Раммельсберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раммельсберг
51°53′15.00000010001″ пн. ш. 10°25′54.000000101202″ сх. д. / 51.88750° пн. ш. 10.43167° сх. д. / 51.88750; 10.43167
Названо на честь Rammelsbergd
Тип Музеї гірничої справи
геотоп
Входить до Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management Systemd
  • mining in the Upper Harzd
  • Розташування Rammelsbergd
    Країна  Німеччина[1]
    Регіон Гослар
    Площа 1009,89 га[2]
    CMNS: Раммельсберг у Вікісховищі
    Шахти Раммельсбергу та історичний центр Гослару
    Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System [3]
    Світова спадщина
    51°53′15.00000010001″ пн. ш. 10°25′54.000000101202″ сх. д. / 51.88750° пн. ш. 10.43167° сх. д. / 51.88750; 10.43167
    КраїнаНімеччина Німеччина
    ТипКультурний
    Критеріїi, iv
    Об'єкт №623
    РегіонЄвропа і Північна Америка
    Зареєстровано:1992 (16 сесія)
    Раммельсберг (Німеччина)
    Раммельсберг
    Розташування на карті Німеччини

    Мапа
    CMNS: Раммельсберг у Вікісховищі

    Раммельсберг (нім. Rammelsberg) — гора поблизу міста Гослар в Німеччині. Давній центр гірництва. Шахти Раммельсбергу 1992 року отримали статус об'єкта світової спадщини ЮНЕСКО.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Відкриття родовища датують ще 962 р., але потужний центр видобутку срібла формувався тут, починаючи з XIII ст.

    На початку XIII ст. цистерціанцями був заснований монастир у Госларі, що став пайщиком раммельсбергських рудників. «Білі монахи» відкрили велику кількість потужних рудних покладів, навчали вірних людей мистецтву розвідки, видобутку та плавлення руд, ставали вихователями місцевих гірників. Раммельсбергське родовище єдине у всьому Гарці срібне родовище, що не пов'язане з жильною формою покладів. Основна маса срібла знаходилась у мідному та залізному колчедані. Про масштаби родовища свідчить тисячолітня, майже безперервна розробка тут срібла (експлуатація завершилась у 1988 р.). Свідоцтва гірничих робіт різного часу збережені в унікальній шахті-музеї, яка ввійшла на листи Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Підземна траса рудника включає велику кількість старих гірничих виробок (найдавніша штольня датована 1150 р.) і оригінальних гірничих машин.

    Підземне водяне колесо
    Збагачувальна фабрика

    Оповідь про відкриття рудних родовищ на горі Раммельсберг

    [ред. | ред. код]
    „… пригодою було знайдене багате Раммельсберзьке гірниче місце під час полювання німецького імператора Оттона I. Цей государ, перебуваючи у Гарцських горах, бавився здебільшого полюванням і послав колись свого мисливця на ім’я Раммель у місцевий ліс для ловів дикого звіра, за яким той гнався до великої гори, де зараз рудники закладені у великій кількості. Оскільки він не міг за дичиною вгору на коні слідувати, то й прив’язав його до дерева, а за звіром пішки погнався. А коли до свого коня назад повернувся, то побачив, що кінь, свого хазяїна ждучи, землю копитом розрив і вибив із неї якісь важкі світлі камені. Узявши ці камені, Раммель привіз їх і показав самому імператору, який через пробування пересвідчився, що вони метал у собі містять, тому повелів заснувати промисли на цьому місці. Та гора й нині ім’ям згаданого єгеря Раммельсберг зветься”.
    (М.Ломоносов)

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    • Офіційний сайт (нім.)(англ.)(фр.)

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
    • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.