Псалом 146
Псалом 146 (у масоретській нумерації — 147) — 146-й псалом Книги псалмів у грецькому перекладі Біблії «Септуаґінті» та в її латинському перекладі «Вульгаті». Латинською мовою псалом 147 відомий як «Laudate Dominum quoniam bonum psalmus».[1] У масоретській нумерації цей псалом є частиною 147 псалому, до якого також входить псалом 146 з грецького і латинського перекладів.
У грецькій версії Біблії «Септуаґінті» та латинській — «Вульгаті» до 8 псалому дотримуються системи нумерації псалмів, які використовуються в єврейській Біблії та Біблії короля Якова, після чого кілька псалмів об'єднують і розділяють у інший спосіб. У масоретській нумерації псалом 147 – останній, який ділиться на дві частини, і пронумерований як псалом 146 і псалом 147. Псалом 146 у «Септуаґінтаі» та «Вульгаті» складається з віршів 1–11 цього псалому 147, тоді як псалом 147 – з віршів 12–20.[2][3]
| Вірш | Гебрейська мова[4] | Давньогрецька мова (Септуаґінта)[5] | Латинська мова (Вульгата)[6] | Українська мова (Переклад Хоменка)[7] |
|---|---|---|---|---|
| 1 | הַ֥לְלוּיָ֨הּ | כִּי־ט֖וֹב זַמְּרָ֣ה אֱלֹהֵ֑ינוּ כִּֽי־נָ֜עִ֗ים נָאוָ֥ה תְהִלָּֽה | Αλληλουια· Αγγαιου καὶ Ζαχαριου. Αἰνεῖτε τὸν κύριον, ὅτι ἀγαθὸν ψαλμός· τῷ θεῷ ἡμῶν ἡδυνθείη αἴνεσις. | Alleluja. [Laudate Dominum, quoniam bonus est psalmus; Deo nostro sit jucunda, decoraque laudatio. | Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає. |
| 2 | בֹּנֵ֣ה יְרֽוּשָׁלִַ֣ם יְהֹוָ֑ה נִדְחֵ֖י יִשְׂרָאֵ֣ל יְכַנֵּֽס | οἰκοδομῶν Ιερουσαλημ ὁ κύριος καὶ τὰς διασπορὰς τοῦ Ισραηλ ἐπισυνάξει, | Ædificans Jerusalem Dominus, dispersiones Israëlis congregabit: | Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає. |
| 3 | הָ֣רוֹפֵא לִשְׁב֣וּרֵי לֵ֑ב וּ֜מְחַבֵּ֗שׁ לְעַצְּבוֹתָֽם | ὁ ἰώμενος τοὺς συντετριμμένους τὴν καρδίαν καὶ δεσμεύων τὰ συντρίμματα αὐτῶν, | qui sanat contritos corde, et alligat contritiones eorum; | Розбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани. |
| 4 | מוֹנֶ֣ה מִ֖סְפָּר לַכּֽוֹכָבִ֑ים לְ֜כֻלָּ֗ם שֵׁמ֥וֹת יִקְרָֽא | ὁ ἀριθμῶν πλήθη ἄστρων, καὶ πᾶσιν αὐτοῖς ὀνόματα καλῶν. | qui numerat multitudinem stellarum, et omnibus eis nomina vocat. | Він число зір лічить і кожну пойменно називає. |
| 5 | גָּד֣וֹל אֲדוֹנֵ֣ינוּ וְרַב־כֹּ֑חַ לִ֜תְבֽוּנָת֗וֹ אֵ֣ין מִסְפָּֽר | μέγας ὁ κύριος ἡμῶν, καὶ μεγάλη ἡ ἰσχὺς αὐτοῦ, καὶ τῆς συνέσεως αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἀριθμός. | Magnus Dominus noster, et magna virtus ejus, et sapientiæ ejus non est numerus. | Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри. |
| 6 | מְעוֹדֵ֣ד עֲנָוִ֣ים יְהֹוָ֑ה מַשְׁפִּ֖יל רְשָׁעִ֣ים עֲדֵי־אָֽרֶץ | ἀναλαμβάνων πραεῖς ὁ κύριος, ταπεινῶν δὲ ἁμαρτωλοὺς ἕως τῆς γῆς. | Suscipiens mansuetos Dominus; humilians autem peccatores usque ad terram. | Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу. |
