Перейти до вмісту

Мерідове озеро

Координати: 29°28′20″ пн. ш. 30°36′51″ сх. д. / 29.472222222222° пн. ш. 30.614166666667° сх. д. / 29.472222222222; 30.614166666667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мерідове озеро
Мерідове озеро
Мапа Меріодового озера
Мапа Меріодового озера
29°28′20″ пн. ш. 30°36′51″ сх. д. / 29.472222222222° пн. ш. 30.614166666667° сх. д. / 29.472222222222; 30.614166666667
Розташування
Країна  Єгипет
Регіон Ель-Фаюм
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 233 км²
Висота -43  м
Глибина середня 5  м
Глибина макс. 10  м
Розмір 42 x 9 км
Довжина 50 км
Ширина 12 км
Об'єм 978 600 000 кубічний метр
Вода
Басейн
Вливаються Канал Бахр Юсеф
Країни басейну Єгипет Єгипет
Інше
Міста та поселення Фаюм
Geonames 350714
Мерідове озеро. Карта розташування: Єгипет
Мерідове озеро
Мерідове озеро (Єгипет)
Мапа

CMNS: Мерідове озеро у Вікісховищі

Мерідове озеро (давньоєгипетське Мі-ур, або Мер-ур, араб: Карун) — солоне озеро в Єгипті, на терені Фаюмської оази.

Мерідове озеро давньоєгипетськими ієрогліфами:

N36
wr
n
n
n

Площа близько 233 км². Знаходиться на рівні 43 м нижче від рівня моря. Сучасне озеро Карун є залишком великого озера, що розташовувалося на цьому ж місці і мало площу від 1270 до 1700 км². Спочатку це було велике водне плесо, яке поступово висихає з досі невідомих причин (геологічний обвал, інфільтрація, сильне випаровування через потепління клімату тощо). Історія оази Ель-Фаюм (Fa-Youm — (копт.) озеро, море) нерозривно пов'язана з цим озером, адже на його берегах у великий кількості водилися крокодили, а жителі обожнювали їх, тому греки назвали місто, що знаходилось тут, Крокодилополіс (сучасний Медінет — Ель-Фаюм). Ще в період Стародавнього царства Мерідове озеро, будучи прісноводним, використовувалося з метою іригації. Проте вже на ті часи рівень води понизився настільки, що Аменемхет I (XII династія) провів іригаційно-дренажні роботи, в результаті яких рівень води вдалось підняти до нинішнього. При фараоні Аменемхеті III частину озера осушили, і воно було перетворено в штучну водойму, з'єднану з Нілом каналом Йосипа (середина XIX-го століття до Р. Х.). У 50-их рр. XX ст. була зроблена спроба відновлення озера, але в пустелі не вдалося відвоювати колись родючі землі. Вміст солі, сильно нестійкий в різних місцях, робить воду непридатною для поливу. У міру наближення до озера буйна рослинність поступається місцем похмурої пустелі, а північний берег є пустелею. Береги багаті птахами, неподалік розташовується стоянка бедуїнів.

Див. також

[ред. | ред. код]