Перейти до вмісту

Мілінкевич Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мілінкевич Олександр Володимирович
біл. Аляксандар Уладзімеравіч Мілінкевіч
Народився25 липня 1947(1947-07-25) (77 років)
Гродно, Білоруська РСР, СРСР
Країна Білорусь
Діяльністьфізик, етнолог, викладач університету, історик, політик, математик, правозахисник
Alma materГродненський педагогічний інститут
Науковий ступінькандидат фізико-математичних наук
ЗакладГродненський державний університет імені Янки Купали
Конфесіяправославна церква
Нагороди
IMDbID 2607408
Сайтby.milinkevich.org

Олекса́ндр Володи́мирович Мілінке́вич (біл. Аляксандар Уладзімеравіч Мілінкевіч; нар. 25 липня 1947, Гродно, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський політик і науковець, лауреат премії Сахарова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Гродно. Його прадід і прапрадід брали участь у повстанні 1863 року Кастуся Калиновського, репресовані царською владою. Дід — активіст білоруського руху 1920-х років на Гродненщині. Батько — заслужений викладач БРСР.

У 1965 закінчив школу з золотою медаллю, а 1969 року — з відзнакою фізико-математичний факультет Гродненського педінституту.

Працював викладачем у Гродно. Після завершення аспірантури Інституту фізики АН БССР 1972 року працював молодшим науковим співробітником. Стажувався в університеті Монпельє (Франція, 1980) та Каліфорнійському університеті (США, 1998), пройшов курс навчання в європейському центрі дослідження проблем безпеки в Гарміш-Партенкірхені (ФРН, 2000). Кандидат фізико-математичних наук.

Олександр Мілінкевич, 5 липня 2006

У 1980–1984 роках завідував кафедрою Сетифського університету (Алжир), був доцентом Гродненського університету (1978–1980, 1984–1990). Засновник та керівник громадської організації «Ратуша».

У 19961997 роках — президент баскетбольного клуба «Гродно-93» — багаторазового чемпіона Білорусі.

Керівник програм «Фонду сприяння місцевому розвиткові». Окрім рідної мови також володіє російською, англійською, французькою та польською.

Одружений другим шлюбом, від першого має двох синів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1990—1996 роках був заступником голови міськвиконкому Гродно, займався питаннями освіти, культури, охорони здоров'я, молоді, спорту, ЗМІ, релігії, міжнародних відносин та охорони історичної спадщини. 2001 року був керівником передвиборчого штабу кандидата в президенти Семена Домаша.

У жовтні 2005 року на Конгресі Демократичних Сил обраний єдиним кандидатом на виборах 2006 року в Білорусі.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

1976 року захищає дисертацію на тему «Механізм генерації надпотужних лазерних імпульсів». Автор 65 наукових праць і монографій із квантової електроніки, лазерної техніки, історії, культури, освіти, архітектури Білорусі. Краєзнавець, знайшов поховання останнього короля Речі Посполитої Станіслава Авґуста Понятовського, реставрував найдавніший у Європі гродненський дзиґар (XV — XVI сторіч).

Посилання

[ред. | ред. код]