Перейти до вмісту

Одіон Ігало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Одіон Іггало)
Ф
Одіон Ігало
Одіон Ігало
Одіон Ігало
Особисті дані
Повне ім'я Одіон Джуд Ігало
Народження 19 червня 1989(1989-06-19) (35 років)
  Лагос, Нігерія
Зріст 188 см
Вага 73 кг
Громадянство  Нігерія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Саудівська Аравія «Аль-Шабаб»
Номер 89
Юнацькі клуби
2000–2005 Нігерія «Прайм»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005 Нігерія «Прайм» 5 (0)
2006 Нігерія «Юліус Бергер» 10 (5)
2007–2008 Норвегія «Люн» 20 (9)
2008–2014 Італія «Удінезе» 6 (1)
2009–2010 →  Іспанія «Гранада» 26 (16)
2010–2011 →  Італія «Чезена» 3 (0)
2011–2014 →  Іспанія «Гранада» 95 (16)
2014 →  Англія «Вотфорд» 8 (3)
2014–2017 Англія «Вотфорд» 82 (33)
2017–2018 КНР «Чанчунь Ятай» 55 (36)
2019–2021 КНР «Шанхай Шеньхуа» 17 (10)
2020–2021 →  Англія «Манчестер Юнайтед» 12 (0)
2021– Саудівська Аравія «Аль-Шабаб» 10 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009 Нігерія Нігерія U-20 3 (0)
2015–2019 Нігерія Нігерія 35 (16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 червня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 червня 2021.

Одіон Ігало (англ. Odion Ighalo, нар. 19 червня 1989, Лагос) — нігерійський футболіст, нападник клубу «Аль-Шабаб».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Прайм». Звідти 2006 року він перейшов в «Юліус Бергер», в якому провів 10 матчів і забив 5 голів у Прем'єр-лізі Нігерії.

Влітку 2007 року футболіст перейшов у норвезьку команду «Люн». 16 вересня 2007 року він дебютував у складі «Люна» в матчі чемпіонату Норвегії з «Вікінгом». Гра завершилась поразкою команди Ігало 2:3, при цьому нігерієць забив один з м'ячів своєї команди. Всього Одіон провів у норвезькому клубі 10 місяців, провівши 20 ігор і забивши 9 голів у чемпіонаті.

30 червня 2008 року Ігало був куплений італійським «Удінезе», що заплатив за трансфер форварда 1,9 млн. євро[1]. Одіон вперше вийшов у складі «Удіне» 25 січня 2009 року в матчі проти «Палермо»; в тому ж сезоні, 31 травня, він забив свій перший і єдиний м'яч за клуб, вразивши ворота «Кальярі».

Одіон Ігало (в центрі) в матчі проти «Челсі». 2015 рік.

Не пробившись до основи «зебр», 24 серпня 2009 року Ігало разом з низкою інших гравців був відданий в оренду в іспанську «Гранаду», що виступала в Сегунді Б. Тут Одіон за сезон забив 16 голів у 26 матчах, ставши найкращим бомбардиром клубу, і допоміг команді зайняти перше місце та вийти до Сегунди.

Влітку 2010 року Одіон на правах оренди перейшов в італійську «Чезену»[2][3]. 17 жовтня він дебютував у складі команди в матчі серії А проти «Парми» (1:1)[4], проте знову в Італії закріпитись не зумів, зігравши до кінця року лише 3 матчі в чемпіонаті і 1 в національному кубку.

Через це вже на початку 2011 року гравця знову відправили в оренду до «Гранади», якій він в тому ж сезоні допоміг вперше за останні 35 років повернутись до Ла Ліги, де і виступав з командою до літа 2014 року.

