Петренко Олексій Васильович
Олексій Петренко | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Олексій Васильович Петренко | |||
Народився | 26 березня 1938[1] Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер | 22 лютого 2017[2] (78 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, кіноактор, телеактор | |||
Alma mater | Харківська державна консерваторія (1961) | |||
Роки діяльності | 1961—2017 | |||
IMDb | nm0677840 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Олексій Петренко у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Олексі́й Васи́льович Петре́нко (26 березня 1938, Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР — 22 лютого 2017, Москва, Росія) — український, радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1984). Народний артист РРФСР (1988). Народний артист України (1999).
Народився 26 березня 1938 року в селі Чемері (Чернігівщина).
Навчався в Харківському театральному інституті (1961, курс Івана Мар'яненка).
Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр). У 1964 році актора запросив на свою сцену Ленінградський театр імені Ленсовета. З 1977 року — актор Московського драматичного театру на Малій Бронній. З 1978 року грав на сцені МХАТу. Також у 1980-ті роки грав у виставі режисера Анатолія Васильєва «Серсо» на Малій сцені Театру на Таганці й у московському театрі «Школа сучасної п'єси».
З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.
Володів видатним акторським талантом. Утілював у кіно й на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.
Зіграв близько ста ролей у кіно (зокрема, у кількох українських фільмах), серіалах і телевиставах. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова «Агонія» (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа «Двадцять днів без війни» (1976).
Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, Дінара Асанова, Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, Юрій Гримов, Михайло Пташук, Костянтин Єршов, Станіслав Говорухін, Микита Михалков та ін.
Лавреат низки фестивалів і кінопремій.
З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).
Помер у Москві 22 лютого 2017 року, не доживши місяця до свого 79-го дня народження (26 березня)[3]. Був похований 27 лютого в одній могилі з батьками та другою дружиною Галиною Петрівною Кожуховою на Микільському кладовищі в підмосковному місті Балашиха[4][5].
(неповна)
- «Король Лір» (1971, Освальд)
- «Агонія» (1974, Григорій Распутін)
- «Хвилі Чорного моря» (1975)
- «Двадцять днів без війни» (1976)
- «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (1976)
- «Ключ без права передачі» (1976)
- «Одруження» (1977, Іван Кузьмич Подколесин)
- «Портрет з дощем» (1977, Ігор Петрович)
- «Поїзд надзвичайного призначення» (1980)
- «Прощання» (1981)
- «Грачі» (1982)
- «Жорстокий романс» (1984, Мокій Парменович Кнуров, великий підприємець і літній чоловік)
- «Лев Толстой» (1984)
- «ТАРС уповноважений заявити...» (1984)
- «Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому» (1984)
- «День гніву» (1985)
- «Клуб жінок» (1987, художник Олексій Сілін)
- «Наш бронепоїзд» (1988)
- «Слуга» (1988)
- «Руф» (1989, вчитель)
- «В'язень замку Іф» (1989, Абат Фаріа)
- «Мистецтво жити в Одесі» (1989, Фроїм Грач)
- «Мушкетери двадцять років потому» (1992, Карл I)
- «Кооператив „Політбюро“, або Буде довгим прощання» (1992)
- «Імперія піратів» (1994, капітан ла Буш)
- «Сибірський цирульник» (1998, генерал Радлов)
- «Послухай, чи не йде дощ...» (1999)
- «У серпні 44-го…» (2000)
- «Фортуна» (2000, Василь Петрович, механік)
- «Чорна рада» (2000, Богдан Хмельницький)
- «Спогади про Шерлока Холмса» (2000, серіал; Артур Конан Дойл)
- «Колекціонер» (2001, Колекціонер)
- «Не хлібом єдиним» (2005, професор Бусько)
- «Доктор Живаго» (2005, Тадей Казимирович)
- «12» (2007, п'ятий присяжний)
- «Гілка бузку» (2007, Микола Звєрєв, педагог)
- «Та, що біжить по хвилях» (2007, капітан Дюк)
- «Ілюзія страху» (2008, Петровський)
- «Поховайте мене за плінтусом» (2009)
- «Вольф Мессінг: той, що бачив крізь час» (2009, телесеріал; Йосип Сталін)
- «Стомлені сонцем 2» (2010, літній лейтенант-бухгалтер)
- «Ялинки 2» (2011, Григорій Павлович Земляникин)
- «Віктор»/«Viktor» (2014, Росія—Франція; Вєтров)
- «Ялинки 5» (2016, Григорій Павлович Земляникин, дядько Бориса)
та інші.
