Є одним із провідних промислових центрів Сумщини. Поліграфічне обладнання (завод демонтовано), облицювальна цегла, нафтогазоустаткування, м'ясомолочні та борошняні вироби, одяг, взуття та гардинно-тюлеве полотно роменських підприємств широко відомі в Україні та за її межами.
В околицях Ромен, на горі Золотусі, 1937 року вперше в УРСР видобули нафту.
Здавна цю місцевість населяли люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту (приблизно 30-10 тис. років до н. е.). На території міста в яру Муховець відкрито палеолітичний осідок Муховець-І, вік якого може сягнути за 100 тис. років.
В VIII—X столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище», саме унаслідок експедиції цього району отримала свою назву роменська культура.
Назва літописного міста Ромен походить від однойменної річки, яка в цьому місці впадає в р. Сула. Місцева народна легенда пов'язує походження назви з «ромен-цвітом» — польовою ромашкою, що влітку вкриває білим килимом околиці міста й навколишні луки[2].
Близько 1185 року половецький хан Кончак після перемоги над князем Ігорем захопив усі фортеці Посульської лінії, а в 1239 полчища Батия повністю зруйнували місто. Але попри всі незгоди і лихоліття вистояв, зберіг своє лице Ромен. Овіяні славою ратні подвиги роменців в боротьбі за незалежність України в 17-18 ст. У Визвольну війну 1648—1654 рр. роменці одні з перших вступили до війська Богдана Хмельницького. Через Ромен пролягав шлях московських послів до України та Переяслава.
Саме в Ромнах взимку 1707 року містилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько — шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Але після перемоги цар Петро І наказав знищити місто й козаків у ньому. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська сотня і Міська ратуша ще з давніх часів мали печатку, на якій було зображено Голгофський хрест, зірку, півмісяць і літеру Р. За часів цариці Катерини ІІ герб міста зазнав ревізії, і замість існуючого герба намалювали могилу з хрестом, що власне й уособлював древній Ромен після помсти Петра І. Але 27 серпня2015 року, за ініціативи Роменського районового козацького товариства «Українське козацтво» рішенням сімдесят четвертої сесії Роменської міської ради VI скликання повернуто історичний герб та прапор міста.
Ромни були сотенним містом, з 1714 року місто входило до Лубенського, а якийсь час до Миргородського козацьких полків. Вигідне географічне положення на перехресті важливих міжнародних торговельних шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України. Російська цариця Катерина II засновує в Ромнах головну тютюнову контору.
За даними на 1859 рік у місті мешкало 5633 особи (2714 чоловічої статі та 2819 — жіночої), налічувалось 713 дворових господарств, існували 7 православних церков, 2 єврейські молитовні будинки, лікарня, богадільня, духовне, повітове та приходське училища, поштова станція та 7 заводів, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].
До середини XIX сторіччя в місті відбувається славетний Іллінський ярмарок, на який з'їжджались до 120 тисяч осіб, а товарообіг сягав 10 млн карбованців. Іллінський ярмарок за своїм значенням у Російській імперії поступався тільки Нижньогородському.
До міста в 1874 році прокладається Любаво-Роменська залізниця, яка з'єднала Лівобережну Україну з Балтійським морем і сприяла значному економічному зростанню регіону. У Ромнах засновується один із перших в Україні механічний завод.
1904 року в Ромнах євреї становили 30 відсотків населення міста[4].
Нечуваних страждань було завдано роменцям в роки встановлення більшовицької влади, двох світових війн, голодоморів та репресій[5]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2274 жителі міста[6]. У листопаді 2008 року неподалік від місця масового поховання встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років.
На сьогодні достеменно відомо, що під час Другої світової війни в Роменському районі діяв осередок ОУН (б). Крім того, у липні 1944 року на території Роменського та Недригайлівського районів оформилася невелика боївка УПА, яку очолював уродженець Роменського району Микола Цуб. Завданням загону було проведення збройних акцій проти установ та представників радянської влади, акцентуючи увагу на знищенні виключно тих колгоспних активістів, що були відомі своєї жорстокістю стосовно місцевого населення[7]. Після дворічного панування німців, радянські війська зайняли Ромни 16 вересня 1943 року силами 163-ї Роменсько-Київської та 167-ї Сумсько-Київської дивізій. Тисячі роменців за роки війни нагороджені орденами і медалями, 16 стали Героями Радянського Союзу, серед них: легендарний розвідник К.Гнідаш, командир полку Г.Леньов, що викликав вогонь на себе при форсуванні річки Одер. В роменському небі в 1941 році вперше в світі був здійснений повітряний таран жінкою-льотчиком К.Зеленко, яка посмертно отримала звання Героя Радянського Союзу тільки через 20 років.
