Моллов Русчу Георгійович

Моллов Русчу Георгійович
Народився	20 листопада 1867(1867-11-20) Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	29 жовтня 1925(1925-10-29) (57 років) Софія, Болгарія
Діяльність	поліціянт
Alma mater	Училище правознавства
Нагороди

Моллов Русчу Георгійович (20 листопада 1867, Полтавська губернія — 1925) — російський державний діяч. Дійсний статський радник. За національністю болгарин.

Життєпис

• 15 травня 1889 року закінчив Імператорське училище правознавства (50-й випуск). Титулярний радник, визначений до Орловського окружного суду
• 1890 р. — помічник секретаря кримінального відділення.
• 1891 р. — Колезький асесор. Секретар кримінального відділення.
• 1893 р. — Суддя міста Карачев
• 1894 р. — товариш (заступник) прокурора Полтавського окружного суду
• 1899 р. — Колежський радник
• 1900 р. — товариш (заступник) прокурора Ярославського окружного суду
• 1903 р. — товариш (заступник) прокурора Московського окружного суду. Присвоєно чин Статський радник.
• 1906 р. — прокурор Полтавського окружного суду
• 1909 р. — прокурор Віленського окружного суду
• 1910 р. — Дійсний статський радник
• 1911 р. — прокурор Одеської судової палати
• 6 вересня 1915 р. — 23 листопада 1915 р. — директор Департаменту поліції. Однією з причин звільнення з посади був вступ Болгарії у Першу світову війну на боці Центральних держав. Брав участь у комісії з розслідування діяльності служб контррозвідки. Також полтавський губернатор.
• 1916 р. — член Головної присутності у фабричних та гірничозаводських справах
• Після повалення царизму. Служив у гетьмана Скоропадського в Україні на посаді Головноуправляючого з ліквідації загальноземських та загальноміських установ та їхнього майна.

Служив у Денікіна. Потім на еміграції в Болгарії.

У травні 1920 р. — березні 1922 р. голова Товариства Єднання Росіян у Болгарії. У 1921 р. був рекомендований для участі у Російському Зарубіжному Церковному Соборі у Сремських Карлівцях (Югославія). Входив до складу Союзу російських судових діячів.

Нагороди

• 1900 орден св. Анни ІІІ ступ.
• 1907 орден св. Анни II ступ.
• 1912 орден св. Володимира ІІІ ступ.
• 1914 орден св. Станіслава I ступ.

Родина

Дружина Олександра Старицька.

• Син Георгій (1895), також навчався в Училищі правознавства
• Дочки: Наталія (1899) (Велчева),
• Ксенія (1901) (Багінська),
• Ольга (1903) (Зінов'єва),
• Ірина (1905) (Безобразова, Литвинова).

Література

• Формулярний перелік // З глибини століть: Альманах.- 1998.- № 10
• Колпакиди А., Север А. Спецслужбы Российской империи. — М. : Яуза Эксмо, 2010. — С. 195. — (Энциклопедия спецслужб) — 3000 прим. — ISBN 978-5-699-43615-6.