Публій Корнелій Лентул Сура
| Публій Корнелій Лентул Сура | |
|---|---|
| лат. Publius Cornelius Lentulus Sura | |
| Народився | 114 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер | 5 грудня 63 до н. е. Рим, Римська республіка |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] |
| Посада | претор[1], квестор[1], давньоримський сенатор[d][2], консул[2] і претор[1] |
| Рід | Cornelii Lentuli |
| Батько | Публій Корнелій Лентул[d][1] |
| У шлюбі з | Юлія Антонія[1][1] |
Публій Корнелій Лентул Сура (лат. Publius Cornelius Lentulus Sura; 114 — 63 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 71 року до н. е.
Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Публія Корнелія Лентула, претора 128 року до н. е. Про молоді роки його мало відомостей.
Як прихильник оптиматів та Луція Корнелія Сулли вимушений був тікати до армії останнього, яка знаходилася у 86 році до н. е. у Греції. Повернувся Лентул лише у 82 році до н. е. разом із Суллою.
У 81 році до н. е. був міським квестором, на цій посаді розтринькав значні державні кошти, за що й був притягнутий Суллою до відповідальності. Надалі Лентула також притягали до суду у невідомому звинуваченні, але той зміг домогтися виправдання завдяки підкупу суддів. У 74 році до н. е. його обрано претором. За час своєї каденції вів справу щодо здирництва.
У 71 році до н. е. Публія Корнелія Лентула обрано консулом разом з Гнеєм Ауфідієм Орестом. У 70 році до н. е. його виключено зі складу сенату за аморальний спосіб життя.
У 63 році до н. е. вдруге обрано претором. На цій посаді взяв участь у змові Луція Сергія Катіліни. Як допомогу намагався долучити на свій бік галльське плем'я аллоброгів, проте всі наміри Лентула було викрито Цицероном. Зрештою Публія Корнелія Лентула Суру 5 грудня 63 року до н. е. було страчено як заколотника.
Дружина — Юлія, донька Луція Юлія Цезаря, консула 90 року до н.е.
- ↑ а б в г д е ж и Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- Sall. Cat. 17, 3; 32, 2; 39, 6—40; 43, 1; 44, 1; 47, 2—4; 48, 4; 50, 1- 51, 7; 52, 17; 55; 57, 1; 58, 4. (лат.)
- Dio XXXVII 30—36; 39, 1; XXXVIII 14, 5; XLVI 20, 2—5 (лат.)
- Hans Georg Gundel: Lentulus. 3. // Der Kleine Pauly. Bd. 3, 1969, Sp. 539. (нім.)
