Координати: 30°34′ пн. ш. 114°16′ сх. д. / 30.567° пн. ш. 114.267° сх. д. / 30.567; 114.267
Очікує на перевірку

Повінь у Китаї (1931)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повінь у Китаї
Зображення
Країна  Республіка Китай (1912—1949)
Момент часу 1931
Кількість загиблих 145 000[1], 3 700 000[2], 4 000 000 і 2 031 974
Мапа
CMNS: Повінь у Китаї у Вікісховищі

30°34′ пн. ш. 114°16′ сх. д. / 30.567° пн. ш. 114.267° сх. д. / 30.567; 114.267

Постраждалі від повені, серпень 1931 року

У 1931 році в Південно-Центральному Китаї сталася серія руйнівних повеней, за різними даними загинуло від 145 тисяч до 4 мільйонів осіб[3][4]. Вважається найбільшим стихійним лихом за всю документовану історію людства[5][6].

Хроніка подій

[ред. | ред. код]

З 1928 по 1930 рік у Китаї панувала посуха[7]. Зима 1930 року видалася сніжною, навесні випало багато опадів і річки почали переповнюватися. Зливи продовжилися і влітку, їх пік припав на липень — серпень 1931 року[8]. Також спостерігалась велика активність циклонів: за один тільки липень, того року, над регіоном пройшло дев'ять циклонів, в той час, як нормою — є два циклони в рік.

До липня 1931 року вийшли з берегів найбільші річки країни: Янцзи, Хуайхе і Хуанхе. Висока вода дійшла до Нанкіна, який у той час був столицею країни, і майже повністю його зруйнувала. До 19 серпня рівень води перевищував норму на 16 метрів. Увечері 25 серпня вода увійшла у Великий канал і змила дамби. В ту ніч постраждало близько 200 000 людей, більшість з яких врятували.

У зв'язку з величезною кількістю трупів, в регіоні почалися епідемії холери і тифу. Через голод, викликаного відсутністю продовольства, фіксувалися випадки дітовбивства і канібалізму.

Реакція влади

[ред. | ред. код]

Гомінданівський уряд організував комісію для допомоги постраждалим, але у зв'язку з громадянською війною фінансування було дуже мізерним, і вся допомога вилилася в будівництво кількох маленьких дамб уздовж Янцзи. У 1953 році, коли до влади прийшли комуністи, по берегах Янцзи проїхав Мао Цзедун, ділячись планами із швидкого будівництва найбільшої гідротехнічної споруди — «Три ущелини», яке назавжди убезпечить мешканців регіону від повеней. «Ущелини» були побудовані багато років після смерті Мао і запрацювали лише у 2012 році[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://web.archive.org/web/20060625160028/http://2004.chinawater.com.cn/jlsx/zy/20040716/200407160089.asp
  2. http://www.noaanews.noaa.gov/stories/s334b.htm
  3. Кейт Хадек.Dealing with the Deluge (англ.) на сайті pbs.org, 26 марта 1996
  4. NOAA's Top Global Weather, Water and Climate Events of the 20th Century — Yangtze River Flood, 1931 (англ.) на сайті noaanews.noaa.gov
  5. The world's worst natural disasters (англ.) на сайте cbc.ca, 8 мая 2008
  6. 1931 China Floods — The Most Devastating Flood of the 20th Century [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті history.cultural-china.com
  7. Микки Гланц, Майкл Гланц. Climate Affairs: A Primer (2003). Island Press. ISBN 1-55963-919-9. стр. 252
  8. Девід П'єц. Engineering the State: The Huai River and Reconstruction in Nationalist China 1927—1937 (2002). Routledge. ISBN 0-415-93388-9. стр. 61–70
  9. Кларк, Емма. Три ущелини. www.dailymail.co.uk (англ.) .

Посилання

[ред. | ред. код]