донеччині. Ромни 24. Процитовано 22 липня 2024.
  39. ↑ Старший солдат Микола Дем’янченко, позивний Дьома, загинув 8 травня 2022 року під час мінометного обстрілу під Попасною на Луганщині. Меморіал жертв війни. Процитовано 20 липня 2024.
  40. ↑ Кабанов Олег Миколайович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 22 липня 2024.
  41. ↑ Клочко Костянтин Миколайович. smr.gov.ua. Процитовано 20 липня 2024.
  42. ↑ а б У школі на Роменщині відкрили три пам’ятні дошки полеглим героям | Данкор онлайн. dancor.sumy.ua. Процитовано 20 липня 2024.
  43. ↑ Завтра на Роменщині попрощаються з нашим захисником Олександром Кононенком. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  44. ↑ Валерій «Кадет» Кошарний. www.standsofheroes.com. Процитовано 22 липня 2024.
  45. ↑ Під Херсоном загинув земляк В’ячеслав Максимов. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  46. ↑ Євген, Кудлай. На війні загинув герой з Ромен — SumyToday. sumy.today. Процитовано 22 липня 2024.
  47. ↑ Захищаючи Ромни, загинув Денис Рябчун. Ромни 24. Процитовано 19 липня 2024.
  48. ↑ Військового Андрія Сітака посмертно нагородили за його подвиг. Ромни 24. Процитовано 19 липня 2024.
  49. ↑ На війні загинув ще один син Роменщини — Сергій Смілін. Прощання — завтра. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  50. ↑ Микола Соловйов, Герой із Сумщини, загинув, захищаючи рідну Україну. ivanzhytnyk.com. Процитовано 22 липня 2024.
  51. ↑ У Ромнах на Сумщині прощатимуться із захисником України Денисом Ткаченко. 0542.ua — Сайт міста Суми. Процитовано 20 липня 2024.
  52. ↑ Завтра Ромни попрощаються із захисником України. debaty.sumy.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  53. ↑ Роменська громада знову понесла тяжку втрату — на війні загинув Олександр Шостак. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  54. ↑ Адамович Ігор Миколайович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 23 липня 2024.
  55. ↑ Під час артилерійського обстрілу загинув наш земляк Ігор Адамович. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  56. ↑ У Ромнах попрощалися з солдатом-гранатометником Максимом Бабенком. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  57. ↑ Сьогодні у Ромнах попрощаються з штаб-сержантом Анатолієм Биковим. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  58. ↑ У Роменській громаді попрощалися із захисником України Олександром Близнюком. Роменська міська рада. 5 квітня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  59. ↑ Юний воїн Роменської громади Владислав Буркун став янголом безсмертя…. Роменська міська рада. 10 жовтня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  60. ↑ Назавжди 24: у Ромнах попрощалися з Владиславом Буркуном. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  61. ↑ Вовк Анатолій Васильович. andriyashivska-gromada.gov.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  62. ↑ На війні загинув Анатолій Вовк. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  63. ↑ Денисенко Олександр Васильович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  64. ↑ а б Пішли у засвіти: загинули відважні воїни Роменської громади — Максим Ярош та Сергій Дзигал. Роменська міська рада. 19 жовтня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  65. ↑ Коровинці втратили ще одного Героя: додому на щиті повертається Сергій Дорошенко. Ромни 24. 12 жовтня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  66. ↑ а б Другий день Роменська громада в жалобі: завтра поховають двох Героїв. Ромни 24. 28 вересня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  67. ↑ а б У Ромнах попрощалися із двома земляками-захисниками України. The Sumy Post. 29 вересня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  68. ↑ Роменська громада провела в останню путь українського захисника Ігоря Галагана. Роменська міська рада. 29 червня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  69. ↑ Ігор Галаган віддав своє життя за Україну: військовий загинув на Донеччині. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  70. ↑ На Сумщині попрощались із загиблим воїном Ігорем Галаганом — Панорама. 29 червня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  71. ↑ На Донеччині помер сапер із Ромен. The Sumy Post. Процитовано 24 липня 2024.