З 30 грудня 1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування[8], до нього вливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.
Крім цих районів, можна виділити такі історичні місцевості Ромен: Лозова, Новолозівка, Каховка, Гелерщина, Бедюхова Дача, Овлаші (названа на честь найближчого села Овлаші).
Найбільші і найважливіші вулиці Ромен: центральна вулиця Соборна (за СРСР — вулиця Леніна), бульвари Тараса Шевченка, Свободи (до 2008 року бульвар Жовтневої Революції), Московський, вулиці Горького, Коржівська (до 2008 року — вулиця Карла Маркса), Монастирська, Гетьмана Мазепи (до 2008 року — вулиця Урицького), Гостиннодвірська, Прокопенка, Терновецька, Полтавська, Київська, Калнишевського (до 2006 року — вулиця Луначарського), Пригородська, Сумська, Конотопська, Мельникова, Маяковського, Берегова.
У Ромнах відносно багато площ — у середмісті Центральна площа, біля Роменського ринку — Базарна площа, Танкова площа, у Засуллі — Засульська площа (колишня Леніна), Вокзальна площа з розташованими на ній залізничним і автовокзалом. Часто вживаються назви площ, яких офіційно немає — площа Богдана Хмельницького (біля пам'ятника Б. Хмельницького), площа Ленінського Комсомолу (біля колишнього кінотеатру імені Ленінського Комсомолу), площа Шевченка (біля пам'ятника Т. Г. Шевченка).
За даними Головного управління статистики у Сумській області кількість наявного населення м. Ромни (міськради), за оцінкою, станом на 1 січня 2015 р. становила 41,8 тис. осіб, з них міських жителів — 41,4 тис. осіб (99,0 %), сільських — 0,4 тис. осіб (1,0 %).
Упродовж 2014 р. чисельність населення Роменської міськради зменшилася на 590 осіб: за рахунок природного скорочення — на 366 осіб, за рахунок міграційного — на 224 особи.
У 2014 р. в м. Ромни (міськраді) народилась 391 дитина, (у 2013 р.– 402 дитини), померло — 757 осіб, що на 43 особи більше, ніж у 2013 р.
У 2014 р. міграційне скорочення населення Роменської міськради склало 224 особи (у 2013 р. — 356 осіб).
У січні–лютому 2015 р.:
кількість народжених склала 48 осіб (на 10 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
кількість померлих — 122 особи (на 26 осіб менше, ніж у січні–лютому 2014 р.);
число прибулих — 39 осіб (на 2 особи більше відповідного періоду минулого року);
число вибулих – 58 осіб (на 6 осіб менше відповідного періоду минулого року).
На 1 січня 2013 р. житловий фонд м. Ромни становив 1148,6 тис.м2 загальної площі. Житловий фонд міських поселень займав 99,2 % (1139,4 тис.м2) загальної площі.
В середньому на одного жителя міста приходилось 24,9 м2 загальної площі, у сільській місцевості, підпорядкованій міській раді цей показник склав 19,7 м2.
Частка приватного житлового фонду в загальному обсязі склала 96,1 %.
На кінець 2012 р. у місті нараховувалось 11097 житлових будинків та гуртожитків.
Житловий будинок на вул. Горького
У житлових будинках та у нежилих будівлях налічувалось 21618 квартир. Більшість з них двокімнатні (33,6 %), 30,7 % — трикімнатні, 27,1 % — однокімнатні, 8,6 % квартир мали чотири і більше кімнат.
На території міста в 2007 році працювало 13 великих підприємств різних галузей економіки, таких як легка промисловість, машинобудування, харчова промисловість, будівельна промисловість та виготовлення меблів. Найбільшу питому вагу в загальних обсягах виробництва по місту (станом на 2007 рік) мали підприємства легкої промисловості — 49,8 %, машинобудівельної галузі — 22,2 %, харчової промисловості — 16,4 %[11].