- Заслужений артист РРФСР (1984)
- Народний артист РРФСР (1988)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998)
- Народний артист України (1999) — За вагомий особистий внесок у розвиток театрального і кіномистецтва, високу виконавську майстерність[6]
- Державна премія Росії (1999) (1998 «Сибірський цирульник»)
- Орден Пошани (Російська Федерація) (2014)
- 1977 — Всесоюзний кінофестиваль: Премія за найкраще виконання чоловічої ролі (1976 «Ключ без права передачі»)
- 1994 — МКФ слов'янських і православних народів «Золотий Витязь»: Приз за найкращу чоловічу роль (1992 «Кооператив „Політбюро“, або Буде довгим прощання»)
- 1998 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз Президента Росії «За внесок в російське кіно»
- 1998 — Премія Президента РФ в області літератури і мистецтва: «За внесок в російське кіно»
- 1999 — КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз за найкращу чоловічу роль (1998 «Сибірський цирульник»)
- 2000 — КФ «Вікно в Європу» у Виборзі: Приз за найкращу чоловічу роль (1999 «Послухай, чи не йде дощ...»)
- 2007 — Премія «Золотий орел»: За найкращу чоловічу роль першого плану (2007 «12»)
- 2008 — Премія «Золотий орел»: За видатний внесок у кіномистецтво
- 2008 — МКФ ім. Андрія Тарковського «Дзеркало»: спеціальний приз оргкомітету фестивалю «За видатний внесок у світове кіномистецтво»
- 2009 — КФ «Віват кіно Росії!» у Санкт-Петербурзі: Приз «За творчий внесок у російський кінематограф»
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Скончался актер Алексей ПетренкоПодробнее на ТАСС:http://tass.ru/kultura/4047026
- ↑ Помер відомий актор Олексій Петренко. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ В Москве простились с Алексеем Петренко - ТАСС. TACC. Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ В москве простились с Алексеем Петренко // 1 канал. (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 8 вересня 1999 року № 1147/99 «Про присвоєння О. Петренку почесного звання «Народний артист України»»
- ↑ Алексей Петренко // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 2 березня 2017.
- Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Помер відомий актор Олексій Петренко // Укрінформ.
- Біографія, Творча діяльність.
- Петренко Алексей Васильевич — Биография
- Фільмографія на сайті Кіно-Театр. РУ. (рос.)
- Александр Мельман, телекритик, МК: «На прощание с народным артистом народ так и не пришёл» (Эхо Москвы, 28 февраля 2017). (рос.)
- Сайт союза кинематографистов РФ. (рос.)
- Соболезнования в связи с кончиной Алексея Петренко // Сайт Президента РФ. (рос.)
- Министр культуры РФ выразил соболезнования в связи со смертью Алексея Петренко // Сайт министерства культуры РФ. (рос.)
- Народились 26 березня
- Народились 1938
- Уродженці Козелецького району
- Померли 22 лютого
- Померли 2017
- Померли в Москві
- Поховані на Ніколо-Архангельському цвинтарі
- Випускники Харківського університету мистецтв
- Народні артисти Росії
- Заслужені артисти Росії
- Лауреати Державної премії Росії
- Народні артисти України
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва
- Українські актори
- Радянські актори
- Російські актори
- Актори XXI століття
- Випускники Харківського театрального інституту
- Актори Запорізького українського музично-драматичного театру
- Персоналії:Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленради
- Актори та акторки Донецького академічного обласного драматичного театру
- Українці Росії
- Актори, які зіграли роль Богдана Хмельницького