| 7 | עֱנ֣וּ לַֽיהֹוָ֣ה בְּתוֹדָ֑ה זַמְּר֖וּ לֵֽאלֹהֵ֣ינוּ בְכִנּֽוֹר | ἐξάρξατε τῷ κυρίῳ ἐν ἐξομολογήσει, ψάλατε τῷ θεῷ ἡμῶν ἐν κιθάρᾳ, | Præcinite Domino in confessione; psallite Deo nostro in cithara. | Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі. |
| 8 | הַֽמְכַסֶּ֬ה שָׁמַ֨יִם | בְּעָבִ֗ים הַמֵּכִ֣ין לָאָ֣רֶץ מָטָ֑ר הַמַּצְמִ֖יחַ הָרִ֣ים חָצִֽיר | τῷ περιβάλλοντι τὸν οὐρανὸν ἐν νεφέλαις, τῷ ἑτοιμάζοντι τῇ γῇ ὑετόν, τῷ ἐξανατέλλοντι ἐν ὄρεσι χόρτον [καὶ χλόην τῇ δουλείᾳ τῶν ἀνθρώπων,] | Qui operit cælum nubibus, et parat terræ pluviam; qui producit in montibus fœnum, et herbam servituti hominum; | Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах. |
| 9 | נוֹתֵ֣ן לִבְהֵמָ֣ה לַחְמָ֑הּ לִבְנֵ֥י עֹ֜רֵ֗ב אֲשֶׁ֣ר יִקְרָֽאוּ | διδόντι τοῖς κτήνεσι τροφὴν αὐτῶν καὶ τοῖς νεοσσοῖς τῶν κοράκων τοῖς ἐπικαλουμένοις αὐτόν. | qui dat jumentis escam ipsorum, et pullis corvorum invocantibus eum. | Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять. |
| 10 | לֹ֚א בִגְבוּרַ֣ת הַסּ֣וּס יֶחְפָּ֑ץ לֹֽא־בְשׁוֹקֵ֖י הָאִ֣ישׁ יִרְצֶֽה | οὐκ ἐν τῇ δυναστείᾳ τοῦ ἵππου θελήσει οὐδὲ ἐν ταῖς κνήμαις τοῦ ἀνδρὸς εὐδοκεῖ· | Non in fortitudine equi voluntatem habebit, nec in tibiis viri beneplacitum erit ei. | Він милується не силою коня і не ноги мужа йому довподоби, — |
| 11 | רוֹצֶ֣ה יְ֖הֹוָה אֶת־יְרֵאָ֑יו אֶת־הַֽמְיַֽחֲלִ֥ים לְחַסְדּֽוֹ | εὐδοκεῖ κύριος ἐν τοῖς φοβουμένοις αὐτὸν καὶ ἐν τοῖς ἐλπίζουσιν ἐπὶ τὸ ἔλεος αὐτοῦ. | Beneplacitum est Domino super timentes eum, et in eis qui sperant super misericordia ejus.] | Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають. |
Псалом 147 читають під час щоденних ранкових молитов.[8][9] Також його читають як псалом дня на Сімахт Тора.[8]
З середніх віків цей псалом читали і свівали на вечірній відповідно до Статуту святого Бенедикта Нурсійського. У Літургій годин псалом 147 читається у римському обряді на лаудах по четвергах четвертого тижня.
Під час меси псалом 147 співають або читають у п'яту неділю звичайного року В та в першу суботу Адвенту дворічного циклу.
- ↑ Parallel Latin/English Psalter / Psalmus 146 (147). medievalist.net. 2 травня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Hastings, 2004, с. 885.
- ↑ Hudson, 2010, с. 335.
- ↑ Psalms 111 / Hebrew - English Bible / Mechon-Mamre. www.mechon-mamre.org. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ ΨΑΛΜΟΙ 145. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 146. www.sacred-texts.com. Процитовано 26 жовтня 2022.
- ↑ Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
- ↑ а б Brauner, Reuven (2013). Shimush Pesukim: Comprehensive Index to Liturgical and Ceremonial Uses of Biblical Verses and Passages (PDF) (вид. 2nd). с. 51.
- ↑ Scherman, 2003, с. 70.