Перейти до вмісту

Метрополітен Сан-Паулу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Метрополітен Сан-Паулу
Metrô de São Paulo
порт. Metrô de São Paulo
Опис
КраїнаБразилія Бразилія
МістоСан-Паулу
Дата відкриття1974
Вартість проїзду4,4 R$
Щоденний пасажиропотік3,2 млн.
Річний пасажиропотік845 млн.
Сайтmetro.sp.gov.br
ОператорCompanhia do Metropolitano de São Paulod, ViaQuatrod і ViaMobilidade Linhas 5 e 17d[1]
Маршрутна мережа
Кількість ліній5 ліній метро + лінія монорейки
Кількість станцій79
Довжина мережі89.8 км
Основні типи рухомого складуSão Paulo Metro rolling stockd
Ширина коліїколія 1600 ммd і європейська колія
Схема маршрутів

CMNS: Метрополітен Сан-Паулу
Metrô de São Paulo
у Вікісховищі

Метрополітен Сан-Паулу (порт. Metrô de São Paulo) — система ліній метрополітену в місті Сан-Паулу, Бразилія. Є першим і найбільшим метрополітеном країни, а також найбільш завантаженим метрополітеном Південної Америки. Система була відкрита в 1974 році, сумарна довжина її ліній становить 61,3 км. Метрополітен складається з 4 ліній і 55 станцій. Щоденний пасажиропотік становить близько 3 200 000 чоловік (дані на 2008 рік). Лінії метро іменуються за номерами і за кольорами: Лінія 1 — синя, Лінія 2 — зелена, Лінія 3 — червона і Лінія 5 — лілова. Лінія 5 на південному заході міста (Капау-Редонду — Ларгу-Трезі) поки що не зв'язана з іншими трьома лініями. Лінія 4 — жовта — знаходиться в процесі будування, її перша черга намічена до відкриття до кінця 2010 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Довгий час в Сан-Паулу, як і в цілому в Бразилії, метрополітену не додавалося великого значення. Основний акцент робився на розвиток автотранспорту. Будівництво метро в Сан-Паулу почалося лише в грудні 1968 року з лінії Norte-Sul («Північ-Південь»), перейменованої пізніше в Лінію 1 — синю. Перший поїзд пройшов в 1972 році за маршрутом Жабакуара — Сауді. Комерційна експлуатація почалася лише з 14 вересня 1974 року.

Найбільш мастабний проєкт розширення метро почався в 2004 році, коли почала будуватися Лінія 4 (жовта) довжиною 12,8 км, що матиме 11 станцій, призначена веревозити до 1 млн чоловік на добу. За проєктом також має бути значно продовжена Лінія 2 (2 станції вже було додано в 2006 і одна в 2007 роках). Крім того, зараз ведеться розширення Лінії 5 на 11,4 км, що звяже її з рештою системи, і будується 28-кілометрова лінія-експрес до аеропорту. Одночасно ведеться розширення залізничної системи CPTM, що після закінчення збельшість можливість перевезення на кілька млн пасажирів щоденно. Обидві системи до 2014 року за планами матимуть можливість перевезення до 7 млн пасажирів, на 2 млн більше ніж зараз.

Лінії

[ред. | ред. код]
# Назва Кінцеві станції Рік відкриття Довжина, км Кількість станцій
1 Лінія 1 (синя) ТукурувіЖабакуара 1974 20,2 23
2 Лінія 2 (зелена) Віла-МадаленаАлту-ду-Іпіранга 1991 10,7 12 (14)
3 Лінія 3 (червона) Палмейрас-Барра-ФундаКорінтіанс-Ітакера 1979 22 18
4 Лінія 4 (жовта) ЛусВіла-Соня 2010 (12,8) (11)
5 Лінія 5 (лілова) Capão Redondo ↔ Largo Treze 2002 8,4 (21) 6 (16)

Числа в дужках відносяться до станцій, що будуються.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • На відміну від багатьох інших метрополітенів світу (у тому числі і Бразилії), в Сан-Паулу назви станцій оголошуються машиністом, а не звучать в запису.
  • На Лінії 1 є станція з назвою «Арменія» (Вірменія). Станція була названа так в 1985 році на честь вихідців з Вірменії, що проживають навколо неї.
  • У метрополітені Сан-Паулу дозволено провозити велосипеди.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Офіційний сайт (порт.) (англ.)