29 липня 2014 року Ігало був орендований на сезон англійським «Вотфордом», який вже 24 жовтня повністю викупив контракт гравця. Всього за сезон 2014/15 він забив 20 голів у 35 матчах і допоміг команді зайняти друге місце у Чемпіоншипі та вийти до Прем'єр-ліги. У першому сезоні у елітному англійському дивізіоні з клубом з Вотфорда він забив 15 голів у 37 матчах і став найкращим бомбардиром команди, а у грудні 2015 року Ігало був визнаний гравцем місяця англійської Прем'єр-ліги[5].

12 серпня 2016 року Ігало підписав новий п'ятирічний контракт з клубом[6], але наступного сезону він забив тільки один гол у 18 матчах чемпіонату, через що 31 січня 2017 року нігерієць був проданий клуб китайської Суперліги «Чанчунь Ятай» за 20 мільйонів фунтів стерлінгів[7]. За два сезони відіграв за чанчунську команду 55 матчів в національному чемпіонаті, забивши 36 голів, але за підсумками сезону 2018 року його команда покинула Суперлігу[8][9]. 14 лютого 2019 року перейшов в «Шанхай Шеньхуа»[10][11], де провів наступний сезон і став володарем Кубка Китаю.

31 січня 2020 року Ігало повернувся до англійської Прем'єр-ліги, приєднавшись до «Манчестер Юнайтед» на правах оренди до кінця сезону[12][13]. Тим самим він став першим нігерійським гравцем і лише сьомим африканцем, який приєднався до клубу[14]. Після того, як цей крок був підтверджений, Ігало заявив, що він погодився на зниження зарплати, щоб цей трансфер відбувся, назвавши це «мрією» приєднатися до клубу, який він довго підтримував[15]. Одіон вирішив грати за «червоних дияволів» під номером 25, який раніше носив перший і найдовший за тривалістю виступів африканський футболіст «Манчестер Юнайтед», Квінтон Форчун[16]. Однак присутність Іггало у першій команді на перших порах була заблокована, як запобіжний захід через побоювання щодо китайського коронавірусу[17][18]. В результаті за «Юнайтед» нігерієць дебютував 17 лютого в матчі Прем'єр-ліги проти «Челсі» (2:0), вийшовши на заміну на 90 хвилині замість Антоні Марсьяля[19]. Таким чином Ігало став першим нігерійцем, який зіграв за МЮ[20].

26 січня 2021 року Ігало опублікував прощальне повідомлення в соціальних мережах напередодні свого неминучого від'їзду з Манчестер Юнайтед наприкінці місяця. "Манчестер Юнайтед" підтвердив від'їзд Ігало наступного дня.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2009 року залучався до складу молодіжної збірної Нігерії, разом з якою був учасником молодіжного чемпіонату світу в Єгипті, де нігерійці дійшли до 1/8 фіналу. Всього на молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

25 березня 2015 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії в товариській грі проти збірної Уганди (0:1)[21][22].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2018 року у Росії[23].

