Перейти до вмісту

Мрас-Су

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мрас-Су
53°44′55″ пн. ш. 87°47′55″ сх. д. / 53.7486° пн. ш. 87.7986° сх. д. / 53.7486; 87.7986
Витікс. Мрассу, Новокузнецький район Кемеровської області, Росія (Абаканський хребет)
• координати52°10′15″ пн. ш. 88°28′23″ сх. д. / 52.170833333333° пн. ш. 88.473055555556° сх. д. / 52.170833333333; 88.473055555556
Гирлом. Миски, Кемеровська область, Росія (ліва притока Тому)
• координати53°44′55″ пн. ш. 87°47′55″ сх. д. / 53.748611111111° пн. ш. 87.798611111111° сх. д. / 53.748611111111; 87.798611111111
БасейнТомОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія
Прирічкові країни:Росія: Кемеровська область
РегіонКемеровська область
Довжина338 км
Площа басейну:8 840 км²
Середньорічний стік173 м³/c
Притоки:Кабирза (пр.), Пизас (л.), Ортон (пр.)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мрас-Су — річка в Росії, права притока Тому (басейн Обі), тече по Гірській Шорії у південній частині Кемеровської області.

Мрас-Су починається серед гір Абаканського хребта неподалік від села Мрассу у Новокузнецькому районі Кемеровської області, поблизу від кордону з Хакасією. Тече глибокою звивистою долиною теренами Гірської Шорії переважно у північному напрямку, лише в нижній течії відхиляючись до заходу. Впадає у Том біля міста Миски.

Річка має гірський характер, річище порожисте. Живлення мішане з переважанням снігового. Середньорічний стік, виміряний за 6 км від гирла, становить 173 м³/c. Замерзає у середині листопада, скресає у квітні.

Головні притоки: Кабирза, Пизас, Ортон.

Населені пункти на Мрас-Су: Мрассу, Усть-Кабирза, Сага, Усть-Анзас, Чувашка; біля гирла — місто Миски.

Мрас-Су несудноплавна, її береги рідко населені. В басейні існують родовища залізної руди. До 1994 року використовувалась для лісосплаву. У Мисках, біля гирла, річку перетинає залізничний міст на лінії Новокузнецьк — Абакан — Тайшет і автомобільний міст на трасі Новокузнецьк — Мєждуреченськ.

В околицях Мрас-Су розвивається екологічний туризм, по ній проходять популярні маршрути туристів-водників.

Джерела

[ред. | ред. код]