  72. ↑ Віддав життя за Україну: в Роменській громаді провели в останню путь загиблого героя Миколу Гуржія. Роменська міська рада. 30 жовтня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  73. ↑ Навіки в строю: у Ромнах попрощалися з Миколою Гуржієм. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  74. ↑ Гуржій Микола Юрійович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  75. ↑ У Ромнах попрощалися з Героєм Юрієм Єсіним. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  76. ↑ Ромни прощаються із загиблим на фронті захисником. debaty.sumy.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  77. ↑ а б Злетіли на захист небес: Роменська громада попрощалася з двома героями Олександром Зінченком та Анатолієм Малієм. Роменська міська рада. 17 грудня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  78. ↑ Пішов тримати небо: на війні загинув Сергій Залуцький. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  79. ↑ Євген, Кудлай. У Ромнах провели в останню путь полеглого Євгена Іванова — SumyToday. sumy.today. Процитовано 25 липня 2024.
  80. ↑ Завтра в Ромнах попрощаються з військовим Євгеном Івановим. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  81. ↑ Віддав життя за Україну: в Ромнах попрощалися з бойовим медиком Андрієм Іщенком. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  82. ↑ Завтра у Ромнах День жалоби: ховатимуть військового Валентина Карпенка. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  83. ↑ а б Ще дві душі поповнили небесне військо: Роменська громада втратила героїв — Володимира Кас’яна та Олександра Мартиненка. Роменська міська рада. 2 грудня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  84. ↑ На передовій поліг ще один захисник із Сумщини — Панорама. 1 грудня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  85. ↑ Роменська громада у скорботі: герой Олег Клименко повернувся додому на щиті. Роменська міська рада. 1 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  86. ↑ На Сумщині попрощалися з Олегом Клименком — Панорама. 1 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  87. ↑ Небо забрало його в свої обійми: Роменська громада провела в останню путь захисника України Андрія Книша. Роменська міська рада. 22 вересня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  88. ↑ Янголом злетів у небо: Роменська громада попрощалася з мужнім воїном Дмитром Кошлаєм. Роменська міська рада. 28 вересня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  89. ↑ У Роменській громаді на честь загиблого героя Вячеслава Кулінського відкрили меморіальну дошку. Роменська міська рада. 30 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  90. ↑ Роменська громада в сльозах: сьогодні на Алеї Слави попрощаються з бойовим медиком Вячеславом Кулінським. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  91. ↑ Попрощалися з героєм: Роменська громада провела в останню путь захисника України Володимира Куницю. Роменська міська рада. 29 серпня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  92. ↑ У Роменській громаді знову сумна звістка: загинув Володимир Куниця. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  93. ↑ Сльозами плаче небо: Роменська громада провела в останню путь героя Сергія Лелеко. Роменська міська рада. 20 жовтня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  94. ↑ Лелеко Сергій Анатолійович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  95. ↑ Сьогодні Роменська громада провела в останню путь мужнього воїна Богдана Луценка. Роменська міська рада. 25 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  96. ↑ Луценко Богдан Анатолійович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  97. ↑ Роменська громада провела в останню путь захисника України Юрія Ляха. Роменська міська рада. 10 серпня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  98. ↑ Навіки в нашій пам'яті: у Роменській громаді відкрито меморіальну дошку загиблому воїну Юрію Ляху. Роменська міська рада. 7 грудня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  99. ↑ Малій Анатолій Миколайович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  100. ↑ Хмелівська громада в скорботі — на Луганщині загинув Анатолій Малій. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  101. ↑ Хто живе в серцях живих, той не помирає. Роменська громада попрощалась з героєм Артемом Мартиновим. Роменська міська рада. 8 травня 2023. Процитовано 6 вересня 2024.
