Мова кіріке користується латинським алфавітом. Вперше ця мова була записана у 1934 році завдяки зусиллям вождя Вільяма Інєненґі Дака і вікарія англіканської церкви М. Девідсона Шаверса (M. Davidson Showers)[2].
A a
B b
Ḅ ḅ
Ch ch
D d
Ḍ ḍ
E e
Ẹ ẹ
F f
G g
/a/
/b/
/ɓ/
/t͡ʃ/
/d/
/ɗ/
/e/
/ɛ/
/f/
/g/
Gb gb
Gw gw
H h
I i
Ị ị
J j
K k
Kp kp
Kw kw
L l
/ɡ͡b/
/gʷ/
/h/
/i/
/ɪ/
/d͡ʒ/
/k/
/k͡p/
/kʷ/
/l/
M m
N n
Ñ ñ
Nw nw
Ny ny
O o
Ọ ọ
P p
R r
S s
/m/
/n/
/ŋ/
/w̃/
/j̃/
/o/
/ɔ/
/p/
/r/
/s/
T t
U u
Ụ ụ
V v
W w
Y y
Z z
/t/
/u/
/ʊ/
/v/
/w/
/j/
/z/
Довгі голосні на письмі передаються подвоєнням букв для відповідного голосного.
Назалізація голосних передавалась написанням букви n після букви для голосного.
Тони передаються так: буква для голосного без діакритичних знаків — низький тон; буква для голосного з акутом (´) — високий тон; буква для голосного з макроном ( ̄ ) — спадаючий тон.
