Плісецький Марко Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плісецький Марко Мойсейович
Народився14 січня 1909(1909-01-14)
Чернігів
Помер2 квітня 1990(1990-04-02) (81 рік)
Київ
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьфольклорист
Alma materКиївський університет
Вчене званнядоктор історичних наук
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникдоктор історичних наук

Марко́ Мойсе́йович Плісе́цький (14 січня 1909(19090114), Чернігів — 2 квітня 1990, Київ) — український літератор, філолог та фольклорист радянських часів. Кандидат філологічних наук (1940), доктор історичних наук (1962), професор (1965).

Життєпис

[ред. | ред. код]

1924 року закінчив чернігівську семирічку, 1927 — промтехшколу, до 1932 року навчався в технікумі промкооперації.

Як літературний критик вперше виступив 1930 року в журналі «Молодняк».

1937 року закінчив аспірантуру Київського універститету. Учень академіка О. І. Білецького.

Працював журналістом — «Молодий комунар», «Червоний боєць», був на видавничій роботі — «Радянська школа»; друкуватися почав 1931 року. Під час німецько-радянської війни — в редакції газети «Радянська Україна».

Викладав у Київському університеті, інших вищих навчальних закладах республіки — старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. З грудня 1949 року — доцент кафедри російської літератури Ужгородського університету, працював до 1963.

Його твори видавалися російською та українською мовами, окремо та в збірках.

Деякі з виданих:

  • 1939 — «Ритміка поезії Т. Г. Шевченка»,
  • 1939 — «До проблеми романтизму Т. Г. Шевченка»,
  • 1940 — «Умови творення епосу Київської Русі»,
  • 1941 — «Думи та історичні пісні», Київ,
  • Народна лірика / упорядкув., вступ. ст. і прим. М. Плісецького. — Київ: Рад. письменник, 1941. — 274, 4 с. [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • 1944 — «Українські думи та історичні пісні», Москва,
  • 1945 — розділ «Український фольклор» у «Нарисі історії української літератури», Видавництво АН УРСР,
  • 1946 — «Фольклорна течія у творчості П. Г. Тичини»,
  • 1947 — «Фольклористичні праці Філарета Колесси»,
  • 1954 — "Взаємозв"язки фольклору донського та запорізького козацтва",
  • 1958 — «Дума про похід запорожців на Кавказ: до проблеми зв'язків українського фольклору з творчістю донського козацтва.»,
  • 1958 — «Про стилі героїчного епосу різних епох»
  • 1960 — «Генезис та ідейність думи про Самійла Кішку», серія «Філолог»,
  • 1961 — "Про походження думи «Івась Коновченко»,
  • 1962 — «Історизм російських билин», Москва, «Вища школа»,
  • 1963 — «Взаємозв'язки російського та героїчного епосу», Видавництво АН СРСР,
  • 1983 — «Згадка про калмиків в українській народній думі».

Не все було гладко в науковій праці; так, в серпні 1946 року ЦК КП(б)У прийняв постанову "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в «Нарисі історії української літератури». Там зазначалося, що автори «Нарису» — виданий Інститутом мови та літератури АН УРСР під редакцією члена-кореспондента АН УРСР С. Маслова — М.Плісецький, М.Ткаченко, Є.Кирилюк, І.Пільгук, С.Шаховський, «перекрутили марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її в буржуазно-націоналістичному дусі».

Джерела

[ред. | ред. код]