І нині (2000-ні) Ромни є великим торговельним центром — тут працюють Роменський ринок, численні магазини, бази і склади, не лише роздрібні, а й оптові та дрібнооптові. У місті представлені також головні українські мереживні рітейлери непродовольчих товарів, зокрема електроніки — «Техномаркет», «Фокстрот», «Діавест»[12].
У м. Ромни існують (2014 р.) 2 офіційно зареєстрованих ринки, на яких торгують товарами змішаної групи. На ринках облаштовано 1620 торгових місць, що становить 100,0 % до 2013 р.
За 2014 р. на ринках м. Ромни реалізовано:
576,0 т. м'яса, птиці, сала, що становить 100,5 % до 2013 р.,
164,0 т. картоплі — 101,0 % до 2013 р.,
633,0 т. овочів — 100,7 % до 2013 р.,
400,0 т. фруктів та ягід свіжих — 100,1 % до 2013 р.
Обсяг оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Ромни за 2012 р. становив 63,5 млн грн., що на 39,3 % менше ніж за 2011 р.
У структурі оптового товарообороту переважали непродовольчі товари — 65,4 %. Питома вага продовольчих товарів — 34,6 %.
В обсязі оптового товарообороту реалізація товарів вітчизняного виробництва склала 93,0 %.
Мережа загальнодоступних закладів ресторанного господарства міста на початок 2015 року налічує 41 заклад на 1355 посадочних місць. Проти 1 січня 2014 року кількість закладів ресторанного господарства збільшилась на 1 одиницю, при цьому за рік в місті відкрито 4 нових заклади і закрилося 3 діючих.
Кількість посадочних місць в закладах за рік збільшилась на 57 одиниць.
Станом на 1 січня 2015 року забезпеченість населення міста посадочними місцями в загальнодоступних закладах ресторанного господарства з розрахунку на 1 тисячу жителів складає 30 місць, що становить 127,0 % від нормативу (норматив — 23 місця на 1 тис. жителів). Забезпеченість населення міста місцями в закладах ресторанного господарства досягла нормативу протягом 2010 року (станом на 01.01.2010 р. цей показник становив 96 %). За 2010—2013 рр. в місті відкрилось 15 закладів ресторанного господарства на 385 посадочне місце.
За формами власності 7 закладів на 270 п. м. належать юридичним особам, 34 на 1085 п.м. – фізичним особам — підприємцям.
Роздрібний товарообіг підприємств-юридичних осіб сфери ресторанного господарства м. Ромни за 9 місяців 2014 року склав 1224,4 тис. грн., що становить 92,1 % до аналогічного періоду 2013 року та 0,9 % загального обсягу товарообороту підприємств ресторанного господарства Сумської області.
На сьогодні в місті збережена мережа закритих закладів ресторанного господарства при навчальних закладах. В навчальних закладах міста (школи, ВПУ, коледжі) функціонує 11 їдалень та 3 буфети на 1487 посадочних місць. Із цих об'єктів 3 одиниці є власністю навчальних закладів, решту закладів обслуговують приватні підприємці.
При промислових підприємствах функціонує лише їдальня на РКВТО «Талан».[13].
Готельне господарство Ромен включає 2 комплекси (обидва 2*) — «Оазис» і «Флоріана»[14].
У Ромнах станом на 2007 рік працювали 7 страхових компаній і 2 аудиторські фірми. Станом на квітень 2024 року в місті працює 11 відділень українських банків.[15]
Для задоволення потреб роменців у послугах зв'язку в місті діє розвинена мережа телефонного магістрального, дротового та мобільного зв'язку.
Підприємствами м. Ромни, для яких надання послуг є основним видом діяльності, за січень–вересень 2013 р. реалізовано послуг усім категоріям споживачів (підприємств та населенню) на суму 24113,3 тис. грн. Обсяг послуг, реалізованих населенню по м. Ромни складає 11117,5 тис. грн. (46,1 % — до загального обсягу наданих послуг).
Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, в установах та організаціях м. Ромни за 2012 р. становила 12261 особу.
Протягом цього періоду залишили свої робочі місця 2546 працівників, а прийнято — 2660 працівників.
Кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) становила 1149 осіб (9,4 % до середньооблікової кількості штатних працівників).
Станом на 1 жовтня 2013 р. сума невиплаченої заробітної плати по м. Ромни становила 332,9 тис. грн., що заборгували своїм працівникам підприємства-банкрути.
