Напроксен
 | |
|---|---|
Напроксен
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (+)-(S)-2-(6-methoxynaphthalen-2-yl) propanoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M01 |
| PubChem | |
| CAS | 22204-53-1 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C14H14O3 |
| Мол. маса | 230,259 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 95% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 12—15 год. |
| Екскреція | Нирки (95%), фекалії (5%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | НАЛГЕЗІН®, «КРКА, д.д.», Словенія UA/8938/01/01 09.08.2013-09/08/2018 НАПРОФФ «Біофарма Ілач Сан.ве Тідж. А.Ш.», Туреччина UA/12506/01/01 13.09.2012-13.09.2017 ПРОМАКС® «Аль-Хікма Фармасьютикалз», Йорданія UA/3113/01/01 07.09.2010-07.09.2015[1] |
Напроксен (англ. Naproxen, лат. Naproxenum) — синтетичний препарат, що є похідним пропіонової кислоти[2][3] та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів.[4] Напроксен може застосовуватися як перорально, так і місцево та ректально.[5][6] Напроксен уперше синтезований у Мексиці у лабораторії американо-мексиканської фірми Syntex під початковою назвою «Напросин» у 1976 році, та допущений FDA до застосування у клінічній практиці у 1980 році під назвою «Анапрокс»[7].
Напроксен — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним пропіонової кислоти та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів. Механізм дії препарату, як і інших представників групи нестероїдних протизапальних препаратів, полягає у інгібуванні ферменту циклооксигенази, яка забезпечує перетворення арахідонової кислоти у простагландини, у тому числі у вогнищі запалення.[4][8] Напроксен, як і більшість нестероїдних протизапальних препаратів, є неселективним інгібітором циклооксигенази, і діє як на циклооксигеназу 1 типу (ЦОГ-1), так і на циклооксигеназу 2 типу (ЦОГ-2).[5] Напроксен має високу знеболювальну активність у середніх дозах[2], яка проявляється швидше, ніж протизапальна дія препарату[5], тому напроксен часто застосовується саме як знеболювальний препарат при дисменореї та ревматологічних захворюваннях.[2][4] Напроксен має меншу пошкоджуючу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, ніж індометацин, ацетилсаліцилова кислота і піроксикам; але вищу за мелоксикам та набуметон.[5] При сумісному застосуванні напроксену та лансопразолу у хворих, які вживають низькі дози ацетилсаліцилової кислоти, частота виразкових пошкоджень слизової оболонки органів травної системи була практично однаковою у порівнянні з частотою виразкових пошкоджень слизової оболонки шлунку у хворих, що приймали рівнозначні дози ацетилсаліцилової кислоти і селективного інгібітора ЦОГ-2 целекоксибом.[9] Напроксен гальмує активність ферменту протеогліканази, чим запобігає прогресуванню дегенеративних змін у хрящовій тканині.[5] Згідно даних FDA, при застосуванні напроксену спостерігається найнижчий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень серед усіх інших нестероїдних протизапальних препаратів[10], хоча дані цих досліджень визнані недостатніми для внесення змін до офіційної інструкції по застосуванню препарату[11].
Напроксен швидко та повністю всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату складає 95%.[6] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2—4 годин при застосуванні чистого напроксену і 1—2 години при застосуванні натрієвої солі напроксену.[4][5] Напроксен добре зв'язується з білками плазми крові. Напроксен створює високі концентрації у більшості тканин організму. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.[3] Метаболізується напроксен у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із сечею у незміненому вигляді (усього до 95% препарату), лише 5% препарату виводиться з калом. Період напіввиведення препарату становить 12—15 годин, цей час може збільшуватися при печінковій та нирковій недостатності.[4][6]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Напроксен застосовується для симптоматичного лікування больового синдрому при дисменореї, зубному та головному болю, мігрені, болю в попереку, болю в м'язах та суглобах; а також захворюваннях опорно-рухового апарату (у тому числі ревматоїдному артриті, остеоартрозі та анкілозуючому спондилоартриті).[4][8]
При застосуванні напроксену можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[4][8]:
- З боку шкірних покривів та алергічні реакції — часто (1—10%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, гіпергідроз; рідко кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, фотодерматоз, синдром Лаєлла, набряк Квінке, набряк обличчя, задишка.
- З боку травної системи — часто (1—10%) нудота, сухість у роті, печія, запор, діарея, біль у животі, стоматит; рідко диспепсія, метеоризм, загострення виразкової хвороби (у тому числі шлунково-кишкові кровотечі та перфорація виразки), блювання кров'ю, жовтяниця, панкреатит, порушення функції печінки.
- З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль, запаморочення, сонливість, порушення зору та слуху; рідко депресія, безсоння, незвичні сновидіння, порушення концентрації уваги.
- З боку серцево-судинної системи — часто (1—10%) тахікардія.
- З боку сечостатевої системи — рідко гематурія, гломерулонефрит, інтерстиційний нефрит, ниркова недостатність, нефротичний синдром, папілярний некроз.
- Зміни в лабораторних аналізах — нечасто (0,1—1%) анемія, гіперглікемія, гіпоглікемія, агранулоцитоз, еозинофілія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія.
При ректальному застосуванні напроксену можуть спостерігатися болючість при дефекації та слизово-кров'янистих виділень із прямої кишки.
Напроксен протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та інших нестероїдних протизапальних препаратів, загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишковій кровотечі або при схильності до кровотеч іншого генезу, виражених порушеннях функції печінки та нирок, важкій серцевій недостатності, бронхіальній астмі, вагітності та годуванні грудьми.[4][8] Напроксен в Україні не рекомендований для застосування у дітей молодших 16 років.[4]
Напроксен випускається у вигляді таблеток по 0,22; 0,25; 0,275; 0,375; 0,5 і 0,55 г; суспензії для прийому всередину по 100 мл 2,4% та 2,5% суспензії; ректальних суппозиторіїв по 0,25 і 0,5 г[6] та 10% гелю для зовнішнього застосування.[5] Напроксен разом із езомепразолом входить до складу комбінованого препарату «Вімово».[12] Напроксен разом із кодеїном, кофеїном, анальгіном та фенобарбіталом входить до складу комбінованого препарату «Пенталгін-Н».[13] Напроксен разом із кофеїном та саліциламідом входить до складу комбінованого препарату «Цефекон Н»[14].
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України. www.drlz.com.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ а б в http://www.rmj.ru/articles_1697.htm [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б http://www.gastroscan.ru/handbook/144/5515 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к http://compendium.com.ua/info/167659/krka/nalgezin-forte [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Нестероидные противовоспалительные средства [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г " "Напроксен в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ The murky world of toxicity testing / Industry Documents Library. www.industrydocuments.ucsf.edu. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ а б в г http://www.vidal.ru/drugs/molecule/725 [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Home. www.relx.com (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Мета-анализ результатов 754 КИ показал, что применение напроксена не связан с высокой вероятностью развития инфарктов, инсультов и тромбозов. Больничная аптека (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Эксперты FDA сочли недостаточными данные о безопасности напроксена для сердечников » Дайджест «Больничная аптека». Больничная аптека (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/vimovo__32717 [Архівовано 11 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ЦЕФЕКОН® Н, інструкція, застосування препарату ЦЕФЕКОН® Н Супозиторії ректальні № 10. mozdocs.kiev.ua. Процитовано 21 квітня 2022.
 | Ця стаття використовує голі URL-посилання для посилань на джерела, що може призвести до мертвих посилань[en]. |