Пролактинома
Пролактинома | |
---|---|
Спеціальність | онкологія, ендокринологія, неврологія і нейрохірургія |
Препарати | каберголін[1] і бромокриптин[1] |
Частота | 0.035% |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | D35.2 |
МКХ-О | M8271/0 |
OMIM | 600634 |
DiseasesDB | 10735 |
MedlinePlus | 000336 |
eMedicine | med/1915 |
MeSH | D015175 |
SNOMED CT | 34337008 |
Prolactinoma у Вікісховищі |
Пролактинома — це доброякісна гормонально-активна пухлина гіпофізу, що продукує пролактин та призводить до гіперпролактинемії.[2][3]
Причини утворення пролактиноми не з'ясовані. Пролактиноми переважно виникають спорадично та не пов'язуються з спадковими генетичними аномаліями гіпофізу.
Гіперпролактинемія призводить до таких симптомів як аменорея, галакторея, втрата волосся в пахвах та паху, гіпогонадизм, гінекомастія, еректильна дисфункція, бітемпоральна геміанопсія (часткова втрата полів зору через тиск аденоми на область хіазми зорових нервів), запаморочення, нудота, блювання.
Гіперпролактинемія може призводити до зниження продукції естрогену у жінок та тестостерону у чоловіків, що може призводити до розвитку остеопорозу.
Пролактиному підозрюють при безпричинному виділення молока у жінок, безплідді та порушеннях менструального циклу. Визначається рівень пролактину в плазмі крові, підвищений рівень якого буде свідчити про можливу пролактиному. Для верифікації діагнозу проводиться МРТ головного мозку для виявлення патологічних утворень гіпофізу.
Для лікування пролактиноми використовуютья агоністи допаміну (бромкриптин, каберголін тощо), що інгібують секрецію пролактину. Агоністи допаміну демонструють ефективніть в лікуванні мікропролактином (< 1 cм в найбільшому діаметрі) до 80 % випадків, знижуючи рівень пролактину та значно зменшують розмір аденоми.
При неефективності консервативного лікування проводиться хірургічне видалення пролактиноми інтраназальним транссфеноїдальним доступом. Використання радіохірургічного методу можливе, але не бажане у зв'язку з побічними ефектами.
У більшості пацієнтів з пролактиномою прогноз сприятливий при вчасно проведеному лікуванні.
- ↑ а б Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ DeLellis R.A., Lloyd R.V., Heitz P.U. End C. (2004). Pathology and Genetics of Tumours of Endocrine Organs (вид. World Health Organization). Lyon: IARC Press. с. 318. ISBN 92-832-2416-7.
{{cite book}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|переклад=
(довідка) (англ.) - ↑ Glezer A, Bronstein MD (2015). Prolactinomas. Endocrinol Metab Clin North Am. 1 (44): 71—78. doi:10.1016/j.ecl.2014.11.003. PMID 25732643.