У структурі невиплаченої заробітної плати в цілому по області на м. Ромни припадає 0,6 %.
За січень–вересень 2013 р. забудовниками міста введено в експлуатацію 22 житлові будівлі загальною площею 3156 м2. Порівняно з січнем–вереснем 2012 р. будівництво житла зменшилось на 22,1 %. Усе житло введено в експлуатацію у міській місцевості. Із загального обсягу житла, побудованого у місті, 92,7 % або 3156 м2 введено індивідуальними забудовниками.
Крім того, з початку року введено в експлуатацію будівлю лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів, магазини торговою площею 42,0 м2, місцеві водопровідні мережі протяжністю 0,6 км, споруду підприємств електро- та теплоенергетики потужністю 2,2 кВт.
Об'єкти транспортної інфраструктури Ромен — залізничний вокзал і автовокзал.
У місті діють маршрутні автобуси і маршрутки, в тому числі приміські, декілька служб таксі. Загалом станом на 2007 рік пасажирські перевезення на 35 маршрутах загального користування здійснювали 18 суб'єктів підприємництва — приватних перевізників, диспетчерські послуги надавало комунальне підприємство «Ромнитранссервіс», уповноважене міською радою здійснювати контроль за перевезеннями пасажирів автомобільним транспортом на міських автобусних маршрутах загального користування й звітувати на щомісячній основі[11].
У 2014 р. пасажирським транспортом перевезено 3038,4 тис. пасажирів міста, що становить 102,8 % до 2013 р.
Перша обласна спеціалізована психіатрична лікарня № 1 (пам'ятка архітектури Богоугодний заклад)Один з корпусів Роменської районної лікарі (пам'ятка архітектури Земська лікарня)
Медичну допомогу жителям Ромен надає Роменська районна лікарня, до складу якої станом на середину 2007 року входили стаціонарне відділення на 520 ліжок, поліклініки — доросла, дитяча, стоматологічна, жіноча консультація, протитуберкульозний диспансер, станція швидкої і невідкладної медичної допомоги. Санітарно-епідеміологічне благополуччя міста і району забезпечує районна санітарно-епідеміологічна станція.
У Ромнах у 2007 році працювали 14 аптек і 16 аптечних кіосків, 5 приватних стоматологічних кабінетів[11].
Також в Ромнах працює перша обласна психіатрична спеціалізована лікарня (800 ліжок).
На території Ромен виходять 3 друковані засоби масової інформації з місцевою сферою розповсюдження: «Вісті Роменщини», «Новий погляд Роменщини», «Тандем».
Станом на 2007 рік телекомунікаційні послуги в Ромнах надавали підприємства різних форм власності — ТРК КТ «Ідеал», ТОВ «ТРК РКТ», ПП «ТРК РКТ-2». ТОВ «Телерадіокомпанія „Спектр“» ретранслює на території міста та району FM-радіо. Працює комунальна міськрайонна радіостудія «Ромен»[11].
Розвивається Інтернет — відомим міським інформаційно-довідковим вебпорталом Ромен є romny.info[16].
Саме в Ромнах на початку XIX століття відкрилося одне з перших в Україні повітових училищ. До революції (1917) в місті діяли комерційне, духовне, реальне училище, жіноча гімназія.
Станом на 2014 рік у місті діють 10 дошкільних початкових закладів, 12 загальноосвітніх навчальних закладів, вечірня школа і міжшкільний навчальний виробничий комбінат[11].
На кінець 2014 р. у м. Ромни чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах складала 1862 осіб, що на 24 особи (1,3 %) більше, порівнюючи з минулим роком. Наявність місць у дитячих садках по м. Ромни складає 1352 одиниць.
У 13 загальноосвітніх навчальних закладах міста Ромни на початок 2013/2014 навчального року кількість вчителів становить 426 осіб, а кількість учнів — 4410 осіб.
Школи міста:
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. П. І. Калнишевського;
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 ім. А. Ф. Йоффе;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8;
Роменська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9;
Ромни зберігають славу культурно-мистецького і духовного осередку Посулля. Впродовж XIX — на початку ХХ століття місто мало три драматичні театри (в тому числі Роменський пересувний робітничо-селянський театр), капелу ім. Леонтовича, 12 православних церков, костел, 4 синагоги, публічну бібліотеку.
