Полоз-елаф
Полоз-елаф | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Елаф, Полоз-елаф (Elaphe) — рід змій з родини Полозові (Colubridae).
У складі роду розрізняють 11 видів. Інша назва роду — «полоз, що лазить»[1].
Типовий вид роду — Elaphe quatuorlineata.
Загальна довжина представників цього роду досягає 250 см. Зуби на верхній щелепі розташовуються у вигляді безперервного рядку і мають однаковий розмір. Їх число коливається від 12 до 22. Передні нижньощелепні зуби довше інших. Голова має квадратну форму та явно відокремлена від тулуба. Зіниці круглі. Підхвостові щитки розташовані двома рядками. Луска гладенька або зі слабко вираженими реберцями. Бічні краї лобного щитка прямі. Черево дуже пласке.
Полюбляють аридні ландшафти, тропічні ліси. Низка видів живе лише на деревах. Харчуються ящірками, гризунами, дрібними птахами. Здобич здавлювають кільцями тулуба.
Це яйцекладні змії. Самиці відкладають до 10—12 яєць. Лише один вид яйцеживородний (полоз червоноспинний).
Мешкають у материковій й острівній Азії, південній та центральній Європі.
- Elaphe anomala
- Полоз двоплямистий (Elaphe bimaculata)
- Elaphe cantoris
- Elaphe carinata
- Полоз острівний (Elaphe climacophora)
- Elaphe davidi
- Полоз візерунковий (Elaphe dione)
- Elaphe hodgsoni
- Elaphe moellendorffi
- Полоз малолускатий (Elaphe quadrivirgata)
- Полоз чотирилінійний (Elaphe quatuorlineata)
- Полоз червоноспинний (Elaphe rufodorsata)
- Полоз сарматський (Elaphe sauromates)
- Полоз Шренка (Elaphe schrenckii)
- Elaphe taeniura
- Elaphe urartica
- Elaphe zoigeensis
- Elaphe xiphodonta
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии. — С.143-155
- Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г., Рустамов А. К., Щербак Н. Н. Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР. — М.: Просвещение, 1977. — С. 276—278 DjVu, 18Mb
- Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. Разнообразие змей (по материалам экспозиции Зоологического музея МГУ). — М.: изд-во МГУ, 2003. — 376 с.
- Загороднюк І. Види і надвидові групи нижчих тетрапод України // Земноводні та плазуни України під охороною Бернської конвенції / Національний науково-природничий музей НАН України. — Київ, 1999. — С. 73–92.
- Таращук В. І. Земноводні та плазуни. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1959: 1–247. — (Фауна України. Том 7).
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |