Мітавська операція
| Мітавська операція Schlachten an der Aa | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Східний фронт Перша світова війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
Антанта: Російська імперія
|
Четверний Союз:.svg){kind=small} Німецька імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| Рузський М. В. Радко Димитрієв
|
Фрідріх фон Шольц
| ||||||
| Військові формування | |||||||
| Північний фронт * 12-та армія
|
8-ма армія
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 40 000 о/с | 25 000 о/с | ||||||
| Втрати | |||||||
| Військові втрати: понад 23 000 загиблих, поранених, зниклих безвісти та полонених |
Військові втрати: ? кількість загиблих, поранених, зниклих безвісти та близько 1000 полонених | ||||||
Мітавська операція (нім. Schlachten an der Aa, латис. Ziemassvētku kaujas) (5—11 січня 1917) — наступальна операція російської армії на північному фланзі німецько-російського фронту часів Першої світової війни. Наступ російських військ на напрямку міста Мітава, де в обороні перебувала 8-ма німецька армія, здійснювався силами 12-ї армії Північного фронту генерала Р. Д. Радко-Дмитрієва. Задум операції щодо прориву німецької оборони на 30-км ділянці Тірельські болота (латис. Tīreļpurvs) — Олай та опанування Мітавою і важливою залізничною лінією Мітава-Крейцбург, не вдався. Російські війська не виконали замислене й після декількох днів боїв, втративши понад 23 тис. своїх військових, перейшли до оборони.
У жовтні 1915 року наступ кайзерівської армії на Ригу зупинився на підступах до великого латиського міста. Майже відразу німецькі війська почали укріплювати свої позиції. По всій лінії фронту з підручного матеріалу німці побудували величезні, 30 км укріплені позиції, так звану «Німецьку стіну», яка простягалася на Тірельських болотах і розділяла обидві армії більше року. Німецьке командування не гаяло час і постійно вдосконалювало свої оборонні рубежі, посилюючи їх мінними полями, кулеметними гніздами, бункерами та обладнуючи у фортифікаційному відношенні позиції переднього краю. Для доставки боєприпасів на передові позиції була побудована спеціальна залізнична колія.
Російське командування спланувало наступ на позиції 8-ї німецької армії генерала Фрідріха фон Шольца на 30-км фронті ділянки між Тірельськими болотами (латис. Tīreļpurvs) та містечком Олай. Метою операції визначалося прорив німецької оборони, вихід до річок Курляндська Аа, Екау та оволодіння Мітавою і залізничною лінією Мітава — Крейцбург. Для виконання завдання наступальної операції виділялася 12-та армія генерала Р. Д. Радко-Дмитрієва Північного фронту, яка утворювала оперативну побудову військ, сформувавши три оперативні групи. Бабітська група (6-й Сибірський армійський корпус і Латиська стрілецька дивізія) — головне ударне угруповання — була дислокована на південь від Бабітського озера, Одінзька (6-та особлива бригада 43-го армійського корпусу) — на лівому березі Курляндської Аа, Олайська гурпа (2-й Сибірський армійський корпус) — на околицях селища Олай.
У ніч на 23 грудня 1916 року (5 січня 1917 року) раптово, без артилерійської підготовки, російські війська атакували німецькі позиції. У перші ж години на напрямку головного удару, де наступала Бабітська оперативна рупа, позначився успіх. Її частини прорвали фронт противника у трьох місцях і до кінця доби зайняли район Скудра, Граббе, Скангель. Особливо вдало діяли латиські частини. Атаки частин Одінзької та Олайської груп виявилися безуспішними. Зустрінуті сильним вогнем противника, вони змушені були відійти у вихідне положення. На іншому ділянках фронту 12-ї армії, у смугах оборони 43-го і 21-го корпусів, точилися бої місцевого значення.
Однак, тактичний прорив, здобутий Бабітською групою, не був розвинений в оперативний. Елемент раптовості був загублений. Подальші бойові дії вилилися в затяжну і кровопролитну боротьбу за оволодіння окремими пунктами. 29 грудня 1916 р (11 січня 1917 г.) за наказом Радко-Дмитрієва наступ було припинено. Війська отримали наказ «міцно утвердитися на зайнятих нових позиціях».
Наступ російської армії на Мітаву виявився повною несподіванкою для німецького керівництва. На цій ділянці резервів не було, і відчуваючи загрозу в разі подальших активних дій противника, німці могли втратити ініціативу на цьому напрямку фронту та відступити з вигідних рубежів поблизу Риги. Але цього не було зроблено, росіяни, в яких до того ж почалися революційні бродіння серед бойових частин, не продовжили наступ. Здобувши незначного поліпшення своїх позицій, вони перейшли до оборони. Ціною такого незначного успіху стала втрата до 23 тис. осіб вбитими, пораненими і полоненими.
- Битва на Балтійському морі (1914—1918)
- Операції ВМФ Великої Британії на Балтиці (1918—1919)
- Хронологія Першої світової війни
- Друга битва в долині Ойтуз
- Битва під Каневом (1918)
- Виноски
- Джерела
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — ISBN 5-89173-082-0. (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
- Митавская операция [Архівовано 1 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Der deutsche Landkrieg, Dritter Teil: Vom Winter 1916/17 bis zum Kriegsende [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)
- Керсновський А. А. История Русской армии/Начало второй зимней кампании [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] Часть (том) IV
- Митавская операция [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Митавская операция [Архівовано 13 березня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
