Рейнджер-5
Рейнджер-5 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1964-007A |
NORAD ID (TLE) | 00747 (мапа) |
Тип апарата | дослідницький |
Штучний супутник | Сонця |
Дата запуску | 18 жовтня 1962, 16:59 UTC |
Ракета-носій | Атлас-Аджена Бі |
Номер запуску | 215D (AA7) |
Космодром | Мис Канаверал, СК-12 |
Тривалість польоту | 62 роки, 73 дні |
Технічні параметри | |
Маса | 342,5 |
Джерела живлення | сонячні батареї |
Час активного існування | 8 годин 44 хвилини |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | геліоцентрична |
Ексцентриситет | 0,056 |
Нахил орбіти | 0,41° до екліптики |
Період обертання | 369 діб |
Апоцентр | 1,064 а.о. |
Перицентр | 0,951 а.о. |
Прилади | |
Прилади | телевізійна камера, рентгенівський спектрометр, радарний висотомір, сейсмометр |
Рейнджер-5 — американський безпілотний космічний апарат, призначений для передачі зображень місячної поверхні впродовж 10 хвилин до зіткнення з поверхнею, доставки капсули з сейсмометром на поверхню, збору даних гама-випромінювання в польоті, вивчення відбивної здатності місячної поверхні, продовження випробувань за програмою Рейнджер для розробки наступних міжпланетних апаратів.
Третій з трьох апаратів блоку 2.
Апарати блоку 2 висотою 3,1 м мали шестикутну базу діаметром 1,5 м. Дві панелі сонячних батарей розмахом 5,2 м, що розкривалися в польоті, кріпилися знизу до бази. Спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення, що розкривалася в польоті, була прикріплена знизу до бази. Нагорі розташовувалась капсула з приладами діаметром 30 см, вкрита оболонкою з бальси діметром 65 см для м'якої посадки. Апарат мав однокомпонентний двигун для корекції траєкторії, і твердопаливний двигун тягою 2 270 кг для гальмування.
У капсулі розташовувались: сейсмометр, підсилювач передавач потужністю 50 мВт, регулятор напруги, турнікетна антена, і 6 срібно-кадмієвих батарей, що мали забезпечити прилади живленням впродовж 30 діб. Капсула була розрахована на посадку зі швидкістю 130–160 км/годд
Серед обладнання Рейнджера-5 були:
- телевізійна камера-відикон зі сканувальним пристроєм, що здійснював один знімок за 10 с;
- рентгенівський спектрометр, змонтований на стрілі довжиною 1,8 м;
- радарний висотомір, що використовувався для вивчення відбивної здатності поверхні, а також для визначення моменту відокремлення капсули і вмикання гальмівного двигуна;
- сейсмометр, що мав витримати тверду посадку.
Система зв'язку:
- спрямована антена з високим коефіцієнтом підсилення,
- неспрямована антена з середнім коефіцієнтом підсилення,
- два передавача: один потужністю 50 мВт з частотою 960,1 МГц, другий потужністю 3 Вт з частотою 960,05 МГц
Живлення забезпечували 8680 сонячних елементів у двох панелях, що заряджали срібноцинкові акумуляторні батареї масою 11,5 кг ємністю 1 кВт-год
Управління здійснювалось напівпровідниковим комп'ютером і секвенсером та командами наземних операторів.
Орієнтацію забезпечували напівпровідникове реле часу, сонячні й земні сенсори, реактивні двигуни крену і повороту.
Температура регулювалась пасивним способом з використанням золотого і хромового напилення, білої фарби і полірованої алюмінієвої поверхні.
Рейнджер-5 було успішно запущено 18 жовтня 1962.
Внаслідок невідомої несправності після виходу на траєкторію польоту до Місяця припинилось енергопостачання. Буферні батареї розрядились після 8 годин 44 хвилин польоту, що не дозволило управляти польотом. За 4 години до втрати живлення було отримано дані про гамма-випромінювання.
25 жовтня 1962 апарат пролетів повз Місяць на відстані 725 км і вийшов на геліоцентричну орбіту.
- Рейнджер-5 [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] в каталозі НАСА(англ.)
- Рейнджер-5 [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] в Космічній енциклопедії(англ.)
- Рейнджери другого блоку [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] в Енциклопедії астронавтики(англ.)
- Рейнджери другого блоку [Архівовано 6 вересня 2014 у Wayback Machine.] на Космічних сторінках Ґюнтера(англ.)
- Рейнджер-5 [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сторінці Лабораторії реактивного руху(англ.)