Перейти до вмісту

Переходи

Координати: 49°2′32″ пн. ш. 25°48′54″ сх. д. / 49.04222° пн. ш. 25.81500° сх. д. / 49.04222; 25.81500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Переходи
Герб Переходів Прапор Переходів
Вигляд на село
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Чортківська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060430060047442
Облікова картка Переходи 
Основні дані
Населення 630 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2.424 км²
Поштовий індекс 48509
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°2′32″ пн. ш. 25°48′54″ сх. д. / 49.04222° пн. ш. 25.81500° сх. д. / 49.04222; 25.81500
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Вигнанка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48500, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка, 21
Карта
Переходи. Карта розташування: Україна
Переходи
Переходи
Переходи. Карта розташування: Тернопільська область
Переходи
Переходи
Мапа
Мапа

CMNS: Переходи у Вікісховищі

Перехо́ди — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Чортківська міська громада. Було підпорядковане колишній Горішньовигнанській сільській раді.[2] До Переходів приєднано хутори Зелена та Чорний Ліс.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва походження назви — на цьому місці були переходи (броди) через річку.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване за 6 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Вигнанка.

Територія — 2,42 кв. км. Дворів — 307.

Місцевості

[ред. | ред. код]
  • Ваврінова (Вавринів) — хутір, розташований за 2 км від села. Відомий від середини XIX ст. як присілок Вигнанки. У 1952 р. на хуторі — 12 дворів, 60 жителів.
  • Зелена — хутір, розташований за 1,7 км від села. У 1952 р. на хуторі — 50 дворів, 320 жителів. Частина мешканців переселена у Миколаївську область.
  • Чорний ліс — хутір, розташований за 1 км від села. Відомий від середини XIX ст. як присілок Вигнанки. У 1952 р. на хуторі — 44 двори, 240 жителів. Частина мешканців переселена у Миколаївську область.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка — 1603.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Василь Герус (нар. 1903),
  • Володимир Крижанівський (нар. 1924),
  • Микола Маєрський (нар. 1914),
  • Роман Маньовський (нар. 1908),
  • Йосип Мимохід (нар. 1923),
  • Микола Молотчак (нар. 1913),
  • Мар'ян Новіцький (нар. 1908),
  • Федір Скарлош (нар. 1914),
  • Микола Федоришин (нар. 1916),
  • Іван Шикульський (нар. 1921),
  • Андрій Шкробут (нар. 1925).
  • Куцій Міхал Кіндратович (1910-1943)
  • Слободян Станіслав Петрович

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

З 19 лютого 2020 року Переходи належать до Чортківської міської громади.[4]

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі є дві каплички, одна з них — святого Йоана Непомуки (2003, РКЦ; металева)).

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення, чол.
2014 2018
662 630[1]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 751 99.08%
російська 6 0.79%
польська 1 0.13%
Усього 758 100%

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діяли філії «Просвіти», «Сільського господаря», «Рідної школи» та інших товариств.

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Оберіг», 2 торгових заклади.

Мовні особливості

[ред. | ред. код]

У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Переходах:

  • балабух (валок із соломи і глини, який закладають між кілками і заліплюють глиною),
  • кихоть (кисть без пальців).

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
  2. Горішньовигнанська сільська рада. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  3. В. Уніят, М. Федечко. Переходи // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 493. — ISBN 978-966-457-246-7.
  4. ВВРУ, 2020, № 10, стор. 22
  5. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Щербак, Л. Дудяк Богдан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 217—218. — ISBN 978-966-528-318-8.
  8. Мобілізували зовсім недавно – додому Ангелом повертається Ігор Липовий з Тернопільщини. ПОГЛЯД (укр.). 8 липня 2024. Процитовано 16 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]