Печений Михайло Федорович
Михайло Печений | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Михайло Федорович Печений | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 8 (21) листопада 1906 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Миколаїв, Російська імп. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 14 листопада 1980 (73 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Львів, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання |
Заслужений тренер УРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Михайло Федорович Печений (8 листопада (21 листопада) 1906, Миколаїв — 14 листопада 1980, Львів) — радянський футболіст, тренер і спортивний арбітр, Заслужений тренер УРСР (1961), суддя республіканської категорії.
У футбол Михайло починав грати у рідному Миколаєві, беручи участь у дворових баталіях. На початку 1920-х років вуличні команди почали об'єднуватися за територіальним принципом. В одній з таких команд, що отримала гучну назву «Гладіатор», грав і Печений. Незабаром миколаївський окрвиконком прийняв спеціальну постанову про залучення молоді в спортклуби, після чого Михайло з товаришами почали грати за створений миколаївський спортивний клуб. З 1923 року грає за місцеву команду «Желдор», а в 1927–1928 роках за «Райком металістів».
У 1929 році талановитого нападника запрошує в тифліське «Динамо» відомий футболіст і тренер Ассір Гальперін. Втім надовго затриматися в грузинській команді лівому крайньому нападнику не судилося, вже в травні Печений перебирається в «Динамо» київське, де Михайло грав до липня 1933 року[1]. 14 вересня 1929 нападник став учасником першого в історії київського «Динамо» міжнародного матчу, зіграного киянами проти робочої команди Нижньої Австрії. Поєдинок завершився поразкою динамівців з рахунком 3:4, а Михайло Печений в цьому матчі відзначився забитим голом[2].
З липня 1933 року Михайло виступав за одеське «Динамо», а в 1934–1936 роках був гравцем команди «Динамо» (Горький).
Завершив ігрову кар'єру в київському «Спартаку», де протягом 1937 року був граючим тренером команди.
У 1926–1928 роках Печений виступає за збірну міста, яка вважалася однією з найсильніших команд півдня країни. У цей період миколаївці беруть участь у республіканських турнірах і спартакіадах, де займають призові місця. У травні 1928 року збірну Миколаєва запрошують на товариські матчі в Ленінград і Москву, де команда і її гравці добре себе зарекомендували. Програвши в першому матчі збірній Ленінграда 2:3, в другій вони з великим рахунком перемогли збірну Москви, яку представляли футболісти столичного «Харчовика». У тому ж році Михайло Печений взяв участь у першому міжнародному матчі миколаївців проти збірної робочого спортивного союзу Фінляндії — команди «ТУЛ». Поєдинок завершився перемогою радянського колективу з рахунком 3:1. Відзначився в цьому матчі і Михайло, забивши гол з пенальті.
З 1927 по 1933 роки Печений входив до складу збірної УРСР, а в 1929–1933 роках також був гравцем збірної Києва. У 1929 році входив до складу всесоюзної збірної ПСО «Динамо». У 1927 році був включений до списку збірної СРСР-2.
У 1939 році Михайло Федорович призначається старшим тренером київського «Динамо». Але істотних успіхів у грі і турнірному становищі команди домогтися не зміг[3], двічі поспіль кияни фінішували на 8 місці, і в кінці сезону 1940 року, Печеного на тренерському містку змінив, викликаний з Ленінграда Михайло Бутусов.
З початком Другої світової війни Печений опинився в евакуації в Казахстані, в 1942–1943 роках тренував динамівську команду з Алма-Ати. Після війни повернувся на Україну, де в 1945–1947 роках тренував львівський «Спартак». Надалі залишився жити у Львові, працював тренером дитячо-юнацьких команд.
Помер у Львові , похований на полі 7а Янівського цвинтаря.
- Срібний призер чемпіонату УРСР: 1927
- Бронзовий призер чемпіонату УРСР: 1928
- У списках «44 найкращих» в СРСР: (№ 3-1928)
- У списках «33 найкращих» в СРСР: (№ 3-1930)
- Козак О. Г., Коломиец А. Ф., Чуйко А. И. Мультимедийная энциклопедия ФК «Динамо» (Киев) — 2005.
- Двойнисюк А. П., Кутовой Б. И. «Футбольный Николаев»; Вспоминает Михаил Печёный. — Николаев: «Атолл», 2008. — с.446-447. — ISBN 966-8147-83-9
- ↑ Миколаївський слід в київському «Динамо». Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 12 квітня 2013.
- ↑ Історія «Динамо» Київ 1927—1945. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
- ↑ Літопис «Динамо» Київ. 1939[недоступне посилання з квітня 2019]
- Печений Михайло Федорович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- К. В. Щегоцький. У грі та поза грою. Спогади футболіста. — К.: Здоров'я, 1972. — с. 56 [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 21 листопада
- Народились 1906
- Померли 14 листопада
- Померли 1980
- Тренери ФК «Динамо» Київ
- Уродженці Миколаєва
- Померли у Львові
- Радянські футболісти
- Футболісти «Миколаєва»
- Футболісти «Динамо» (Тбілісі)
- Футболісти «Динамо» (Київ)
- Футболісти «Динамо» (Одеса)
- Футболісти «Спартака» (Київ)
- Футбольні тренери СРСР
- Заслужені тренери УРСР
- Поховані на Янівському цвинтарі