Мовна політика

Мовна політика — сукупність ідеологічних постулатів і практичних дій, спрямованих на регулювання мовних відносин у країні або на розвиток мовної системи у певному напрямі.

Значення

Від мовної політики залежить мовна ситуація у багатомовному суспільстві — уряд може стимулювати розвиток багатомовності в державі, стримувати і звужувати функціонування мов недержавних націй, нерідко доводячи їх до повного вимирання, як це було в Німеччині, СРСР, США.

Звуження функцій і зникнення мов спричиняється використанням нерідної мови в школах, вищих закладах освіти, масовим знищенням населення на завойованих територіях імперій, насильницьким виселенням корінних жителів з їхньої споконвічної території тощо

Мовна політика стосується і нормалізації літературної мови — вироблення та впровадження усних та писемних мовних норм (орфоепічних, орфографічних, у сфері слововживання), усталення термінології тощо.

Див. також

• Дерусифікація в Україні
• Закон УРСР «Про мови в Українській РСР»
• Закон України «Про засади державної мовної політики»
• Мовна політика в Україні
• Мовна межа
• Мовна дискримінація
• Закон України «Про державну мову»

Джерела

• Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015

Література

• В. Кулик. Мовна політика // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.461 ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

• Мовна політика на сайті litopys.org.ua [Архівовано 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України „Про Концепцію державної мовної політики“. ВРУ. 15.02.2010. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 05.10.2014.
• Портал мовної політики [Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.]