Заклади культури сучасних Ромен:
Міський центр культури і дозвілля;
Роменський краєзнавчий музей — заснований у 1919 році) є нині одним з найкращих у регіоні — має значне цінне зібрання матеріалів з природи, історії та культури міста і Посулля (близько 40 тис. експонатів, 10 тисяч фоліантів);
Фонтан у парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченкаміська централізована бібліотечна система — об'єднує 5 бібліотек: для дорослих з філіалом, для дітей з філіалом і сімейного читання[20]. Також діють інші бібліотеки, зокрема шкільні.
У місті працюють 3 спортивні школи, головним інфраструктурним об'єктом з розвитку спорту в Ромнах є спортивний комплекс імені Володимира Окіпного (колишній «Електрон», як і ФК «Електрон») у середмісті.
В червні 2007 року у фіналі Чемпіонату України з футболу серед дитячо-юнацьких команд (вікова категорія 15 років) команда міста Ромни стала Чемпіоном України[11].
Історична будівля в середмісті по вул. Свободи, 28
Від минулих віків збереглися визначні архітектурні ансамблі: Святодухівський собор, Вознесенська церква, будівлі колишніх реального, міського та духовного училищ, жіночої гімназії, богоугодного закладу, повітового казначейства, поштово-телеграфної контори, міської думи, земської лікарні; на території міста і в його околицях є археологічні пам'ятки. Величезну спадщину залишив Ромнам пан Бедюх, який працюючи у місті нотаріусом обслуговував угоди «Ільїнського ярмарку» та цукрозаводчиків Терещенка і Харитоненка, — дотепер збереглися його будинки «контора» (адмінбудівля Роменської райспоживспілки та «бедюхова дача» — житловий будинок і літній дитячий табір.
Центральна вулиця Ромен — широка Соборна (за СРСР — Леніна), особливістю географії міста є його оригінальне розташування на пагорбах, вуличне планування — достатньо широкі бульвари, які сходяться на доволі великих площах. Ромни по праву пишаються великим центральним міським парком у самому середмісті — Центральний парк відпочинку імені Т. Г. Шевченка. На околицях міста розкинулись 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва — «Пивний ліс» і «Огнівщина».
Про багатовікову історію Ромен свідчать численні пам'ятники. Серед них: один із перших у світі монументальний пам'ятникТарасу Шевченку, побудований роменцем, всесвітньо відомим скульптором і кінорежисером Іваном Кавалерідзе на згадку про перебування Кобзаря на Роменщині, монумент Матері героїні Олександрі Деревській, яка всиновила і виховала 48 дітей сиріт різної національності; пам'ятники останньому кошовому Запорізької Січі Петру Калнишевському, більшовицькому командарму, учаснику нападів на регулярні війська УНР Івану Федьку, свині 2000 року.
У місті Ромни на обліку перебувають 25 пам'яток архітектури.
Ромни підтримують економічні і культурні зв'язки з містами за кордоном: Саскатуном (Канада), Бялою Слатиною (Болгарія), Лонгв'ю (Техас, США). У 1999 році Ромни стали партнером останнього у рамках Українсько-американської програми «Партнерство громад для поширення досвіду місцевого самоврядування».
Протягом 2006 року створено: «Клініку, дружню до молоді», на базі якої діє телефон довіри (2-24-97) та Інформаційно-ресурсний центр, головною метою якого є підвищення спроможності недержавних громадських організацій надавати якісні соціальні послуги населенню. Спільно з ЮНІСЕФ у місті реалізується проєкт «Ромни — місто дружнє до дитини», в рамках якого створено та діє Дитяча дорадча рада.
Європейський союз спільно з Держжитлокомунгоспом України розробив проєкт TACIS «Підтримка комунальних господарств в Україні», і місто Ромни ввійшло в десятку міст для яких, згідно з проєктом ТАСІС, був розроблений бізнес-план, який у подальшому буде використаний для отримання інвестицій, у тому числі для залучення грантів від Європейської Комісії, — заключну презентацію бізнес-плану було проведено 19 грудня2006 року в Києві[22].
В рамках програми «Любуське воєводство — Сумська область, так далеко і близько» у листопаді 2008 року підписано лист про наміри на співпрацю з містом Жарами (Польща)[23].