Ігало забив сім голів у кваліфікаційній кампанії Кубка африканських націй 2019 року, найбільше за будь-якого іншого гравця відбору, і допомогти Нігерії пройти до фінального турніру[24]. Влітку 2019 року Одіон був викликаний до складу своєї національної збірної на Кубок африканських націй в Єгипті[25], де теж був основним нападником і зіграв в усіх матчах своєї команди. У першому матчі проти Бурунді він забив гол, а його команда перемогла 1:0[26]. У матчі 1/8 фіналу проти Камеруну забив два м'ячі на 19-й і 63-й хвилинах, а його збірна перемогла 3:2 і вийшла до чвертьфіналу[27]. У півфінальному матчі проти Алжиру на 72-й хвилині відзначився голом з пенальті, проте його команда поступилася 1:2 і позбулася права виступати у фіналі[28]. Тим не менш команді вдалося обіграти Туніс (1:0) у матчі за 3-тє місце та здобути бронзові нагороди[29]. Після цієї гри Ігало оголосив про завершення кар'єри у збірній[30]. Всього провів у формі головної команди країни 35 матчів, забивши 16 голи.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2008-09 Італія «Удінезе» A 6 1 КІ 0 0 КУЄФА — — — — — 6 1
2009-10 Іспанія «Гранада» СДБ (ІІІ) 25 16 КІ 0 0 — — — — — — 25 16
2010-11 Італія «Чезена» A 3 0 КІ 1 0 — — — — — — 4 0
2010-11 Іспанія «Гранада» СД (ІІ) 21+4[31] 4+1[31] КІ — — — — — — — — 25 5
2011-12 ПД 29 6 КІ 1 0 — — — — — — 30 6
2012-13 ПД 28 5 КІ 2 1 — — — — — — 30 6
2013-14 ПД 16 2 КІ 2 2 — — — — — — 18 4
Усього за «Гранаду» 119+4 33+1 5 3 — — — — 128 37
2014-15 Англія «Вотфорд» Ч (ІІ) 35 20 КА+КЛ 0+2 0 — — — — — — 37 20
2015–16 ПЛ 37 16 КА+КЛ 5+0 2+0 - - - - - - 42 18
2016–17 ПЛ 18 1 КА+КЛ 1+1 0+1 - - - - - - 20 2
Усього за «Вотфорд» 90 37 10 3 - - - - 100 40
2017 КНР «Чанчунь Ятай» СЛ 27 15 КК 0 0 - - - - - - 27 15
2018 СЛ 8 7 КК 0 0 - - - - - - 8 7
Усього за «Чанчунь Ятай» 35 22 0 0 - - - - 35 22
Усього за кар'єру 289+4 108 16 6 0 0 - - 309 114

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Нігерія Нігерія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25-3-2015 Уйо Нігерія Нігерія 0 – 1 Уганда Уганда товариський матч - Замінений на 85-ій хвилині 85'
29-3-2015 Нельспрюйт ПАР ПАР 1 – 1 Нігерія Нігерія товариський матч - Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
13-6-2015 Кадуна Нігерія Нігерія 2 – 0 Чад Чад Відбір до Кубка африканських націй 2017 1 Вийшов на заміну на 58-ій хвилині 58'
8-10-2015 Візе Нігерія Нігерія 0 – 2 Республіка Конго Республіка Конго товариський матч - Замінений на 64-ій хвилині 64'
11-10-2015 Брюссель Нігерія Нігерія 3 – 0 Камерун Камерун товариський матч 1 Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
13-11-2015 Лобамба Есватіні Есватіні 0 – 0 Нігерія Нігерія Відбір до ЧС 2018 -
17-11-2015 Порт-Гаркорт Нігерія Нігерія 2 – 0 Есватіні Есватіні Відбір до ЧС 2018 -
25-3-2016 Кадуна Нігерія Нігерія 1 – 1 Єгипет Єгипет Відбір до Кубка африканських націй 2017 -
29-3-2016 Александрія Єгипет Єгипет 1 – 0 Нігерія Нігерія Відбір до Кубка африканських націй 2017 -
27-5-2016 Ле-Петі-Кевії Нігерія Нігерія 1 – 0 Малі Малі товариський матч - Замінений на 61-ій хвилині 61'
31-5-2016 Люксембург Люксембург Люксембург 1 – 3 Нігерія Нігерія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 71-ій хвилині 71'
3-9-2016 Уйо Нігерія Нігерія 1 – 0 Танзанія Танзанія Відбір до Кубка африканських націй 2017 - Замінений на 73-ій хвилині 73'
Усього Матчів 12 Голів 3

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Шанхай Шеньхуа»: 2019
«Аль-Гіляль»: 2021-22
«Аль-Гіляль»: 2022-23
Збірні

