Координати: 48°9′39″ пн. ш. 35°58′6″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 35.96833° сх. д. / 48.16083; 35.96833

Павлівка (Васильківська селищна громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Павлівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Синельниківський район
Тер. громада Васильківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12140030380069894
Облікова картка Павлівка 
Основні дані
Засноване 1806
Населення 1 280
Територія 1,96 км²
Густота населення 623 осіб/км²
Поштовий індекс 52640
Телефонний код +380 5639
Географічні дані
Географічні координати 48°9′39″ пн. ш. 35°58′6″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 35.96833° сх. д. / 48.16083; 35.96833
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми Річка Верхня Терса
Відстань до
обласного центру
80 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Ульянівка
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради с. Павлівка, пров. Нагорний, 5
Сільський голова Горобець Валентина Михайлівна
Карта
Павлівка. Карта розташування: Україна
Павлівка
Павлівка
Павлівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Павлівка
Павлівка
Мапа
Мапа

Па́влівка (давня назва — Наковальщина) — село у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Васильківської селищної громади. Населення становить 1280 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування - Павлівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Павлівка розташоване в центрі Синельниківського району на річці на лівому березі річки Верхня Терса, яка через 4 км впадає в річку Вовча. На півдні межує з селом Перевальське, на сході з селом Вовчанське, на півночі з селом Шев'якине та на північному заході з селом Червона Долина. Через село проходить автомобільна дорога Т 0408.

Історія

[ред. | ред. код]

Це старе козацьке село яке називалось Наковальщина.

Перші відомості про Павлівку в історичних документах відносяться до 1806 року. В 19181919 роках в селі проти австро-німецьких військ вів боротьбу партизанський загін, який очолювали І. М. Огіль та Г. І. Соколовський. З жовтня 1941 року і по березень 1942 року тут діяла підпільна партизанська група, що входила до Васильківського партизанського загону.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1229 96.02%
російська 38 2.96%
вірменська 6 0.47%
білоруська 5 0.39%
угорська 1 0.08%
інші/не вказали 1 0.08%
Усього 1280 100%

Результати виборів до Українських Установчих Зборів 13-15 січня 1918 року[2]

[ред. | ред. код]

Усього виборців – 1249 Проголосувало – 1001 Список № 3 Земля і воля – 4 Список № 5 Селянської Спілки – 685 Список № 6 землевласників – 2 Список № 7 Поалей-Ціон – 2 Список № 9 більшовики – 291 Список № 15 УСДРП – 10 Список № 16 партії народної свободи - 1

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Біля шляху, що проходить через село, стоять дві кам'яні баби — пам'ятки XI—XII століть, виготовлені з вапняку кочівниками-половцями.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Вихідцем з Павлівки є Герой Радянського Союзу Ф. І. Гаркуша, удостоєний цього звання за форсування Дніпра під час Другої Світової Війни.

Господарство і побут

[ред. | ред. код]

У Павлівці діють три фермерських господарства, комунальне підприємство "Благоустрій". Село газифіковане.

Також є загальносвітня школа, дитячий комбінат, бібліотека, будинок культури, амбулаторія загальної практики-сімейної медицини.

Селом проходить автошлях Т 0408 Павлоград - Васильківка - Новомиколаївка - Оріхів - Токмак.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Па́влівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.170


  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Народная жизнь (Екатеринославская земская газета), 1918, № 6, 13 січня, С.4.