Слава роменських художників XVIII століттяГ. Стеценка, золотаря Ф. Скидана в 19-20 століттях продовжили відомі митці М. Бут, Євдоким Мінюра, Я. Оришко, В. Коровчинський та інші.
Наукового олімпу досягла слава роменських вчених академіків фізиків А. Йоффе і С. Тимошенка, медиків I. Савченка, К. Рожалина, В. Чаговця, О. Скоромця, хіміка I. Скрипаля, філософа П. Редькіна.
Анатолій Аксамитний (1884—1931) — український інженер, професор, співавтор проєктів найбільших водоканалів СРСР, головний інженер будівництва Волго-Донського, Біломоро-Балтійського каналів.
Анатолій Андрущенко (нар. 1947) — український скульптор, графік, роботи зберігаються в декількох музеях.
Борис Антоненко-Давидович (1899—1984) — український письменник, дослідник проблем розвитку й культури української мови, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, репресований. (Народився в Засуллі (тепер Ромни)).
Хаїм Арлозоров (1899—1933) — єврейський політик, лідер сіоністського руху.
Віталій Башта (1937—1993) — український лісівник, заслужений лісівник УРСР.
Білогруд Ігор Михайлович (1916—1992) — український композитор і піаніст, засновник і керівник музичної студії в США, аранжував музику для мандолінного ансамблю.
Борисяк Олексій Олексійович (1872—1944) — український геолог, палеонтолог, академік АН СРСР, лауреат Державної премії СРСР.
Йосеф Бреславі (1896—1972) — ізраїльський географ та краєзнавець.
Микола Варадінов (1817—1888) — редактор, історик, правознавець, доктор права і філософії.
Андрій Вікашевич (1858—1922) — український шляхтич, філантроп, меценат (заповів на користь міста велику ділянку землі).
Василь Волгай (1903—1937) — українець, із сім'ї кустаря, колишній член ВКП(б), асистент з курсу історії народів СРСР у Вологодському педінституті в 1934—1935 рр. Засуджений: Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1935 р. за «контрреволюційну троцькістську діяльність» на 5 років ВТТ. Відбував покарання у Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня р. засуджений до найвищої кари. Розстріляний 2 листопада 1937 р. в Карелії (Сандармох).
Ірина Воликівська (1902—1979) — народна артистка УРСР, співачка (народилася в с. Засулля (тепер Ромни)).
Андрій Волошенко (1883—1953) — український архітектор, живописець (народився в с. Процівка (тепер Ромни).
Веніамін Брискін (1906—1982) — український і російський художник-графік, плакатист. Заслужений художник РРФСР (1967).
Давиденко Констянтин Сергійович (1923—2004) — радянський льотчик, учасник Німецько-радянської війни на боці СРСР.Герой Радянського Союзу (1945).
Димшиц Едуард (нар. 1960) — кандидат мистецтвознавства, куратор приватних колекцій, колекціонер.
Зеленський Валерій Андрійович (нар. 1939) — кандидат економічних наук, меценат, надає допомогу навчальним закладам Ромен, засновник конкурсу «Юні таланти Роменщини» 1998—2008 р.р.
Мошик Микола Григорович (1941) — музикант, бандурист, композитор, заслужений діяч мистецтв України.
Мусієнко Пантелеймон Ничипорович (1905—1980) — мистецтвознавець, майстер художньої кераміки, педагог.
Навроцький Григорій Миколайович (1833—1907) — державний і громадський діяч, депутат 111 Державної думи, дійсний статський радник, меценат, благодійник (народився в с. Процівка (тепер Ромни)).
Лариса Нечепорук (* 1970) — українська семиборка, представляла Україну та Естонію.
Полетика Григорій Андрійович (1725—1784) — український громадський діяч, історик, перекладач-поліглот, лексикограф, бібліофіл, автор дослідження «Історії Русів».
Ганна Шерей (1907—1993) — відома співачка української діаспори в Німеччині, США, Канаді. Починала свою театральну кар'єру в музично-драматичному театрі в Ромнах.
Шостак Анна Володимирівна — українська дзюдоїстка з вадами слуху, майстер спорту міжнародного класу з боротьби дзюдо (2009), триразова золота чемпіонка Літніх Дефлімпійських ігор (2013, Болгарія; 2017, Туреччина; 2022, Бразилія).