  102. ↑ Мартинов Артем Миколайович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  103. ↑ Роменська громада провела в останню путь українського захисника Володимира Миргородського. Роменська міська рада. 8 липня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  104. ↑ Недар Сергій Миколайович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  105. ↑ Білим журавлем назавжди повернувся додому мужній воїн Сергій Недар. Роменська міська рада. 14 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  106. ↑ На Сумщині попрощались із полеглим захисником Тарасом Олексієнком — Панорама. 15 березня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  107. ↑ Сьогодні Ромни прощаються з героєм | Данкор онлайн. dancor.sumy.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  108. ↑ Сьогодні в Ромнах поховають 23-річного лейтенанта Артема Рєзніка. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  109. ↑ Він загинув тілом, але не загинула його душа: Роменська громада провела в останню путь героя Дмитра Скибу. Роменська міська рада. 11 грудня 2023. Процитовано 6 вересня 2024.
  110. ↑ У Ромнах попрощалися з розвідником Дмитром Скибою. debaty.sumy.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  111. ↑ Полинув у вічність: Роменська громада попрощалася з військовим Сергієм Тарасенком. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  112. ↑ Герої живі, поки жива пам’ять про них: родинам загиблих захисників Роменської громади вручили державні нагороди (посмертно). Роменська міська рада. 19 червня 2024. Процитовано 25 липня 2024.
  113. ↑ Назавжди 24: у Ромнах попрощалися з бійцем Андрієм Тиліним. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  114. ↑ У Ромнах поховають уродженця Херсонщини Євгена Трубача, який загинув на війні. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  115. ↑ Роменська громада попрощалася із захисником України Владиславом Чигрином. Роменська міська рада. 27 листопада 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  116. ↑ На війні загинув молодий Герой Владислав Чигрин. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  117. ↑ Чигрин Владислав Олександрович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  118. ↑ Сьогодні Роменщина попрощається з військовим Володимиром Феденком. Ромни 24. Процитовано 24 липня 2024.
  119. ↑ Феденко Володимир Іванович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  120. ↑ Роменська громада назавжди попрощалася з українським героєм Володимиром Швайком. Роменська міська рада. 26 травня 2023. Процитовано 24 липня 2024.
  121. ↑ О дев’ятій. Збережіть мовчання. Збережіть пам’ять…. Роменська міська рада Офіційний сайт. 28 червня 2022. Процитовано 27 липня 2022.
  122. ↑ Незгасаючий біль втрати: Роменська громада провела в останню путь героя Анатолія Юрченка. Роменська міська рада. 21 грудня 2023. Процитовано 25 липня 2024.
  123. ↑ Юрченко Анатолій Васильович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  124. ↑ Загинув за Батьківщину: у Ромнах попрощалися з воїном Анатолієм Юрченком. Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  125. ↑ У Ромнах провели в останню путь захисників Максима Яроша та Сергія Дзигала. debaty.sumy.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  126. ↑ Веретін Сергій Геннадійович. sumymemory.gov.ua. Процитовано 26 липня 2024.
  127. ↑ Завтра в Ромнах попрощаються із захисником Антоном Зайцевим. debaty.sumy.ua. Процитовано 24 липня 2024.
  128. ↑ Роменська громада провела в останню путь захисника Антона Зайцева. debaty.sumy.ua. Процитовано 25 липня 2024.
  129. ↑ У Ромнах попрощаються із 24-річним захисником Максимом Ковбасою. debaty.sumy.ua. Процитовано 19 липня 2024.
  130. ↑ Молодий Герой Максим Ковбаса повертається до рідного дому «на щиті». Ромни 24. Процитовано 25 липня 2024.
  131. ↑ Навіки 42: зупинилося серце воїна Юрія Науменка. Ромни 24. Процитовано 20 липня 2024.
  132. ↑ Навіки в пам’яті: Роменська громада попрощалася із захисником — Юрієм Науменком. Роменська міська рада. 17 липня 2024. Процитовано 25 липня 2024.
  133. ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000 // Образование. Наука. Культура. СМИ., стор. 180 (рос.)
  134. ↑ Американські «родичі гарбузові» — як українські селяни освоювали заокеанські агрокультури
  135. ↑ Роменська громада та муніципалітет Інверуно налагодили партнерство. decentralization.gov.ua. Процитовано 3 листопада 2023.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ромни

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ромни&oldid=43997454