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Профіль transfermarkt.de. Архів оригіналу за 7 жовтня 2010. Процитовано 2 грудня 2015.
  2. ↑ Nigeria's Ighalo makes a loan move to Cesena in Serie A
  3. ↑ Ігало в Чезені, Алемао у Віченці[недоступне посилання з вересня 2019]
  4. ↑ Чезена (Чезена) 1:1 Парма (Парма). Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 2 грудня 2015.
  5. ↑ Whaling, James. (15 січня 2016). Watford duo Quique Florez and Odion Ighalo named Premier League manager and player of the month (англ.). Mirror. Процитовано 1 березня 2016.
  6. ↑ Odion Ighalo: Nigerian striker 'honoured' by new Watford deal. BBC Sport. 12 серпня 2016. Процитовано 14 серпня 2016.
  7. ↑ Odion Ighalo: Watford striker joins Changchun Yatai. BBC Sport. 31 січня 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  8. ↑ Abayomi, Tosin (11 листопада 2018). Ighalo's club Chanchung Yatai suffers relegation in China. Pulse. Процитовано 2 березня 2019.
  9. ↑ Okeleji, Oluwashina (21 грудня 2018). Nigeria's Odion Ighalo does not plan on playing in second division. BBC Sport. Процитовано 2 березня 2019.
  10. ↑ 申花官方宣布中超银靴加盟 以情动人和恩师再聚首 (Chinese) . Sina Corp. 14 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
  11. ↑ Okeleji, Oluwashina (14 лютого 2019). Odion Ighalo: Nigeria striker 'excited' to reunite with Quique Sanchez Flores in China. BBC Sport. Процитовано 1 квітня 2019.
  12. ↑ Stone, Simon (31 січня 2020). Odion Ighalo: Manchester United sign Nigeria striker on loan until end of season. BBC Sport. Процитовано 31 січня 2020.
  13. ↑ United complete loan move for Nigerian striker Ighalo. Manchester United F.C. 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  14. ↑ Manchester United African players before Odion Ighalo. Manchester United F.C. Процитовано 11 лютого 2020.
  15. ↑ Odion Ighalo reveals he took pay cut to make 'dream' Manchester United move. The Guardian. 5 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. ↑ Odion Ighalo explains choice of shirt number at Man Utd. Manchester United F.C. Процитовано 11 лютого 2020.
  17. ↑ Odion Ighalo kept away from Man Utd training ground. BBC Sport. 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
  18. ↑ Odion Ighalo training away from Carrington due to Coronavirus concerns. ITV News. Процитовано 13 лютого 2020.
  19. ↑ Игало дебютировал за Манчестер Юнайтед
  20. ↑ Одион Игало стал первым нигерийцем, игравшим за "Манчестер Юнайтед"
  21. ↑ Nigeria: Watford striker, Ighalo, happy to play for Super Eagles. All Africa. 24 березня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  22. ↑ Uganda Cranes edge Nigeria Super Eagles in international build up. Kawowo. 26 березня 2015. Архів оригіналу за 29 September 2015. Процитовано 19 травня 2015.
  23. ↑ Super Eagles drop Aina, Agu from World Cup squad. ESPN. 3 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
  24. ↑ Taiwo, Taiye (25 березня 2019). EXTRA TIME: Nigeria's Odion Ighalo celebrates Afcon goalscoring feat. Goal.com. Процитовано 26 березня 2019.
  25. ↑ Inyang, Ifreke (9 червня 2019). AFCON 2019: Rohr announces final Super Eagles 23-man squad (Full list). Daily Post. Процитовано 1 липня 2019.
  26. ↑ UPDATED: Odion Ighalo snatches Nigeria winner against stubborn Burundi. The Punch. 22 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  27. ↑ UPDATED: Nigeria beat Cameroon 3–2, qualify for quarter-finals. The Punch. 6 липня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
  28. ↑ BREAKING: Algeria knock Nigeria out of 2019 AFCON. The Punch. 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  29. ↑ BREAKING: Nigeria beat Tunisia, win bronze. The Punch. 17 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  30. ↑ Cup of Nations Golden Boot Ighalo retires from international football. France 24. 20 липня 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
  31. ↑ а б Плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Одіон Ігало на сайті ФІФА (англ.)


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одіон_Ігало&oldid=39909881