Євген Адамцевич (1904—1972) — український кобзар, автор знаменитого «Запорізького маршу», досить тривалий час проживав у місті Ромни.
Бажанов Микола Данилович (1899—1984) — письменник, автор художньо-документальних повістей «Танеєв», «Рахманінов», мешкав і похований у Ромнах.
Бугайко Тетяна Федорівна (1898—1972) — український літературознавець, педагог, заслужений учитель УРСР, доктор педагогічних наук, професор.
Вахрамеєв Федір Євграфович — роменський купець і підприємець XIX ст., власник тютюнової фабрики у Ромнах, благодійник, опікун низки навчальних закладів у місті.
Коршак Василь Володимирович (1908—1988) — академік, доктор хімічних наук, двічі лауреат Державної премії СРСР. Навчався і працював у юнацькі роки у місті Ромни[24].
Кухарчук Юрій Васильович (1951) — кандидат історичних наук, археолог, відкрив палеолітичну стоянку Муховець, навчався й проживав у Ромнах.
Лисенко Федір Остапович (1887—1938) — геолог. доктор геологічних наук, професор, працював у Ромнах, відкрив поклади нафти на Роменщині.
Литвиненко Володимир Миколайович (1930—2008) — Заслужений художник України. Художні роботи зберігаються у музеях України. Працював у Франції та співпрацював з аукціоном «Acole». З 1933 по 1948 проживав у Ромнах.
Надточій Дмитро (2000-*) громадський діяч, колишній футболіст ФК Градус, народний артист України
Отришко Ярема Олександрович (1840—1919) — малювальник образів, портретист і пейзажист, розписав ряд роменських Церков.
Полтава Леонід (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921—1990) — український поет в еміграції, кореспондент видань Ромен.
Прокопенко Георгій Миколайович(1914—1944) — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу. Навчався у Ромнах (уродженець села Рожни). Похований на Площі Героїв.
Тимошенко Степан Прокопович (1878—1972) — всесвітнє відомий вчений-механік, основоположник нових напрямків теорії пружності та опору матеріалів, засновник наукової школи механіки у США, академік, закінчив Роменське реальне училище.
Уколова Вікторія Іванівна (1944) — професор, доктор історичних наук, дитинство і юність провела в Ромнах.
Шкурат Степан Йосипович (1886—1973) — актор театру і кіно, соліст Роменського хору та театру.
Яременко Василь Сергійович (1895—1976) — актор, народний артист, лауреат Державної премії СРСР, починав акторську кар'єру в Роменському театрі.
За попередніми даними Головного управління статистики в Сумській області від стаціонарних джерел забруднення підприємств, організацій, установ м. Ромни у 2014 р. в атмосферу надійшло 163,0 т. шкідливих речовин. Крім цих речовин, у атмосферу стаціонарними джерелами було викинуто 24495,8 т. діоксиду вуглецю, що становить 91,1 % обсягу 2013 р.
Ще на початку ХХ століття Ромни славилися великою і міцною єврейською громадою. Роменські євреї дали світові декілька визначних науковців і громадських діячів, зокрема сіоністського руху. Також відомо, що перший у світі кібуц — Даганія біля озера Кінерет заснували в 1910 році також вихідці з міста Ромен[139].
Район міста Ромни у XVIII столітті був центром вирощування тютюну в Лівобережній Україні. А за часів гетьмана Розумовського у 1763 році створили Роменську тютюнову контору.[140]
↑Ромни. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ОУН-УПА на Сумщині: Т.1. / Упоряд. Іванущенко Г. М. — Київ: Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. — 156 с.: іл.
Україна
ВМ, НМ
прослухати)) — місто в Україні, центр Роменського району й Роменської міської громади в Сумській області. Лежить на високому плато, омитому з трьох боків водами річок Сула й Ромен. Лежить на історичному Посуллі. Первісна назва міста — Ромéн.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Будинок конференцій
Колишня семінарія
Колишній купецький торговельний будинок
Міське училище
Колишній паровий млин Рубінчика
High school building
Один з корпусів Роменської районної лікарі (пам'ятка архітектури Земська лікарня)
_(YDS_6646).JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
_b-r_28_(YDS_6683).JPG)
_43_(YDS_4555).JPG)
.JPG)
_33_(YDS_6634).JPG)
.JPG)
.JPG)
Населені пункти Роменської міської ради
